КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/5856/24
Провадження № 2/488/764/25
Іменем України
03.11.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Щеглової Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач, через систему «Електронний суд», звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 344648 від 18.08.2020 в сумі 15 951,31 грн. та судові витрати.
У обґрунтування вимог зазначає, що 18.08.2020 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 344648, за умовами якого відповідачу надано 12 500 грн. кредиту на строк 730 днів, з кінцевим терміном повернення 18.02.2022 та зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами кредитного договору.
Договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний, зокрема, через сайт Кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання за договором виконав, перерахував встановлену умовами договору суму кредитних коштів на рахунок відповідача.
Відповідач свої обов'язки за договором не виконав, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
26.11.2021 між TOB «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 26-11/2021, за умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 344648 від 18.08.2020, укладеного ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» з ОСОБА_1 .
У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал», на підставі Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до цього ж позичальника за Договором про надання споживчого кредиту № 344648 від 18.08.2020.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача та, у зв'язку з невиконанням останнім вимог договору, позивач звернувся в суд з цим позовом, який просив задовольнити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 15 951,31 грн. заборгованості, з яких 9906,94 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6044,37 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.
Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03.01.2025 відкрито провадження у справі. Справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Одночасно відповідачу встановлено строк для подання заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали надіслано сторонам.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18, провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 18.08.2020 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання споживчого кредиту № 344648, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 12 500,00 грн. на строк 730 днів, з кінцевим терміном повернення 18.08.2022 (включно).
Вказаний договір містить дані позичальника (відповідача), основні умови кредитування, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а також інші умови.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст. ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Із наданих представником позивача та досліджених судом документів встановлено, що відповідач користувався наданими кредитодавцем кредитними коштами та порушив умови вказаного договору і має заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 06.12.2024, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 15 951,31 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9906,94 грн.; заборгованість за відсотками - 6044,37 грн.
26.11.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 26-11/2021, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 344648 від 18.08.2020, укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 26-11/2021 від 26.11.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло грошової вимоги до відповідача
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр», у тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 344648 від 18.08.2020, укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до вищевказаного договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту. Сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем.
Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання по погашенню заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 344648 від 18.08.2020, внаслідок чого станом на 06.12.2024 кредитна заборгованість відповідача становить 15 951,31 грн.
За такого, суд дійшов висновку, що позивач довів виникнення у відповідача зобов'язань за кредитним договором на умовах, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Оскільки позов задоволено повністю, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Нормами ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Понесені позивачем витрати підтверджуються:
- договором № 04/10-2024 про надання правової допомоги від 04.10.2024 між ТОВ «Коллект Центр» (як клієнт) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , відповідно до якого фізична особа-підприємець бере на себе обов'язки надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором;
- заявкою ТОВ «Коллект Центр» про надання юридичної допомоги № 21 від 01.11.2024, за якою сторони погодили надання юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ;
- витягом з Акта № 2 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024 по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 .
З огляду на розрахунок вартості наданих послуг (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики - 3 000 грн., позовна заява - 6 000 грн.), позивач просив стягнути з відповідача на його користь 9000 грн. понесених ним витрат на правову допомогу.
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137,141 ЦПК України, суд зважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 344648 від 18.08.2020 у розмірі 15 951 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) гривня 31 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 03 листопада 20025 року.
Суддя Я.В. Щеглова