1Справа № 335/1363/25 2/335/1344/2025
13 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хомутова Г.В., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Біліченка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Тивоненка Д.Р. звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовної заяви зазначено проте, що 06.09.2024 року у м.Запоріжжя, на пр.Соборний, 208, ОСОБА_2 керуючи мотоциклом YAMAHA DRAG STAR 400, р.н. НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем KIA Stinger, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням позивача. Вина ОСОБА_2 у вказаній ДТП встановлена Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя згідно з Постановою від 02.10.2024 року у справі № 335/10516/24.
Фактичні витрати позивача на відновлювальний ремонт автомобіля KIA Stinger, р.н. НОМЕР_2 після дорожньо-транспортної пригоди склали 202 027,00 грн.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 є учасником бойових дій відповідно до п.13.1. ст.13 і пп.«г» п.41.1. ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV відповідальність за шкоду, завдану відповідачем-1 життю, здоров'ю і майну третіх осіб при керуванні транспортними засобами несе Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо відшкодування шкоди завданої ДТП.
06.12.2024 позивач отримав страхове відшкодування в сумі 52 271,93 грн. Зазначена сума розрахована відповідачем-2 із посиланням на складений ФОП ОСОБА_3 . Звіт про оцінку вартості (розміру) збитків № 11-12-24 від 03.12.2024 року, згідно з яким коефіцієнт фізичного зносу автомобіля КІА становить 0,6185.
Оскільки виплачена сума страхового відшкодування не покривала фактичних витрат на відновлювальний ремонт автомобіля КІА, позивач звернувся до відповідача-2 із Заявою від 30.12.2024 року в якій просив здійснити доплату страхового відшкодування з урахуванням фактично понесених витрат, проте у задоволені заяви йому було відмовлено.
Таким чином, на час звернення до суду з вказаним позовом із суми завданої позивачу внаслідок ДТП матеріальної шкоди не відшкодованими залишаються 149 755,07 грн.
Посилаючись на вказані обставини, враховуючи те, що шкода, завдана позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не відшкодована просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 107 944,95 грн. майнової шкоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди, а з відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України майнову шкоду у розмірі 41 810,12 грн.
Ухвалою суду від 13 лютого 2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.
13 лютого 2025 року представником позивача - адвокатом Тивоненко Д.Р. через систему «Електронний суд» до суду було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 14 лютого 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі було відмовлено.
17 лютого 2025 року представником позивача - адвокатом Тивоненко Д.Р. через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання, учасникам справи надано строк для подання заяв по суті справи.
18 лютого 2025 року представником позивача - адвокатом Тивоненко Д.Р. через систему «Електронний суд» до суду було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 19 лютого 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі було відмовлено.
26 лютого 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Біліченка О.О. надійшов відзив на позовну заяву у якому він посилаючись на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі з урахуванням наступного. Зокрема, що вказаний позивачем розмір витрат на відновлювальний ремонт автомобіля KIA Stinger, р.н. НОМЕР_2 , у розмірі 202 027,00 грн. не співвідноситься зі Звітом про оцінку вартості (розміру) збитків №11-12-24 від 03.12.2024 складеному суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 . При цьому надані позивачем рахунки про оплату відновлювальних робіт не спростовують оцінку вартості (розміру) збитків, визначену вказаним Звітом. Крім цього, звертає увагу на те, що всі документи складені через три місяці після того як мало місце ДТП за участю позивача та відповідача.
З приводу стягнення моральної шкоди зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, як сам факт спричиненої йому моральної шкоди так і її розмір.
11 березня 2025 року представником відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України подано відзив на позовну заяву.
24 березня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду представником позивача подано відповідь на відзив відповідача МТСБУ у якій зазначено зокрема про те, що відзив на позовну заяву МТСБУ подано з пропущенням строку встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у зв'язку із чим він підлягає залишенню без розгляду.
Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року відзив Моторного (транспортного) страхового бюро України повернуто Моторному (транспортному) страховому бюро України без розгляду.
Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справ та призначено справу до розгляду по суті.
28 квітня 2025 року представником МТСБУ подано додаткові пояснення у справі у яких зазначено про те, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 06.09.2024 року у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ визначило розмір регламентної виплати, яка належить власнику автомобіля KIA Stinger, р.н. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження під час ДТП. МТСБУ перерахувало потерпілому визначену суму страхового відшкодування, виконавши свій обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність. Таким чином, посилаючись на необґрунтованість та незаконність вимог позивача просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Також зазначив, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правничу допомогу є завищеною та не співмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг у зв'язку із чим повинна бути зменшена.
02 червня 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Біліченко О.О. подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Біліченко О.С. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність стороною позивача заявленого до стягнення розміру матеріальних збитків та моральної шкоди.
Представник відповідача МТСБУ, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, разом з тим через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за його відсутності у якій зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у письмових поясненнях.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, доходить наступного висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
06.09.2024 року о 21 год. 15 хв. у м.Запоріжжя на пр.Соборний, біля буд.208, ОСОБА_2 , керуючи мотоциклом «YAMAHA DRAG STAR 400», реєстраційний номер НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем KIA Stinger, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 жовтня 2024 року у справі 335/10516/24 встановлено порушення водієм ОСОБА_2 п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці
дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль KIA Stinger, державний номерний знак НОМЕР_2 , встановлена зазначеною постановою суду.
Транспортний засіб KIA Stinger, державний номерний знак НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданого ТСЦ 2343 27.02.2024.
На підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Тимчуком В.О. від 25.09.2024, зареєстрованої в реєстрі за №1284 позивачу ОСОБА_1 надано право розпорядження з правом продажу, передачу в оренду транспортного засібу KIA Stinger, державний номерний знак НОМЕР_2 .
За даними ЄЦБД МТСБУ на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб YAMAHA DRAG STAR 400, р.н. НОМЕР_4 не був забезпечений договором ОСЦПВВНТЗ.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була забезпечена чинним договором ОСЦПВВНТЗ серія №ЕР/221984798, страховик - ПрАТ «СК «Арсенал страхування».
ОСОБА_1 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
З матеріалів справи вбачається, що згідно Звіту №11-12-24 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 03.12.2024 складеного оцінювачем ОСОБА_3 визначено ринкову вартість автомобіля - 768 150,64 грн., вартість відновлювального ремонту - 147 056,67 грн., коефіцієнт фізичного зносу автомобіля - 0,6185, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу KIA Stinger, реєстраційний НОМЕР_2 з урахуванням зносу станом на дату оцінки визначено у розмірі 71 597,81 грн.
Водночас, на підставі аналізу матеріалів по справі МТСБУ 04.12.2024 проведено розрахунок розміру регламентної виплати, яка належить власнику колісного транспортного засобу KIA Stinger з номерним знаком НОМЕР_2 , за яким визначено, що розмір регламентної виплати, який належить власнику транспортного засобу KIA Stinger, реєстраційний НОМЕР_2 внаслідок пошкодження під час ДТП, має складати 58 203,79 грн. з врахуванням податку на додану вартість, 52 271, 93 грн. - без врахування податку на додану вартість.
Згідно довідки МТСБУ про прийняте рішення у справі 107789 прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 відшкодування шкоди в розмірі 52 271,93 грн.
06.12.2024 на рахунок позивача МТСБУ сплачено страхове відшкодування у розмірі 52 271,93 грн., що підтверджується скриншотом з карткового рахунку позивача та не заперечується сторонами.
Водночас, мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що фактичні витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу KIA Stinger, реєстраційний НОМЕР_2 склали 202 027, з яких 27 500,00 грн. - ціна відновлювальних робіт, 174 527 грн. - ціна замінених деталей, що підтверджується складеним ФОП ОСОБА_5 рахунком №19 від 12.12.2024 та рахунком №20 від 12.12.2024, квитанцією до прибуткового ордеру №19 від 12.12.2024 та 320 від 12.12.2024 року, актом виконаних робіт №20 від 16.12.2024 року.
30.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ з заявою щодо доплати страхового відшкодування з урахування фактично понесених витрат.
Листом МТСБУ від 04.02.2025 №3-01б/3640 повідомлено ОСОБА_1 , що розрахунок суми відшкодування за пошкоджений транспортний засіб засобу KIA Stinger, д.р.н. НОМЕР_2 було здійснено на підставі звіту незалежного експерта ТОВ «СОС Сервіс Україна». В МТСБУ відсутні підстави для перегляду прийнятого рішення щодо розміру визначеної суми відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України)
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На час виникнення спірних правовідносин у цій справі відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентувалися Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-ІУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961 - IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до п.13.1 ст.13 Закону № 1961-ІV учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно із п.22.1 ст.22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтями 28, 29 Закону № 1961 - IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу: з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом встановлено, що МТСБУ оцінено вартість відновлювального ремонту позивача з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу та з урахуванням ПДВ здійснено регламенту виплату у розмірі 52 271,93 грн.
Разом з тим, позивач не погоджувався із визначеним відповідачем розміром страхового відшкодування, оскільки відповідно до рахунку ФОП « ОСОБА_5 » №19 від 12.12.2024 року у зв'язку з відновлювальним ремонтом автомобіля Kia Stinger здійснено заміну деталей, а саме: задній бампер GT вартістю 21 189,00 грн., декоративна вставка бампера (права) вартістю 459,00 грн., підсилювач бампера правий боковий вартістю 1 104,00 грн., фіксатор заднього бампера (правий) вартістю 2 358,00 грн., нижню частину заднього бампера вартістю 10 248,00 грн., декоративну вставку вихлопної системи вартістю 16 132,00 грн., фару в задній кришці LED вартістю 38 009,00 грн., праву задню фару LED вартістю 26 310,00 грн., датчик моніторингу сліпих зон (правий) вартістю 58 718,00 грн.
Крім цього, вартість відновлювальних робіт автомобіля склала 27 500,00 грн., що підтверджується рахунком ФОП « ОСОБА_5 » №20 від 12.12.2024 року.
Таким чином, фактично позивачем на відновлювальний ремонт автомобіля та заміну деталей витрачено 202 027 грн., що також підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру №19 від 12 грудня 2024 року, квитанцією до прибуткового ордеру №20 від 12 грудня 2024 року та Актом виконаних робіт №20 від 16.12.2024 року.
При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Біляченко О.О. щодо недоцільної зміни позивачем певних деталей автомобіля, а саме фіксатора заднього бамперу, нижньої частини заднього бамперу, фари в задній кришці та правої задньої фари враховуючи те, що вказані доводи ґрунтуються на припущеннях сторони відповідача та належними доказами можливість ремонту зазначених деталей без їх заміни не підтверджена. Клопотань про проведення відповідних експертиз стороною відповідача також не було заявлено.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
Наведене узгоджується із правовим висновком, сформованим Верховним судом у постанові від 30.10.2019 року у справі №753/19288/14-ц.
Приписами ст. 9 Закону № 1961-ІV передбачено, що страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.
Постановою правління Національного банку України від 30 травня 2022 року №109 «Про розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» затверджено розмір страхової суми за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цією постановою за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160 000 гривень на одного потерпілого.
Таким чином, з аналізу наведених норм матеріального права вбачається обов'язок МТСБУ у разі настання страхового випадку з вини особи звільненої від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснити регламенту виплату потерпілій особі в межах затвердженої страхової суми.
Отже, враховуючи те, що на МТСБУ покрадений обов'язок відшкодування шкоди в межах страхового ліміту, який в даному випадку становить 160 000 грн., то з урахуванням встановленої судом розміру матеріальної шкоди, понесеної позивачем, у зв'язку із ДТП, з МТСБУ підлягає стягненню різниця між понесеними позивачем витратами та фактично виплаченою сумою страхового відшкодування.
З огляду на вказані обставини суд погоджується з розрахунком позивача та приходить до висновку, що з МТСБУ на користь позивача підлягає стягненню 41 810,12 грн. із розрахунку 27 500 грн. (вартість ремонтних робіт) + 66 582,05 грн. (вартість запчастин з урахуванням коефіцієнту зносу 0,6185) - 52 271,93 грн. (сума виплаченого МТСБУ страхового відшкодування).
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність якого застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі N 754/1114/15-ц (провадження №61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження N 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі №370/2787/18 (провадження №61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі №753/4696/16-ц (провадження №61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17 (провадження N 61-12032св19).
За таких обставин, саме відповідач ОСОБА_2 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язана сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення різниці суми страхового відшкодування підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 107 944,95 грн., із розрахунку 202 027 грн. (фактичні витрати позивача на відновлювальний ремонт) - 41 810,12 грн. (сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з МТСБУ) - 52 271,93 грн. (сума виплаченого МТСБУ страхового відшкодування).
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 10 000,00 грн., суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
У відповідності до ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Позивач в обґрунтування вимог в частині стягнення моральної шкоди зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він зазнав моральних страждань, оскільки внаслідок пошкодження автомобіля змінився його звичайний ритм життя, він змушений був витрачати час на спілкування і листування з представниками МТСБУ, витрачати власні кошти на ремонт пошкодженого автомобіля, витрачати час на пошук і консультації з адвокатом для захисту своїх порушених прав.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п.9 вказаної Постанови Пленуму, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У даній справі встановлено протиправність поведінки відповідача ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження майна позивача, що, відповідно до положень ст. 23 ЦК України, є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Судом встановлено, що порушення правил безпеки руху з боку відповідача ОСОБА_2 заподіяло позивачу моральні страждання, у зв'язку з чим виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволення та з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 620, 44 грн. за подання цієї позовної заяви, а також 484,48 грн. та 484,48 грн. за подання заяв про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалами суду від 14 лютого 2025 року та від 19 лютого 2025 року у задоволенні заяв про забезпечення позову було відмовлено, а тому витрати зі сплати судового збору в цій частині покладаються на позивача.
Щодо витрат зі сплати судового збору за подання позову суд зазначає наступне.
Так, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 620, 44 грн. з розрахунку, 1 198,04 грн., як за вимогу матеріального характеру та 2 422,40 грн., як за вимогу не матеріального характеру про стягнення матеріальної шкоди з застосуванням коефіцієнту 0,8, оскільки позовна заява була подана через систему «Електронний суд».
Разом з цим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
З урахуванням вищезазначеного, позовна вимога про відшкодування шкоди у даній справі віднсоиться до вимог матеріального характеру.
Відповідно до пп.10, п.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог визначається загальною сумою всіх вимог.
У зв'язку з чим, судовий збір за подання даної позовної заяви повинен був становити 1 278,04 виходячи із ціни позову 159 755,07 : 100 ? 0,8.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, а тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду з цим позовом судовий збір в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 238,04 грн. з яких, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 903,57 грн. (з розрахунку: 112 944,95 грн. х 100% /159 755,07 грн. = 70,70%; 70,70% х 1 278,04 грн. / 100% = 903,57 грн.), а з Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 334,47 грн. (з розрахунку: 41 810,12 грн. х 100% /159755,07 грн. = 26,17%; 26,17% х 1278,04 грн. / 100% = 334,46 грн.)
До закінчення судових дебатів представником позивача та представником відповідача заявлено про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у справі протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 107 944 (сто сім тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривні 95 копійок, моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень, а всього стягнути 112 944 (сто дванадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривень 95 копійок.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди та розміром страхового відшкодування в сумі 41 810 (сорок одна тисяча вісімсот десять) гривень 12 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 903 (дев'ятсот три) гривні 57 копійки.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 334 (триста тридцять чотири) гривні 46 копійки.
Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 12 год. 45 хв. 24 листопада 2025 року, яке провести без повідомлення учасників справи.
Встановити сторонам строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу до 18 листопада 2025 року.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13 листопада 2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )
Відповідач 1: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач 2: Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: м.Київ, вул.Русанівський бульвар, буд.8).
Суддя: А.Б. Алєксєєнко