Справа №461/5435/25
Провадження № 2/461/2706/25
04 листопада 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Чубей К.А.,
за участю:
представника позивача Гаталяк Н.І.,
представника відповідача Каряки А.І. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровської районної державної нотаріальної контори, про стягнення заборгованості за кредитним договором -
АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровської районної державної нотаріальної контори, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 11.11.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №R01.00401.007172223, згідно якого позичальник отримав кредит на поточні потреби в розмірі 122334,43 грн.,з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів 12,17% річних від залишкової суми кредиту, у терміни, передбачені встановленим кредитним договором. Відповідно до пункту 1.2. Кредитного договору банк надав кредит строком на 96 місяців.
Позивач виконав свої зобов'язання, згідно умов кредитного договору, що підтверджується копіями меморіальних ордерів та випискою по рахунку.
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, про що Чечелівським районним відділом ДРАЦС у місті Дніпрі Південного-Східного МУ МЮ (м.Дніпро) було складено відповідний актовий запис №1451, підтвердженням чого є копія свідоцтва про смерть від 27.05.2021 серії НОМЕР_1 . Станом на дату смерті у позичальника існувала непогашена заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 117345,67 грн.
Після отримання інформації про смерть позичальника, позивачем було направлено до Дніпровської районної державної нотаріальної контори претензію кредитора №12.1.4/13036 від 07.02.2022. У відповідь Дніпровська районна державна нотаріальна контора листом №231/02-14 від 16.03.2022 повідомила АТ «Ідея Банк», що 23.09.2021 була заведена спадкова справа №226/2021 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Окрім цього, позивач звертався із запитом в нотаріальну контору про надання інформації щодо ознайомлення спадкоємців про наявність кредиторських вимог банку та надати інформацію про спадкоємців, а також відомості про отримане в спадщину майно. Однак Дніпровська районна державна нотаріальна контора листом №1450/01-16 від 26.12.2024 відмовила у наданні запитуваної інформації, у зв'язку з нотаріальною таємницею, посилаючись на ст.8 Закону України «Про нотаріат».
Крім цього, позивач зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру МВС від 06.07.2021 за позичальником зареєстровано автомобіль марки «Opel» модель «Zafira» 1/6, 2007 року випуску, отже на дату смерті у позичальника залишилося спадкове майно.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач вважає, що пред'явило вимогу вчасно, шляхом надсилання вищевказаної претензії кредитора від 07.02.2022, що свідчить про дотримання строків пред'явлення вимоги до спадкоємців позичальника, передбачені ч.2 ст.1281 ЦК України, оскільки такий почав обчислюватися лише з моменту одержання свідоцтва про право на спадщину. У зв'язку з цим АТ «Ідея Банк» вважає, що ОСОБА_1 , як донька померлої, є спадкоємицею першої черги за законом (відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України), щодо прийняття спадщини та, зобов'язана погасити заборгованість у межах вартості успадкованого майна.
Оскільки, спадкоємець позичальника власного обов'язку щодо погашення наявної заборгованості за кредитним договором в межах вартості успадкованого нею майна не виконала, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.08.2025 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.09.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про передачу справи за підсудністю до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області відмовлено.
09.09.2025 на виконання вимог ухвали суду від 04.08.2025 Дніпровська районна державна нотаріальна контора надала копію спадкової справи №226/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23.09.2025представник відповідача ОСОБА_3 через Електронний суд подала відзив на позовну заяву, у якому представник просила поновити відповідачу процесуальний строк на подачу відзиву на позовну заяву, відраховуючи його з 19.09.2025, а саме з моменту ознайомлення з матеріалами справи. В обґрунтування відзиву, покликається на те, що позов є необґрунтованим, викладені обставини не відповідають фактичним обставинам справи, матеріали справи не містять доказів підтвердження того, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , шляхом подачі у встановлений законом строк заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а тому є такою, що спадщину не прийняла, а відтак не може бути відповідачем у даній справі. Також, представник відповідача стверджує, що кредитор звернувся до нотаріальної контори лише через вісім місяців після смерті позичальника, тобто поза строками, визначеними статтею 1281 ЦК України, відтак вважає, що позивач втратив право вимоги, тому просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23.09.2025 залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 та прийнято до розгляду позовну заяву про стягнення боргу за кредитним договором в новій редакції.
23.09.2025представник відповідача ОСОБА_3 через Електронний суд подала заперечення на клопотання (заяву) представника позивача про залучення співвідповідача ОСОБА_4 , в яких зазначає, що сторона відповідача не ознайомлена з вказаним клопотанням, оскільки таке не було позивачем надіслано для ознайомлення ні відповідачу, ні представнику, а дізналася про дане клопотання під час судового засідання 23.09.2025. Однак з приводу залучення співвідповідача ОСОБА_4 відповідач заперечує, оскільки його шлюб із спадкодавцем ОСОБА_2 було розірвано за рішенням суду від 09.06.2019, спільне проживання та господарство між ними припинено ще у березні 2019 року, а також йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Таким чином, ОСОБА_4 не входить до кола спадкоємців і не може бути співвідповідачем у справі.
06.10.2025 представник позивача через Електронний суд подала відповідь на відзив, в якій зазначає, що АТ «Ідея Банк» не погоджується з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки такий поданий із порушенням строків, а доводи про поновлення подачі такого є необгрунтованими, тому що відповідач мала можливість ознайомитися з матеріалами справи та брала участь у підготовчому засіданні, не заявивши про потребу додаткового строку. Щодо прийняття спадщини, позивач зазначає, що ОСОБА_1 проживала із спадкодавцем на момент її смерті, що підтверджується довідкою ЦНАП Слобожанської селищної ради №2787 від 08.11.2022, яка міститься в матеріалах спадкової справи та не відмовилась від спадщини у встановлений законом строк. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє її статусу спадкоємця та права на отримання спадкового майна, що підтверджується витягом з ЄДР МВС, відповідно до якого, у власності спадкодаця перебував автомобіль марки Opel модель Zafira 1/6, 2007 року випуску. Щодо строку позовної давності, вказує, що починаючи з березня 2020 року, такий продовжився на строк дії карантину, який тривав до 30.06.2023, а з 24.02.2022 строк позовної давності продовжено на строк дії в Україні воєнного стану. Відновлення строків позовної давності відбулося на підставі Закону №4434-ІХ від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який набрав чинності 04.09.2025, відтак з цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності. Таким чином, АТ «Ідея Банк» позов у даній справі подано з дотриманням позовної давності, визначеної вищезазначеним законом, вважає ОСОБА_1 належним відповідачем у справі, відтак просить позов задоволити.
09.10.2025 представник відповідача Каряка А.І. через Електронний суд подала клопотання про долучення доказів у справі, в яких зазначає, що позивачу було відомо про смерть боржника ОСОБА_2 ще 16.06.2021, як і іншим кредиторам, оскільки її представником - адвокатом Куліковим Г.І., 16.06.2021 було направлено на адресу АТ «Ідея Банк» лист з повідомленням про смерть боржника ОСОБА_2 , та відповідно до ст.608 ЦК України просив прийняти рішення про припинення кредитного договору. Таким чином наголошує, що позивач звернувся із претензією кредитора №12.1.4/13036 до нотаріальної контори лише 07.02.2022, тобто через 8 місяців, поза межами строку, передбаченого ст.1281 ЦК України.
13.10.2025 представник відповідача ОСОБА_3 , через Електронний суд подала заперечення на відповідь на відзив, вважає її необгрунтованою, викладені обставини не відповідають фактичним обставинам справи, а позовні вимоги не грунтуються на нормах чинного законодавства, а отже не підлягають до задоволення. Додатково зазначила, що позивач посилається на довідку ЦНАП Слобожанської селищної ради від 08.11.2022, як на доказ того, що ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_2 на день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Однак відповідач зареєструвала своє місце проживання за вказаною адресою ще 28.04.2005, проте адреса реєстрації місця проживання не тотожна фактичному місцю проживання, на підтвердження чого надає складений 08.10.2025 ОСББ «Слобожанський 65» акт про фактичне місце проживання ОСОБА_1 з 2000 року, за адресою: АДРЕСА_2 . Відтак вважає, що сама по собі реєстрація місця проживання відповідача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, про своєчасність прийняття спадщини. Крім цього вказує, що ОСОБА_1 не відомо про долю транспортного засобу марки «Opel Zafira 1.6», який зареєстрований за ОСОБА_2 , вказаний транспортний засіб остання ніколи не бачила і тим більше у спадщину не приймала. Враховуючи зазначене, просить відмовити в задоволені позову.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 14.10.2025 позовну заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» в частині позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без розгляду, прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» про збільшення позовних вимог, а саме стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 117345,67 грн., закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
29.10.2025 від Дніпровської районної державної нотаріальної контори через канцелярію суду надійшов лист про проведення розгляду справи без присутності представника нотаріальної контори.
03.11.2025 представник відповідача ОСОБА_3 через Електронний суд подала додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що представник позивача посилається на те, що відповідно до Постанови КМУ №265 від 07.02.2022, якою затверджено «Порядок декларування та реєстрації місця проживання», ОСББ не має повноважень встановлювати фактичне місце проживання. Проте, дані доводи є безпідставними, оскільки зазначений Порядок стосується лише реєстрації або декларування місця проживання. Зазначає, що Центр надання адміністративних послуг видає лише витяги про задеклароване/ зареєстроване місце проживання, а не довідки про фактичне місце проживання. Відповідач ОСОБА_1 фактично проживає за іншою адресою - АДРЕСА_2 , що підтверджується актом ОСББ від 08.10.2025, який є належним доказом у справі. Щодо долученого до матеріалів справи рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19.01.2022 по справі №175/3856/21, то вважає, що таке лише підтверджує позицію відповідача щодо безпідставності позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила такі задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача, яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, щодо задоволення позову заперечила, просила відмовити у задоволенні такого.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які
ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 11.11.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №R01.00401.007172223, відповідно до якого відповідач отримала кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 122334,43 грн., строком на 96 місяців, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів 12,17% річних від залишкової суми кредиту, у терміни, передбачені встановленим кредитним договором. /а.с.10-12/.
Позивач виконав свої зобов'язання, згідно умов кредитного договору, що підтверджується копіями меморіальних ордерів та випискою по рахунку /а.с.15, 19-20/.
Разом з тим, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.05.2021 серії НОМЕР_1 /а.с.21/.
Станом на дату смерті у позичальника існувала непогашена заборгованість перед позивачем, за кредитним договіром №R01.00401.007172223, яка згідно довідки - розрахунку заборгованості станом на 26.05.2021 становить 117345,74 грн. та складається із наступного: строковий основний борг 117600,83 грн., строкові проценти 588,17 та залишок на транзитному рахунку 843,26 грн. /а.с.16/.
Листом від 16.03.2022 №231/02-14 завідувачем Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвою Л.В. на претензію кредитора повідомлено, що 23.09.2021 було відкрито спадкову справу №226/2021 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.22/.
Також, Дніпровська районна державна нотаріальна контора листом від 26.12.2024 №1450/01-16 відмовила у наданні запитуваної інформації АТ «Ідея Банк» щодо ознайомлення спадкоємців про наявність кредиторських вимог банку та надання інформації про спадкоємців, а також відомості про отримане в спадщину майно, у зв'язку з нотаріальною таємницею, посилаючись на ст.8 Закону України «Про нотаріат» /а.с.23/.
Крім цього, відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру МВС від 06.07.2021 та від 10.06.2025, за позичальником зареєстровано автомобіль марки «Opel» модель «Zafira 1.6», 2007 року випуску /а.с.24-25/.
Як вбачається з копії спадкової справи №226/2021, заведеної Дніпровською районною державною нотаріальною конторою, спадкову справу після смерті ОСОБА_2 заведено на підставі претензії кредитора АТ «Перший Український Міжнародний Банк». До Дніпровської районної державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його дружини ОСОБА_2 . На підтвердження щодо прийняття спадщини, згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, тобто постійного проживання його із спадкодавцем на час відкриття спадщини, ним надано копію довідки ЦНАП Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08.11.2022, в якій вказано, що за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що була зареєстрована за вищевказаною адресою з 30.05.2019 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мала склад сім'ї: чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований з 28.04.2005 по 21.02.2022, падчерка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована з 28.04.2005 понині, донька падчерки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована з 18.11.2008 понині. Постановою завідувача Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвою Л.В. відмовлено ОСОБА_4 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно. Разом з тим, матеріали спадкової справи не містять будь-якої іншої інформації щодо наявності спадкоємців, які в установлений законом строк звернулись із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор- прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно зі ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст.1218, ч. 3 ст.1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.
Відповідно до ст.1261 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини та не припинилися з його смертю. Обов'язок відшкодувати борги померлого переходить до спадкоємців.
Статтями 1268, 1269 ЦК України передбачено порядок прийняття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Правила ч.ч.2,3,4 ст.1281 ЦК України вказують, що кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.
Одразу після того, як кредитор дізнався, що його боржник помер, він зобов'язаний звернутись з претензією кредитора до нотаріуса, у якого відкрита спадкова справа. Якщо спадкова справа у жодного нотаріуса на момент звернення не відкрита, кредитор вправі звернутись до будь-якого нотаріуса за місцем відкриття спадщини, тобто до нотаріуса нотаріального округу за останнім місцем проживання померлого. В такому випадку нотаріус відкриває спадщину за заявою кредитора, адже Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви спадкоємця про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини, претензії кредитора та ін.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов'язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Вказані положення законодавства забезпечують дотримання балансу прав та інтересів усіх учасників цих правовідносин. Зокрема, спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов'язок сплатити заборгованість спадкодавця, проте виключно в межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у сплаті йому заборгованості позичальника, у разі його смерті, за рахунок спадкового майна, яке прийняли спадкоємці боржника.
Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов'язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв'язку з виконанням зобов'язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали.
Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 552/4892/19, від 09 листопада 2022 року у справі № 295/15702/20.
Позивач на обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідач є донькою померлої, є спадкоємицею першої черги за законом (відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України) та відповіднодо визначеного порядку ч.3 ст.1268 ЦК України як особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на підтвердження чого покликається на довідку ЦНАП Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08.11.2022, відтак вважає, що спадкоємець позичальника вимоги AT «Ідея Банк» щодо погашення наявної заборгованості за кредитним договором не задоволила, що свідчить про порушення прав та інтересів AT «Ідея Банк» як кредитора у даних правовідносинах.
Проте, з акту від 08 жовтня 2025 року, складеного ОСББ «Слобожанський 65» встановлено, що ОСОБА_1 не проживає за місцем реєстрації, остання фактично проживає без реєстрації з 2000 року разом з донькою та чоловіком, за адресою: АДРЕСА_2 .
Водночас суд зазначає, що сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме відповідач є спадкоємцем, проживав разом із спадкодавцем та прийняв після померлого спадщину (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі № 572/1497/22).
Разом з тим, представником позивача було зазначено, що за померлою ОСОБА_2 був зареєстрований транспортний засіб «Opel» модель «Zafira 1.6», 2007 року випуску, який на думку сторони позивача входить до складу спадкового майна, на підтвердження чого покликається на витяг з Єдиного державного реєстру МВС України.
Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 у справі №522/407/15-ц, саме кредитор зобов'язаний довести факт прийняття спадщини конкретним спадкоємцем, а також розмір майна, в межах вартості якого має нести відповідальність такий спадкоємець.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).
Відтак, враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено наявність спадкового майна після смерті спадкодавця, його вартість та співмірність із заборгованістю за кредитним договором, а також не надано суду належних доказів того, що відповідач прийняла спадщину, тобто є спадкоємцем померлого позичальника та власницею успадкованого майна, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення судового збору з відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, та ст.ст. 526, 527, 608, 610, 629, 1054, 1216, 1218, 1231, 1261, 1268, 1269, 1281, 1282 ЦК України, суд -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровської районної державної нотаріальної контори, про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , адреса: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 05411966, адреса: 52005, Дніпропетровська обл., Слобожанський р-н., смт. Слобожанське, вул. Героїв України, буд. 31.
Суддя Зубачик Н.Б.