Справа № 521/11973/25
Провадження № 2/521/5869/25
29 жовтня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (далі - ТОВ «ФІНФОРС») звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 09 лютого 2024 року № 1292617 в сумі 124 466,33 грн., з яких 19 993,93 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 91 972,40 грн. - заборгованість за відсотками, 12 500,00 грн. - неустойка (штраф), а також суму судового збору, сплаченого при поданні цієї позовної заяви, в розмірі 2 422,40 грн..
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «ФІНФОРС» зазначило, що 09 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі - ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1292617. 30 серпня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНФОРС» укладено договір факторингу № 43979069-01 (далі - договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ «ФІНФОРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ФІНФОРС» прийняло належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 30 серпня 2024 року № 43979069-01 ТОВ «ФІНФОРС» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 124 466,33 грн., з яких 19 993,93 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 91 972,40 грн. - заборгованість за відсотками, 12 500,00 грн. - неустойка (штраф). Оскільки всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання за кредитним договором, після набуття ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФІНФОРС», ні на рахунки попереднього кредитора, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНФОРС», яку позивач просить стягнути з нього в судовому порядку.
Ухвалою суду від 15 липня 2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгля по суті позовних вимог.
У судове засідання представник позивача не з'явився, проте у позовній заяві вказував, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином, через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси. Відзив у визначений судом строк відповідач не подавав.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 09 лютого 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1292617, згідно з яким позичальнику надано кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування на електронний платіжний засіб споживача № НОМЕР_1 (підпункт 2.1. договору), у сумі 25 000,00 грн. (підпункт 1.2. договору), строком на 360 днів (підпункт 1.3.), зі сплатою за користування 2,5 % на день ( підпункт 1.5.1. договору). (а.с. 21-27)
На підтвердження перерахування коштів на платіжну картку ОСОБА_1 позивачем надано лист Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» (далі - ТОВ «ПЕЙТЕК») від 23 квітня 2025 року № 20250423-598, адресований ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», між якими 03 травня 2022 року було укладено договір № 03052022-1 на переказ коштів, відповідно до якого 09.02.2024 року о 10:04:08 було успішно перераховано кошти в сумі 25 000,00 грн. на платіжну картку, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 0c934eed-df8c-4fad-bca2-aeef549378ce, номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - а3а45250887ec86aee99fafbfc57d20f. (а.с. 20)
Укладення договору здійснено за допомогою ІКС Товариства, шляхом підписання його тексту електронними підписами почергово Споживачем - в особистому кабінеті, та Товариством. Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступуі підключення Веб-сайту Товариства. Споживач отримує доступ в особистий кабінет шляхом введення у відповідне поле Вебсайту коду доступу, автоматично згенерованого та надісланого йому ІКС Товариства на номер телефону, який був введений споживачем на Вебсайті і який визначений товариством як фінансовий в розумінні законодавства. (підпункти 7.1.-7.2 договору)
Згідно з підпунктом 7.4. пункту 7 кредитного договору, споживач підписує договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично ІКС Товариства для кожного випадку використання та направляється споживачу текстовим повідомленням на номер мобільного телефону, повідомлений споживачем товариству в ІКС товариства та/або зазначений у цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора створює підпис споживача на договорі та має наслідком прийняття ним у повному обсязі умов цього договору.
Згідно з підпунктом 7.5 пункту 7 кредитного договору, уповновадений представник товариства підписує договір шляхом накладення на оригінальний примірник договору, підписаний споживачем, кваліфікований електронний підпис із кваліфікованою електронною позначкою часу.
Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 кредитного договору ТОВ «Селфі Кредит» на умовах, встановлених договором, надає споживачу грошові кошти в гривні (кредит), а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з підпунктом 3.1. пункту 3 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт».
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі - Правила), в тому числі й на умовах фінансового кредиту (підпункт 9.6. кредитного договору), повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердила, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права, обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній на час укладення договору позики).
Відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній на час укладення договору позики) електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа. Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту між ТОВ « СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформації телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Закону України «Про електронну комерцію».
30 серпня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ « ФІНФОРС» укладено договір факторингу № 43979069-01, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ » передало (відступило) ТОВ «ФІНФОРС » за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНФОРС» прийняло належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (копія договору міститься в матеріалах справи). (а.с. 71-81)
У пункті 1.1. договору факторингу визначено, що на умовах цього договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
Згідно з пунктом 1.2 договору факторингу внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор замінює клієнта (первісного кредитора) у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошової вимоги клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 30 серпня 2024 року № 43979069-01 (витяг з реєстру боржників додано до позовної заяви) ТОВ «ФІНФОРС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 124 466,33 грн., з яких 19 993,93 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 91 972,40 грн. - заборгованість за відсотками, 12 500,00 грн. - неустойка (штраф). (а.с.70)
Згідно з пунктом 6.4. договору факторингу у випадку, якщо з моменту переходу до фактора права вимоги клієнт отримав від боржників будь-яку вказану суму грошових коштів в погашення заборгованості боржників, клієнт зобов'язаний перерахувати вказану суму фактору протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту її отримання.
Відповідно до пункту 6.6. договору факторингу клієнт протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором фактору повідомляє боржників про такий факт та про передачу персональних даних боржників, а також надає інформацію про нового кредитора (фактора шляхом повідомлення про заміну кредитора в особистому кабінеті боржників та/або відправлення текстового повідомлення на зазначений в анкеті боржника телефонний номер або електронну пошту, поштову адресу у відповідності до умов(положень) кредитного договору.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Пунктом 1 ч. 1 статті 512 ЦК України передбаченого, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки (штрафу) в розмірі 12 500,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо розмір неустойки встановлений законом, він є обов'язковим.
Пунктом 18 Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)
Враховуючи те, що кредитний договір укладено 09.02.2024 року, а нарахування неустойки, як вбачається з розрахунку заборгованості, розпочато з 22.04.2024 року, тобто в період дії воєнного стану, суд вважає, що вимога позивача про стягнення неустойки (штрафу) задоволенню не підлягає на підставі вищезазначеної норми.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Суд, встановивши факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем коштів та їх неповернення, а також належне відступлення права вимоги, вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19 993,93 грн та нарахованих процентів у розмірі 91 972,40 грн., проте відмовляє у стягненні неустойки у зв'язку з дією воєнного стану.
Відповідно до частини першої ст.141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2179,12 грн., виходячи з розрахунку: 111 966,33 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн.(судовий збір)/124 466,33 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 263 - 265, 268, 272, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (адреса: 01042, Київська область, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, 4/6, корп. В, каб. 508-2, ЄДРПОУ: 41717584) заборгованість за кредитним договором № 1292617 від 09 лютого 2024 року в розмірі 111 966 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) гривень 33 копійок, з яких: 19 993 гривень 93 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 91 972 гривень 40 копійок - заборгованість за відсотками.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме щодо стягнення неустойки (штрафу) в розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (адреса: 01042, Київська область, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, 4/6, корп. В, каб. 508-2, ЄДРПОУ: 41717584) витрати по оплаті судового збору у сумі 2 179 (дві тисячі сто сімдесят дев'ять) гривень 12 копійок.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 07 листопада 2025 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН