Справа № 489/9123/25
кримінальне провадження
№1-кс/489/3172/25
12 листопада 2025 р. м. Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні №62025150010000606 від 23.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, раніше не судимого, вдовець, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді водія 2-го гарматного артилерійського взводу 1-ої гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос»,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
23.06.2024 громадянина ОСОБА_4 , призваного за мобілізацією згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.08.2024 № 235 ОСОБА_4 призначено на посаду старшого номера обслуги 3-го розрахунку 2-го гарматного артилерійського взводу 1-ої гарматної артилерійської батареї військової частин НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення.
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.09.2024 № 268 ОСОБА_4 призначено на посаду водія 2-го гарматного артилерійського взводу 1-ої гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 .
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 23.06.2024, тобто з моменту відправлення ОСОБА_4 у військову частину НОМЕР_2 із ІНФОРМАЦІЯ_3 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.
Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про запроваджений в країні воєнний стан та порядок проходження військової матросу ОСОБА_4 достеменно було відомо і до часу самовільного залишення місця служби останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, матрос ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, 16.12.2024 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 356 від 16.12.2024 вибув у щорічну відпустку терміном на 15 діб та 2 доби на дорогу з 17.12.2024 по 02.01.2025.
Проте, у визначений час - о 08:00 год. 03.01.2025 ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення вимог вищезазначеного законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно на службу без поважних причин з відпустки до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )та незаконно перебуває поза її межами, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби по 22.07.2025.
22.07.2025матрос ОСОБА_4 прибув до військової частини НОМЕР_3 та приступив до виконання обов'язків з військової служби.
11.11.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208, ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Слідчим подано клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Дослідивши надані слідчим матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, вважаю, що надані слідчим докази доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами службового розслідування за фактом нез'явлення вчасно на службу з відпустки ОСОБА_4 з військової частини НОМЕР_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності.
Також, вважаю доведеними обставини існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, підозрюється в тому, що самовільно залишив місце служби, поки не був затриманий співробітниками правоохоронних органів, що дає підстави стверджувати про можливість переховування його від органів досудового розслідування та суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Крім того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем, свідками у кримінальному провадженні є військовослужбовці, яким відомі обставини кримінального правопорушення, на даний час досудове розслідування триває, не проведено всіх необхідних і можливих слідчих дій, тому є підстави стверджувати, що існують ризики незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, оцінивши в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, його репутацію, безальтернативність запобіжного заходу, та приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Одночасно, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, вважаю необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, у межах, визначених ч.5 ст.182 КПК України, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, у разі внесення застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до 09.01.2026 включно.
Визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Миколаївській області. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по кримінальному провадженню №62025150010000606 від 23.01.2025.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, підозрюваного з-під варти звільнити та покласти обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним з моменту вручення її копії.
Слідчий суддя