13.11.25
Справа№ 521/3393/25
Номер провадження № 2/521/3260/25
13.11.2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Роїк Д.Я.
за участю секретаря Каліній П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МИХАЙЛІВСЬКЕ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,
До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшов позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МИХАЙЛІВСЬКЕ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
У відповідачів утворилася заборгованість з 01.06.2022 по 08.01.2025 року складає - 12 136,51 грн. У зв'язку з вищевикладеним, Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість та інфляційні втрати у розмірі - 1 639,00 грн., 3% річних у розмірі - 348,32 грн., а також усі судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3 028,00 грн та витрат з надання правничої допомоги 10 000,00 грн., 1 140,00 грн. - витрати на копіювання документів.
Ухвалою суду від 02 червня 2025 року відкрито провадження по справі, встановлено спрощений порядок розгляду справи без виклику сторін.
Відповідачі не скористались правом надання відзиву на позовну заяву, та заяв по суті справи суду не надавали.
Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Приморського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради судді в загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Тобто, ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ст.268 ЦПК України датою складення цього судового рішення є 13.11.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що Актом приймання-передачі об'єкта в управління з управління було передано об'єкт з балансу ВАТ «Одеський завод поліграфічних машин» в управління ОСББ "МИХАЙЛІВСЬКЕ".
ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "МИХАЙЛІВСЬКЕ" зареєстровано в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16 січня 2023 року, №1005561070014033899.
Відповідно до розділу II Статуту Об'єднання від 30.10.2016 року, метою його створення є забезпечення і захист прав співвласників, щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном будинку, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання (перебування) користувачів житлових та нежитлових приміщень, зниження витрат і втрат ресурсів на утримання спільного майна і на споживання житлово-комунальних послуг, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення.
Основними завданнями та предметом його діяльності є: управління коштами об єднання; управління спільним майном об?єднання у складі: (зазначити повний перелік майна, що знаходиться на праві спільної сумісної власності співвласників); ведення і збереження технічної і правовстановлюючої документації на будинки. споруди і прибудинкові території; ведення бухгалтерського обліку, податкової і статистичної звітності; облік і збереження бухгалтерської та налогової звітності; кадрове і матеріально-технічне забезпечення діяльності об?єднання; забезпечення діяльності об?єднання комунальними та іншими послугами, роботами.
Відповідно до пункту 2 Розділу V Статуту від 30.10.2016 року, ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "МИХАЙЛІВСЬКЕ" співвласник зобов'язаний, окрім іншого, виконувати обов'язки, передбачені Статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, заборгованість по внескам та платежам, яка перевищує 60 діб є порушенням зобов'язання співвласником; виконувати передбачені Статутом об'єднання обов'язки перед об'єднанням.
На загальних зборах ОСББ "МИХАЙЛІВСЬКЕ", які відбулися 27 травня 2024 року оформлене Протоколом №1/24 від 27.05.2024 було прийнято рішення затвердити одноразові цільові внески на заміну кабельної лінії до 15 червня 2024р. для співвласників квартир у сумі 100,00 грн за один квадратний метр площі належної йому квартири або частки квартири; для власників електрифікованих гаражів у сумі 1 000,00 грн.
04 червня 2024 року між ОСББ "МИХАЙЛІВСЬКЕ" (надалі - «Замовник») та ТОВ «КЕМ ПІВДЕНЬ»(надалі - «Підрядник») було укладено Договір підряду №01-04/06/2024.
Згідно умов даного договору Замовник доручає, а Підрядник зобов?язується виконати, відповідно до умов Договору аварійні роботи з відновлення електричного кабелю 0,4 кВ на об?єкті Замовника за адресою: АДРЕСА_2 , а Замовник - прийняти і оплатити виконані роботи. відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.п. 2 Розділу II Договору підряду №01-04/06/2024 від 04.06.2024 року підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 90 календарних днів.
Відповідно до Розділу V Договору підряду №01-04/06/2024 від 04.06.2024 року Підрядник зобов?язується Виконати передбачені Договором роботи в строк, зазначений у п. 2.1 даного Договору; здійснити за взаємною згодою з Замовником всі додаткові роботи, у разі їх виникнення в ході виконання основних робіт, згідно з додатковою угодою; здійснювати переміщення будівельних матеріалів від постачальника до будівельного майданчика, а також в межах будівельного майданчика власними силами та засобами та за свій рахунок.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 та є співвласниками багатоквартирного житлового будинку адресом: АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14 червня 2002 року
Відповідно до розрахунку заборгованості Відповідачам, яким на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_4 за період з 01.06.2022 по 08.01.2025 року була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 12 136,51 грн. (дванадцять тисяч сто тридцять шість гривень 51 коп.), а саме:
?Цільовий платіж на ремонт кабельної лінії 0,4 кв - 11 200,00 грн.;
?Управління будинком (2-10 поверх) - 936,51 грн.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України визначено (надалі «ЦК України»), що власність зобов'язує.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами та зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно ст. ст. 4, 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Згідно п. п. 1, 2, 5, 6 ст. 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно із ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно положень п. 11 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення загальних зборів.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов'язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Згідно частині 2 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно частині 2 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.01.2020 року у справі 910/1395/19, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та на особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до правового висновку, до якого дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.12.2019 року у справі 910/6471/18:
7.28. Статтею 13 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; утримання ліфтів; освітлення місць загального користування; поточний ремонт; вивезення побутових відходів тощо.
7.29. Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869, тариф на ці послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України. Перелік послуг за кожним будинком погоджується у договорі на надання цих послуг, який укладається між споживачами та підприємством, організацією тощо, які надають ці послуги.
7.30. Отже, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.
7.31. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій не врахували наведені вище приписи законодавства та не спростували надані відповідачем доводи та докази, що спірні пункти рішення, додаток № 1 до протоколу - кошторис приймалися відповідно до вимог частини другої статті 12 Закону № 417-VIII, яка регулює порядок розподілу між співвласниками витрат на управління багатоквартирним будинком та за якою витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 4 червня 2018 року по справі №753/10763/17 залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, якими відмовлено у задоволенні позову. Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників, відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників. Визначення розміру внесків проведено загальними зборами ОСББ за видом об'єкта нерухомого майна та відповідно до вимог розділу 3 статуту ОСББ, що узгоджується з положеннями частини дев'ятої статті 10 Закону № 2866-III, отже, рішення, прийняте на загальних зборах, не суперечить приписам чинного законодавства.
Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.02.2020 року у справі 522/2173/14, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.
Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 18.05.2017 року у справі 910/14668/16, приписами норми статті 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено права ОСББ, та відповідно, обов'язок щодо сплати встановлених законом та Статутом об'єднання платежів, зборів та внесків, в тому числі до резервного фонду, не лише для членів ОСББ, а й для власників приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до Положення про передачу в експлуатацію об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків нежилих приміщень, яке затверджено рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №513 від 10.09.03р. виконавчий комітет ОМР урегульовав порядок передачі в експлуатацію до об'єднань співвласників багатоквартирних будинків нежилих приміщень (надалі-нежилі приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Одеси. Головною метою передачі, в експлуатацію нежилих приміщень є компенсація вартості капітального ремонту житлового комплексу багатоквартирних будинків за рахунок надходження орендних платежів від існуючих або майбутніх орендарів нежилих приміщень.
Відповідно до пункту 1 Положення, передача в експлуатацію вказаних нежилих приміщень здійснюється за розпорядженням міського голови, яке готує Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на підставі договору про передачу в експлуатацію нежилих приміщень.
Питання про прийняття нежилого приміщення в Експлуатацію об'єднання вирішується загальними зборами Об'єднання.
Згідно пункту 2 Положення, після укладання зазначеного у п. 1 договору нежилі приміщення передаються на баланс Об'єднання. Передача в експлуатацію нежилого приміщення не тягне за собою виникнення права власності на нього.
Даним Положенням, відповідач погодився з тим, що будучи власником нежилих приміщень, які розташовані у багатоквартирних будинках в яких створене ОСББ, зобов'язаний забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку та забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку нарівні із іншими співвласниками багатоквартирного будинку, але на протязі тривалого терміну не виконує свої зобов'язання.
Положеннями ст. 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України.
Таким чином, нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями відповідальності відповідача, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягненні пені чи штрафу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 (справа №910/4590/19), зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п. 43 мотивувальної частини постанови).
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003р. затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007р. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Вказана правова позиція відображена і в постанові Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19.
Поруч з цим, у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".
Зокрема, за змістом даного листа індекс інфляції повинен розраховуватися не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому слід вважати, що у випадку, коли сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за цей місяць, а якщо з 16 по 31 число вона індексується починаючи з наступного місяця.
Слід зазначити, що законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Отже, у розумінні наведеного позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання. Аналогічний правовий висновок, викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 жовтня 2018 року по справі №913/70/18.
Оскільки внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних виникає у позивача за кожен місяць (день) з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Наведена позиція суду відповідає правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц.
Таким чином, з встановлених обставин вбачається, що Відповідачі, як співвласники багатоквартирного будинку повинні сплачувати щомісячні внески на витрати на управління багатоквартирним будинком, проте не виконують своїх обов'язків, у зв'язку з чим, утворилася заборгованість у загальному розмірі - 14 123,83 грн. (чотирнадцять тисяч сто двадцять три гривні 83 коп.), що складається з: основної суми боргу у розмірі - 12 136,51 грн.; інфляційних втрат у розмірі - 1 639,00 грн.; 3% річних у розмірі - 348,32 грн.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Матеріали справи не містять даних у спростування вказаних розрахунків заборгованості, як і не містить будь-яких доказів надання відповідачам неналежної якості комунальних та житлових послуг за які позивачем нараховано заборгованість.
Суд погоджується із зазначеним розрахунком заборгованості та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст.76,77ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Заст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При таких обставинах суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСББ "МИХАЙЛІВСЬКЕ" є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 3 028,00 гривень.
Згідно платіжної інструкції від 03.03.2025 № 314 , ОСББ "МИХАЙЛІВСЬКЕ" сплатило в якості судового збору грошову суму у розмірі 3028,00 гривень.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
11 лютого 2025 року між ОСББ "МИХАЙЛІВСЬКЕ", Код ЄДРПОУ: 26044851, та Адвокатським бюро «Бороган» укладено договір про надання правничої допомоги, згідно п. 2.1. якого АДВОКАТСЬКЕ БЮРО на підставі звернення КЛІЄНТА приймає на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надати Клієнту наступної правову допомоги представництві інтересів КЛІЄНТА.
Згідно п.п. 4.1. 4.3 Договору про надання правової допомоги від 11.02.2025 року, за надання правової допомоги, яка є предметом Договору, згідно пункту 2.1 цього Договору, АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО КЛІЄНТ сплачує винагороду у розмірі 10 000,00 грн., розмір якої зазначено у пункті 4.1. цього Договору здійснюється протягом 5-ти робочих днів після надходження коштів, які є предметом позову згідно п. 2.1 Договору на рахунок КЛІЄНТА.
14 лютого 2025 року між ОСББ "МИХАЙЛІВСЬКЕ", Код ЄДРПОУ: 26044851та АБ «БОРОГАН» підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правової допомоги від 11.02.2025 року.
У КЛІЄНТА претензій до якості виконаних робіт немає..
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (пункт 2 частини першої статті 1 Закону про адвокатуру).
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Виходячи з приписів ст.ст. 1, 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Також, згідно з п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Об'єднаною палатою Верховного Суду в своїй Постанові від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19 зроблено наступний висновок.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Питання застосування частини 8 ст. 141 ЦПК України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу також неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, в тому числі відповідно до згаданих вище постанов, а також відповідно до постанов від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 5 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у ЦПК України з 15 грудня 2017 року.
Вказаного висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 15 квітня 2021 року по справі № 160/6899/20.
На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості.
Щодо витрат на друкарські послуги, суд зазначає наступне.
Згідно даних, які містяться в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_6 є фізичною особою - підприємцем, який надає послуги, зокрема, фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність. (82.19)
14 лютого 2025 року між ОБ'ЄДНАННЯМ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "МИХАЙЛІВСЬКЕ", Код ЄДРПОУ: 26044851 та ФОП ОСОБА_6 було укладено Договір про надання друкарських послуг. За цим Договором Виконавець зобов'язується виконати роботи з тиражування (виготовлення копій) поданих Замовником документів для формування документів для подачі позовної заяви про стягнення заборгованості до суду у кількості, які зазначені у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 1.3. Договору Підрядник виконує роботи зі своїх матеріалів, на своєму обладнанні, власними або залученими силами та засобами.
Згідно п. 2.1. Вартість послуг сторонами визначена у розмірі 5,00 грн за один копіювальний лист. Загальна кількість листів зазначається у додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору.
14 лютого 2025 року між ОБ'ЄДНАННЯМ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "МИХАЙЛІВСЬКЕ", Код ЄДРПОУ: 26044851 та ФОП ОСОБА_6 підписано Додаткову угоду №2 до Договору про надання друкарських послуг від 14.02.2025 року.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 2.1. договору про надання друкарських послуг від 14.02.2025 року Виконавець зобов'язується виконати для Замовника роботи з тиражування (виготовлення копій) поданих Замовником документів для формування документів для подачі позовної заяви ОСББ "МИХАЙЛІВСЬКЕ", Код ЄДРПОУ: 26044851 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованостіу кількості 228 копій, а саме: Три примірника становить 228 сторінок (76 стр.*3 прим. = 228,00 грн.), що становить вартість 1 140,00 грн. (228,00 грн.*5 грн. = 1 140,00 грн.)
Замовник , відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору про надання друкарських послуг від 14.02.2025 року, зобов'язується сплатити Виконавцю протягом трьох місяців з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг 1 140,00 грн.
14 лютого 2025 року між ОБ'ЄДНАННЯМ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "МИХАЙЛІВСЬКЕ", Код ЄДРПОУ: 26044851 та ФОП ОСОБА_6 підписано АКТ приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання друкарських послуг від 14.02.2025 року.
У відповідності до вимог пунктів договору про надання друкарських послуг від 14.02.2025 року та додаткової угоди №2 від 14.02.2025 року, Виконавцем виконано, а Замовником прийняті наступні роботи:
тиражування (виготовлення копій) поданих Замовником документів для формування документів для подачі позовної заяви ОСББ "МИХАЙЛІВСЬКЕ", Код ЄДРПОУ: 26044851 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості у кількості 228 копій на загальну суму 1 140,00 грн. (копія одного листа - 5,0 грн).
Протягом трьох місяців з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю 1 140,00 грн.
У Замовника претензій до якості виконаних робіт немає..
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 177 ЦПК України, прямо передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).
Тобто подання позивачем до суду копії позовної заяви разом із додатками є його обов'язком.
Тому до витрат, пов'язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до розгляду можливо віднести витрати на копіювання позовних заяв з додатками у кількості учасників процесу та окремо для суду.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МИХАЙЛІВСЬКЕ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ( АДРЕСА_5 ) на користь ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "МИХАЙЛІВСЬКЕ", Код ЄДРПОУ: 26044851 (65005, Україна, Одеська обл., місто Одеса, площа Михайлівська, будинок, 12/14, квартира, 54) заборгованість за період з 01.06.2022 по 08.01.2025 року зі сплати щомісячних внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі 14 123,83 грн., що складається з: основної суми боргу у розмірі - 12 136,51 грн.; інфляційних втрат у розмірі - 1 639,00 грн.; 3% річних у розмірі - 348,32 грн.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ( АДРЕСА_5 ) на користь ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "МИХАЙЛІВСЬКЕ", Код ЄДРПОУ: 26044851 (65005, Україна, Одеська обл., місто Одеса, площа Михайлівська, будинок, 12/14, квартира, 54) усі судові витрати, які становлять: 3 028,00 грн. - сплата судового збору за подання позовної заяви, 10 000,00 грн. - сплата за надання правової допомоги, 1 140,00 грн. - витрати на копіювання документів.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Д.Я. Роїк