Справа № 487/5734/25
Провадження № 2/487/2946/25
13.11.2025 Заводський районний суд міста Миколаєва в складі:
головуючого судді - Лагоди А.А.,
за участю секретаря - Ходикіна М.М.,
розглянувши у відкритому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Одинцової Яни Валеріївни до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, визначення місця постійного проживання дитини,
11.08.2025 представник позивача звернулась через систему «Електроний суд» з вказаним позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд встановити факт, який має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно виховує та утримує малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначити місцем постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язати Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради надати відповідний висновок.
Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ,
Від шлюбу сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того відповідач має доньку від першого шлюбу. Станом на сьогоднішній день сім'я фактично припинила існування, адже разом позивач та відповідач не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, спільний побут відсутній. З початком збройної агресії російської федерації проти України, в березні 2022, через постійні обстріли та загрозу життю та здоров'ю, разом з донькою та сином відповідач виїхала до Австрії. Однак у 2023 син сторін виявив бажання повернутися до батька в Україну та проживати разом з ним. Починаючи з 2023 ОСОБА_3 знаходиться на повному утриманні батька, який взяв на себе витрати по вихованню дитини, у тому числі витрати на придбання для дитини одягу, продуктів харчування, а також всі витрати на проживання дитини, що підтверджується відповідними квитанціями, а саме квитанціями щодо поповнення мобільного телефону сина, покупки одягу та взуття, побутової техніки тощо. Також батько перераховує дитині грошові кошти на особисті витрати на картку ОСОБА_4 , яка відкрита у ОСОБА_5 . Мати дини не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, фінансово не забезпечує, власних доходів не має. Дитина повністю забезпечена усім необхідним батьком.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено 12.08.2025 судді Лагоді А.А.
Ухвалою суду від 20.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано час на усунення недоліків.
02.09.2025 до суду від сторони позивача надійшла заява на усунення недоліків з додатками.
Ухвалою суду від 03.09.2025 стороні позивача відмовлено у відкритті провадження за позовною вимогою про встановлення юридичного факту на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України. В іншій частині провадження відкрито.
18.09.2025 сторона позивача подала апеляційну скаргу на ухвалу суду від 03.09.2025 в частині відмови у відкритті провадження.
22.10.2025 Миколаївським апеляційним судом прийнято постанову якою апеляційну скаргу сторони позивача задоволено, ухвалу суду від 03.09.2025 в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовною вимогою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі за вказаною вимогою та продовження розгляду.
Постанова апеляційної інстанції разом з виділеними матеріалами передані в провадження суду 06.11.2025.
Вислухавши сторону позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року). Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Що стосується позовних вимог в частині факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини.
Зазначена позовна заява в цій частині подана з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України.
Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.
З урахуванням викладеного, враховуючи значення справи для сторін, обсяг та характер доказів у справі, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід прийняти до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрити провадження у справі.
Таким чином, для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, враховуючи постанову Миколаївського апеляційного суду від 22.10.2025 та з метою дотримання процесуальних прав сторін, суд вважає за доцільне та необхідне продовжити стадію підготовчого провадження.
Керуючись ст.ст.2, 19, 175, 177, 187, 274, 277, 353-355 ЦПК України, суд, -
Прийняти до розгляду позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Одинцової Яни Валеріївни до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини.
Підготовче засідання по справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Одинцової Яни Валеріївни до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, визначення місця постійного проживання дитини відкласти на 03.12.2025 о 10:00 годині в приміщенні Заводського районного суду міста Миколаєва, за адресою: вул. Радісна, 3, зал судових засідань каб. №14, про що повідомити сторони.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Третя особа протягом п'яти днів з дня отримання копії позовної заяви з додатками має право подати пояснення щодо позову або відзиву відповідно до ст. 181 ЦПК України. Роз'яснити третій особі, що копія пояснень та доданих до них документів іншим учасникам повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду та наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень іншим учасникам.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://zv.mk.court.gov.ua.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі направити позивачу.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати відповідачам, третій особі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню в частині відкриття провадження не підлягає.
Ухвала в частині відмови у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.А. Лагода