Справа № 947/34335/25
Номер провадження № 2-о/521/595/25
13 листопада 2025 року
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.,
секретаря судового засідання - Шелкопляс В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) про встановлення факту, що має юридичне значення, -
15.09.2025 року заявниця звернулася до Київського районного суду м. Одеса із заявою, в якій просила суд встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2025 року матеріали справи передано за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
10.10.2025 року автоматизованою системою розподілу справ між суддями матеріали справи передано судді Бобуйку І.А.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15.10.2025 року відкрито провадження у вищевказаній справі.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно. Представник заявника подав до суду заяву, в якій просив заяву про встановлення факту родинних відносин задовольнити.
Дослідивши всі матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням заяви з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України і не є вичерпним. Зокрема пунктом 2 частини другої зазначеної статті передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 вказав, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, боротьба сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Тобто якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
За приписами ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
Судом встановлено, що 03 липня 2025 року заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України з заявою щодо переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за померлого ОСОБА_2 .
Рішенням від 09 липня 2025 року заявниці відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки ОСОБА_1 з померлим зареєстровані за різними адресами, а документів, долучених до заяви недостатньо для того, щоб встановити факт перебування заявниці на утриманні померлого чоловіка.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Непрацездатними членами сім'ї вважаються батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з вимогами ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Відповідно до вимог п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року за №22-1 (зі змінами), за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Згідно відміток у паспорті місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , а її чоловіка ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
З огляду на це, управління ПФУ дійшло висновку про те, що заявницею не надано достатніх документів для переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. У вищевказаному рішенні йдеться, що такими документами можуть бути або довідка органу місцевого самоврядування, або судове рішення.
28 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Центру надання адміністративних послуг з заявою про видачу їй довідки про перебування на утриманні чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте, 04 вересня 2025 року заявниця отримала відповідь, що відповідно до Положення про Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 30 січня 2019 року № 4187-VII, видача довідки, що підтверджує факт перебування на утриманні померлого годувальника непрацездатних членів сім'ї, не належить до компетенції Департаменту.
Отже, суд зазначає, що ОСОБА_1 позбавлена можливості підтвердити факт перебування на утриманні померлого чоловіка, оскільки: місце проживання заявниці та її померлого чоловіка було зареєстровано за різними адресами; Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради відмовив ОСОБА_1 у видачі відповідної довідки на підтвердження відповідного факту (перебування на утриманні померлого чоловіка).
В силу вимог ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасового знаходиться.
Положеннями статей 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18).
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявниці за місцем проживання її чоловіка не може бути доказом того, що вона не проживала з ним, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що ОСОБА_1 не проживала зі своїм чоловіком на час його смерті, якщо такі обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявницею.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2010 року.
Згідно довідки ЖБК «Іллічівський-7» ОСОБА_1 фактично проживала за адресою АДРЕСА_2 , разом з чоловіком - ОСОБА_2 , місце проживання якого також реєстроване за цією адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. На момент смерті ОСОБА_2 отримував пенсію у розмірі 13004,84 грн. щомісячно, в той час як заявниця одержувала пенсію у розмірі 4577,42 грн. щомісячно.
Суд роз'яснює, що факт перебування фізичної особи на утриманні померлого встановлюється судом, зокрема, для призначення пенсії чи відшкодування шкоди за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю була постійним і основним джерелом засобів до існування, навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалась систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ні отримання непрацездатною особою пенсії, ні її окреме проживання від спадкодавця не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.
Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого суд має дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц, від 13 січня 2021 року у справі №592/17552/18.
Заявницею на підтвердження факту перебування на утриманні чоловіка надано наступні докази: відомості про доходи заявниці №0550135963770524 від31.07.2025 року, довідка ОК-5 Заявника, довідка про розмір пенсії заявниці 07.08.2025 року, копія відмови Департаменту надання адміністративних послуг ОМР № А-412/01-34 від 04.09.2025 року, копія довідки ЖБК «Іллічівський 7» №1 від 01.07.2025 року, копія довідки про розмір пенсії померлого годувальника №5495936113446424 від 31.07.2025 року, копія заяви про видачу довідки у позасудовому порядку від 28.08.2025 року, копія рішення про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника від 09.07.2025 року, копія свідоцтва про смерть померлого годувальника від 17.06.2025 року, копія свідоцтва про шлюб від 16.07.2025 року.
Таким чином, судом встановлено, що допомога, яка надавалася ОСОБА_1 її померлим чоловіком ОСОБА_2 , була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування, а тому наявні підстави для встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , який необхідний заявниці для реалізації її права на перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Судом роз'яснюється, що це рішення є достатнім документом для підтвердження юридичного факту, про встановлення якого просив заявник, та не потребує вчинення додаткових дій щодо його виконання.
Керуючись ст. ст. 294, 315, 319, 354 ЦПК України, СУД -
Заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , що виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області від 11.07.2001 року, ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на утриманні чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУ Д Д Я: І.А. Бобуйок