Справа № 487/5243/25
Провадження № 2/487/2727/25
12 листопада 2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
28 липня 2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.02.2013 року у розмірі 75575,45 грн станом на 01.07.2025 року, з яких: 21092,95 грн - заборгованість за тілом кредиту; 54482,50 грн - заборгованість за простроченими відсотками; та сплачений судовий збір.
01 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
07 жовтня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву.
23 жовтня 2025 року надійшла відповідь на відзив.
05 листопада 2025 року надійшло клопотання представника відповідача - Донець В.В. про направлення цивільної справи за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
Учасники справи в судове засідання не прибули. Представник позивача 11.11.2025 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач та представник відповідача причини неявки суду не повідомили.
Розглядаючи клопотання про направлення справи за підсудністю, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
На час відкриття провадження у справі, при виконанні вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом не було встановлено зареєстроване місце проживання відповідача, проте у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.06.2025 він зазначав свою адресу: АДРЕСА_1 .
Разом з цим, згідно з відповіддю № 1999902 від 12.11.2025 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо інформації про внутрішньо переміщену особу, 16.07.2024 ОСОБА_1 отримав довідку ВПО, відповідно до якої фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ за ч. 1 ст. 27 ЦПК України
Суд зауважує, що за загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.
Оскільки судом встановлено, що на час подання позовної заяви відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа у АДРЕСА_2 , то ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Дарницького районного суду м. Києва, а тому заява подана до Заводського районного суду м. Миколаєва з порушенням правил підсудності.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, яке є підставою для скасування рішення судом апеляційної інстанції з направленням справи про розгляд за встановленою законом підсудністю ( ст. 378 ЦПК України).
Таким чином, виходячи з вище зазначеного, вказану справу слід передати на розгляд про підсудність до належного суду, а саме до Дарницького районного суду м. Києва.
Керуючись ст.ст. 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передачу справи на розгляд іншого суду здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Повна ухвала складена 12 листопада 2025 року.
Суддя: З.М. Сухаревич