441/2066/25 2-о/441/148/2025
13.11.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Ференц О.І.,
присяжних - Грецко Д.В., Осіпчука А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Клок Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Городоцька міська рада Львівського району Львівської області, про оголошення фізичної особи померлою
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить оголосити померлим її батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько вийшов з дому та не повернувся, у нього були проблеми з пам'яттю та орієнтацією. Вони розвішували у людних місцях його фотознімки, опитували різних людей, але це результатів не дало. Декілька людей говорили, що бачили його на дорозі біля Княжого Двору і він запитував, як пройти до с. Черляни. Йому показували дорогу, але він пішов в сторону м. Комарно. Вони обшукали усю можливу територію вздовж цієї дороги, але батька не знайшли. 18.10.2017 вона звернулася у Городоцький РВП із заявою про розшук. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати - ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її рідний брат - ОСОБА_4 . 30 липня 2025 року Городоцьким районним судом Львівської області ОСОБА_2 було визнано безвісно відсутнім. Оскільки відомості про місцеперебування її батька відсутні протягом багатьох років, вважає, що є підстави оголосити його померлим. Оголошення батька померлим є необхідним для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участі особи, яка тривалий час відсутня за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Усі документи містять дані про батька як живу особу, він зареєстрований у будинку, на його ім'я відкриті рахунки на оплату комунальних платежів. Крім цього, вона єдина рідна особа для зниклого батька, відтак слід вирішити питання про спадкування його майна, яке вона не може вирішити без оголошення батька померлим.
Заявниця у судове засідання не прибула, її представник подала заяву, у якій просила про розгляд справи у її відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву з проханням про розгляд справи у його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.06.1968 року (а.с.9, 10).
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 30.07.2025 року у справі № 441/1022/25 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано безвісно відсутнім (а.с.4-5).
З копії довідки № 78879-2025 від 16.05.2025 року, виданої ВнП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, вбачається, що з метою встановлення місця знаходження безвісти зниклого проводилися усі необхідні оперативно-розшукові заходи, однак на дату видачі довідки місце знаходження ОСОБА_2 встановлено не було (а.с.13).
З копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 вбачається, що він зареєстрований в с. Черляни Городоцького району Львівської області (а.с.7).
Дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11-12).
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв'язок або за відсутності такого зв'язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
У статті 306 Цивільного процесуального кодексу України зокрема визначено обов'язкове зазначення для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Ці відомості дозволяють визначити право осіб на звернення до суду в справі цієї категорії, коло заінтересованих осіб, необхідні докази.
Відповідно до ст. 47 ЦК України, правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Згідно п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.
Отже, оцінивши наведені заявницею обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв'язку, а саме - спадкування за законом першої черги.
Матеріалами справи підтверджується, що місцезнаходження ОСОБА_2 невідоме, він не виходить на зв'язок з рідними, а отже ймовірно є особою, що померла, але юридично це не оформлено.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2 , оскільки він відсутній в місці постійного проживання, а також відсутні відомості про місце його перебування більше трьох років.
Разом з тим суд вважає за необхідне роз'яснити, що у відповідності до вимог ст. 48 ЦК України у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Як передбачено частиною 2 статті 308 ЦПК України, після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування, для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Керуючись ст. 10, 89, 293, 315, 354 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , померлим.
Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати дату набрання цим рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І. Ференц
Присяжні Д. В. Грецко
А.В. Осіпчук