Cправа №491/977/19
Провадження №1-кп/505/97/2025
Іменем України
17.10.2025 Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Подільськ Одеської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12019160210000172 від 30.06.2019, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця 2-ї дільниці с.Ананьїв Ананьївського району Одеської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
ОСОБА_5 30.06.2019 приблизно о 02год. 00хв., перебуваючи біля домоволодіння ОСОБА_6 , виносячи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення двох алюмінієвих бідонів з подвір'я огородженої території домоволодіння останньої, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом перетину паркану, де діючи умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав з території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , два бувших у використанні алюмінієві бідони, об'ємом 40 літрів та вартістю 312 гривень 50 копійок кожен, належні останній на праві власності.
Своїми умисними діями, ОСОБА_5 завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 625 гривень 00 копійок. Викраденими двома алюмінієвими бідонами ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила вирішити питання щодо перекваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України. Також прокурор зазначила, що строк притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.162 КК України у ОСОБА_5 відповідно до ст.49 КК України сплинув, а отже його має бути звільнено від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась. Надала заяву, згідно якої просила судовий розгляд по справі провести без її участі.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку захисника, обвинуваченого, дійшов такого висновку.
Згідно з обвинувальним актом від 10 жовтня 2019 року ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто в таємному викрадені чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у інше приміщення. ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 625,00 грн.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК, у 2019 році становила 1921,00 грн., отже вартість викраденого ОСОБА_5 майна є меншою ніж 2 неоподаткованих мінімуми.
Відповідно до висновку Об'єднаної палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21, вбачається, що у разі, якщо вартість викраденого майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 прожиткових мінімумів, до цих діянь має застосовуватися ст.5 КК України. Однак, якщо діяння вчинене з проникненням у приміщення, дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч.1 ст.162 КК України.
Згідно ч.3 ст.337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі (ч.1 ст.12 КК ).
З огляду на зміст ч.1 ст.162 КК України дії, кваліфіковані за цією нормою, на відміну від кваліфікованих за ч.3 ст.185 КК України, є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує становище засудженого.
Об'єктивна ж сторона ст.162 КК України полягає, зокрема, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи. Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи, потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.
Враховуючи викладене та на підставі положення ч.3 ст.337 КПК суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України - як незаконне проникнення до житла.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст.44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом статей 284, 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №-12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею (за КПК України 1960 року), підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, до набрання вироком суду законної сили (ст.532 КПК).
Так, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінального правопорушення за ч.1 ст.162 КК України, 30.06.2019, та відповідно до ст.12 КК України вказаний злочин є кримінальним проступком.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Санкція ч.1 ст.162 КК України, передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.
Таким чином, у зв'язку з тим, що з дня вчинення ОСОБА_5 злочину (30.06.2019), передбаченого ч.1 ст.162 КК України минуло понад три роки, останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за даною статтею на підставі ст.49 КК України.
При цьому обвинувачений у судовому засіданні вину визнав та зазначив, що йому зрозумілі суть обвинувачення та підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не означає його виправдання чи визнання його невинним, тобто що ця підстава не є реабілітуючою.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, строк притягнення до кримінальної відповідальності за який сплинув, переривання перебігу давності не було, від слідства або суду обвинувачений не ухилявся, обчислення строків давності є правильним, обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження - закриттю.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Витрати, пов'язані з залученням експерта в кримінальному провадженні, віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 284, 371, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України.
На підставі ст.49 КК України, обвинуваченого ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.162 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене 30.06.2019 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №-12019160210000172 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, - закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта в кримінальному провадженні, віднести за рахунок держави.
Речовий доказ по справі, а саме: алюмінієвий бідон, який знаходяться на зберіганні, відповідно до розписки, у потерпілої ОСОБА_6 - залишити їй, як власнику.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1