Справа № 521/19647/25
Номер провадження:1-кс/521/4049/25
13 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання старшого дізнавача СД відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Хаджибейської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025167470000404 від 08.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України,
Старший дізнавач СД відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025167470000404 від 08.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.11.2025 до чергової частини відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення, про те, що за адресою: м.Одеса, вул.Дальницька, буд.№32, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб марки ВАЗ 2111 (ВАЗ 2101), сіро-блакитного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час огляду якого виявлено візуальні ознаки підробки (пошкодження) ідентифікаційного номеру транспортного засобу. (ЖЄО №23493 від 08.11.2025).
Дані щодо вказаного кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.11.2025 під №12025167470000404 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Відповідно обставин, викладених у рапорті інспектора взводу 2 роти 1 полку УПП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , відомо, що 08.11.2025, біля 11 год. 20 хв., перебуваючи у складі екіпажу «Океан 204» та патрулюючи неподалік вул.Дальницька біля буд 32 за порушення правил дорожнього руху був зупинений автомобіль марки ВАЗ 2111 (ВАЗ 2101), сіро-блакитного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході візуального огляду якого, під капотом з лівої сторони, на вітровій панелі виявлено нечіткий, частковий ідентифікаційний номер з явними ознаками пошкодження - збиття, потертостей.
Ідентифікувався номер за НОМЕР_2 , який взагалі не відповідав номеру, зазначеному в свідоцтві про реєстрацію серії НОМЕР_3 , виданого 13.02.2009 року на ім'я ОСОБА_7 ( НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ). А тому, можна вважати, що ідентифікаційні номери, які фактично наявні на корпусі автомобілю не співпадають з тими, які зазначені в документі.
Також встановлено, що фактично зупинений автомобіль марки ВАЗ 2111, проте в свідоцтві про реєстрацію серії НОМЕР_3 зазначено марку 2101, що не відповідало дійсності.
В подальшому, під час перевірки інформації яка містилась в свідоцтві про реєстрацію серії НОМЕР_3 , виданого 13.02.2009 року на ім'я ОСОБА_7 , який був наданий ОСОБА_5 та інформації щодо часткового ідентифікаційного коду наявного на автомобілі, шляхом проведення (аналітичного пошуку) в актуальних, автоматизованих інформаційних системах Національної поліції України, встановлено, що будь-яка інформація щодо автомобілю марки ВАЗ 2111 (ВАЗ 2101), проте в свідоцтві про реєстрацію серії НОМЕР_3 відсутня.
Враховуючи, що транспортний засіб марки ВАЗ 2111 (ВАЗ 2101), сіро-блакитного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та один комплект ключів є предметами кримінального правопорушення, існування реальної можливості їх втрати, з метою збереження речових доказів, вбачається необхідність накладення арешту на майно.
Встановлено також, що майно, на яке планується накладення арешту, перебувало у користуванні (володінні, розпорядженні) у ОСОБА_5 (водія)
Для встановлення істини з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин по кримінальному провадженню в ході досудового розслідування виникла необхідність в проведені слідчих дій, у тому числі проведенні ряду експертиз без результатів яких неможливо встановити істину по справі.
У зв'язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті транспортного засобу марки ВАЗ 2111 (ВАЗ 2101), сіро-блакитного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та одного комплекту ключів від нього який має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, являється об'єктом кримінального правопорушення, дізнавач просить накласти арешт на вилучене майно.
Постановою дізнавача від 08.11.2025 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч.2 ст.170 КПК України є збереження речових доказів.
Дізнавач ОСОБА_3 надав до суду заяву, відповідно до змісту якої просив здійснити розгляд клопотання за відсутності його та прокурора.
Власник майна ОСОБА_8 надала до суду заяву, відповідно до змісту якої зазначила, що була повідомлена про розгляд клопотання слідчого, свого ставлення до клопотання слідчого не висловила.
Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання дізнавача підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На підставі викладеного та враховуючи, що дізнавач своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання дізнавача.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно. Отже, наведеною вимогою законодавства передбачено зазначення в ухвалі слідчого судді лише заборони та обмеження щодо розпорядження або користування майном, тому слідчий суддя із врахуванням вимог клопотання слідчого про арешт майна із забороною відчуження та розпорядження, приходить до висновку про зазначення в ухвалі слідчого судді заборони розпорядження та користування цим майном.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання дізнавача - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене майно 08.11.2025 року під час проведення огляду місця події за адресою: м.Одеса, вул.Дальницька, буд. №32, :
- транспортний засіб марки ВАЗ 2111 (ВАЗ 2101) сіро-блакитного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та один комплект ключів від нього, які були виявлені та вилучені у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заборонити розпоряджатись та користуватись зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити дізнавачу та прокурору.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1