Справа № 521/12158/23
Провадження №2/521/176/25
15 травня 2025 року місто Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Петренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради, Хаджибейська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання разом із спадкоємцем однією сім'єю на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить встановити факт її, ОСОБА_1 , постійного проживання разом із спадкодавцем, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини. Визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 20.05.2019 року.
Після смерті матері, ОСОБА_3 , відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами загальною площею - 53,5 кв.м, житловою площею - 34,9 кв.м, що розташовані на земельній ділянці площею - 600 кв.м. за вище зазначеною адресою.
Зазначений житловий будинок з господарськими спорудами належав матері, ОСОБА_3 , на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 3-572 від 30.12.2016 року, отриманого після смерті її чоловіка, батька позивачки, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції 20.07.2012 року.
Зазначене свідоцтво про право на спадщину за законом було зареєстроване за індексним номером 33307836 державним нотаріусом П'ятої Одеської нотаріальної контори Ігнатенко М.М., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер витягу 77581528 від 30.12.2016 року.
Позивачка є рідною донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 виданого Іллічівським відділом ЗАГС м. Одеси 20.12.1964 року.
З самого свого народження позивачка була зареєстрована та проживала разом з батьками, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується домовою книгою на зазначений житловий будинок.
10.02.1990 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 , після чого змінила своє прізвище, ОСОБА_6 , на прізвище чоловіка, ОСОБА_7 , після чого зареєстрували свого чоловіка, ОСОБА_5 , за зазначеною адресою, за якою вони прожили разом з її батьками до 14.10.1998 року та були зареєстровані до вказаного часу.
Після придбання чоловіком позивачки, ОСОБА_5 , однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , позивачка, її чоловік, ОСОБА_5 , та донька, ОСОБА_8 , переїхали на постійне проживання за зазначеною адресою, у зв'язку з чим 26.03.1999 року виписалися та зареєструвалися за адресою перебування квартири.
27.10.2004 року позивачка розірвала шлюб з ОСОБА_5 , та залишила прізвище після розірвання шлюбу - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 , виданого Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси 27.10.2004 року.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 з донькою одразу, на вимогу колишнього чоловіка, звільнили його квартиру та переїхали жити до її батьків за адресою : АДРЕСА_1 , при чому її донька, ОСОБА_8 , одразу зареєструвалася за зазначеною адресою.
Вирішуючи питання стосовно розподілу майна, нажитого за час перебування у шлюбі позивачка довгий час, до 2013 року, перебувала у судових процесах, продовжуючи проживати у своїх батьків, після чого 18.12. 2013 року була знята з реєстрації з квартири її колишнього чоловіка: АДРЕСА_2 .
Позивач зазначає, що вона не змогла прописатися за адресою: АДРЕСА_1 по різним виниклим проблемам, а саме:
- її батько, ОСОБА_4 , на якого було оформлено право власності на зазначений житловий будинок, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-після її, ОСОБА_1 , зняття з реєстрації 18.12.2013 року за адресою: АДРЕСА_2 , мати не могла дати згоду на її реєстрацію, так як не перебувала власником житлового будинку, який був оформлений на батька у зв'язку з неприйняттям нею спадщини після його смерті;
- прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_4 , завершилося отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом лише 30.12.2016 року;
- після отримання свідоцтва про право на спадщину, мати позивачки, ОСОБА_3 довгий час до самої смерті тяжко хворіла, що унеможливлювало вирішити питання про її вихід до реєстраційної служби для вирішення питання про реєстрацію позивачки за адресою її проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Позивачка вважала, що її постійне проживання з мамою, ОСОБА_3 , дає їй, як доньці, яка перебуває спадкоємцем першої черги та фактично прийняла спадщину, що відкрилася після її смерті, право на отримання спадщини не залежно від її реєстрації за вказаною адресою.
Донька позивачки, ОСОБА_2 , з 2004 року була зареєстрована та постійно проживала разом із її мамою, а своєю бабусею, ОСОБА_3 , до дня її смерті, перебуваючи спадкоємцем четвертої черги, також має право на прийняття спадщини, як особа, яка проживала їз нею однією сім'єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини.
11.03.2023 року ОСОБА_1 звернулася до П'ятої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її мами, ОСОБА_3 , посилаючись на родинні стосунки та зазначенням свого проживання разом з спадкодавцем, ОСОБА_3 , однією сім'єю па протязі більше п'яти років, доглядом за нею, її похованням.
16.03.2023 року державний нотаріус зазначеної контори Ігнатенко М.М. винесла постанову, якою відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши пропуск шестимісячного строку, передбаченого законом для прийняття спадщини та відсутність на час смерті спадкодавця реєстрації за місцем проживання померлої.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду для захисту своїх прав, передбачених законодавством України.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про слухання справи сповіщена належним чином та своєчасно, надала заяву про слухання справи у її відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про слухання справи сповіщена належним чином та своєчасно. Надала заяву про визнання позовних вимог.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про слухання справи сповіщені належним чином та своєчасно.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 20.05.2019 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами загальною площею - 53,5 кв.м, житловою площею - 34,9 кв.м, що розташовані на земельній ділянці площею - 600 кв.м. за вище зазначеною адресою.
Зазначений житловий будинок з господарськими спорудами належав ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 3-572 від 30.12.2016 року, отриманого після смерті її чоловіка, батька позивачки, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції 20.07.2012 року.
Позивачка є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 виданого Іллічівським відділом ЗАГС м. Одеси 20.12.1964 року.
З народження позивачка була зареєстрована та проживала разом з батьками, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується домовою книгою на зазначений житловий будинок.
10.02.1990 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 , після чого змінила своє прізвище, ОСОБА_6 , на прізвище чоловіка, ОСОБА_7 , після чого зареєстрували свого чоловіка, ОСОБА_5 , за зазначеною адресою, за якою вони прожили разом з її батьками до 14.10.1998 року та були там зареєстровані.
Після придбання чоловіком позивачки, ОСОБА_5 , однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , позивачка, її чоловік, ОСОБА_5 , та донька, ОСОБА_8 , переїхали на постійне проживання за зазначеною адресою, у зв'язку з чим 26.03.1999 року виписалися та зареєструвалися за адресою перебування квартири.
27.10.2004 року позивачка розірвала шлюб з ОСОБА_5 , та залишила прізвище після розірвання шлюбу - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 , виданого Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси 27.10.2004 року.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 з донькою одразу, на вимогу колишнього чоловіка, звільнили його квартиру та переїхали жити до її батьків за адресою : АДРЕСА_1 , при чому її донька, ОСОБА_8 , одразу зареєструвалася за зазначеною адресою.
Вирішуючи питання стосовно розподілу майна, нажитого за час перебування у шлюбі позивачка довгий час, до 2013 року, перебувала у судових процесах, продовжуючи проживати у своїх батьків, після чого 18.12. 2013 року була знята з реєстрації з квартири її колишнього чоловіка: АДРЕСА_2 .
Позивачка не змогла прописатися за адресою: АДРЕСА_1 по різним виниклим проблемам.
Факт постійного проживання позивачки разом з матір'ю, ОСОБА_3 , починаючи з 25.10.2004 року, одразу після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 , без реєстрації місця проживання, підтверджується актом про підтвердження факту проживання без реєстрації від 29.04.2023 року, складеного та підписаного сусідами позивачки, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.
Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статтях 1269, 1270 ЦК України.
Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2009 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», а саме: у разі, якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Відповідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданої відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільного права та інтереси, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.
Відповідно статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно статті 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно частині третій статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного Кодексу.
Відповідно частині другій статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
ОСОБА_1 , постійно проживаючи із спадкодавцем, ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, як спадкоємець за законом першої черги, у встановлений статтею 1270 ЦК України строк заяву про відмову від спадщини нотаріусу не подавала, звернулася про отримання свідоцтва про право на спадщину, та є такою, що прийняла спадщину після смерті її матері, ОСОБА_3 .
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог к повному об'ємі.
На підставі викладеного та керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради, Хаджибейська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання разом із спадкоємцем однією сім'єю на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ).
Третя особа: Хаджибейська районна адміністрація ОМР (код ЄДРПОУ 26303175, 65078, м. Одеса, вул. Ген. Петрова, 22).
Третя особа: Хаджибейська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 42560726, 65008, м. Одеса, площа Дерев'янка Бориса, 1).
Суддя: І.В. Плавич