Справа № 488/3419/24
Номер провадження № 1-кп/488/152/25
12.11.2025 року
Корабельний районний суд міста Миколаєва
в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисника адвоката ОСОБА_7 (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи «EasyCon»),
розглянувши у відкритому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням,-
ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.114-2, ч.ч.1,3 ст.436-2 КК України,-
Прокурором заявлене клопотання про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, яке мотивоване існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений може переховуватись від суду (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України) та продовжити злочинну діяльність (пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України).
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи із наступного:
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років, та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Поміж іншого, репутація обвинуваченого, який не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, тобто не має стійких соціальних зв'язків, або інших чинників, які б утримували його від втечі, усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує в разі визнання винним за вироком суду, матиме можливість переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Крім того, обвинувачений, маючи проросійські політичні погляди, знаючи про те, що на даний час частина території України знаходиться під тимчасовою окупацією країни агресора рф та не знаходиться під контролем правоохоронних органів України, що унеможливить його розшук, дає підстави дійти висновку про доведеність ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику вчинення ОСОБА_6 нових злочинів та продовження кримінального правопорушення, то доводи прокурора є слушними, з огляду на те, що ОСОБА_6 має проросійські політичні погляди, зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, тривають бойові дії в тому числі в частині Миколаївської області, за такого перебуваючи на волі останній може продовжувати вчиняти дії, направлені на корегування ворожого вогню по м. Миколаєву та області.
Щодо наявності названого ризику також свідчить той факт, що знаходячись на волі, при наявній можливості припинити вчиняти кримінальні правопорушення, добровільно свою злочинну діяльність ОСОБА_6 не припинив. Такі злочинні дії обвинуваченого були припинені через обставини, які не залежали від його волі, під час його затримання правоохоронним органом після вчинення злочину.
Також, з огляду на обставини ймовірно вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній вів переписку в особистому чаті додатку «Телеграм» з особами, які мають проросійську спрямованість, а також здійснюють збір та накопичення інформації про місця базування військових підрозділів на території м. Миколаєва з можливістю подальшого нанесення по таким місцям ракетно-бомбових ударів, які можуть призвести до загибелі як цивільного населення та і військовослужбовців, і на даний час не встановлено повне коло осіб, з якими ОСОБА_6 міг діяти.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, невчинення іншого кримінального правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити вказані дії.
Статтею 17 Закону України від 23 серпня 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
На думку суду, обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Разом з тим, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 судом не встановлено.
Відтак, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. 176-178,183, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 (шістдесяти) діб, а саме до 11.01.2026 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3