Дата документу 13.11.2025
Справа № 334/9509/25
Провадження № 2/334/4956/25
/про передачу справи за підсудністю/
13 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,
встановила:
11 листопада 2025 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.
12.11.2025 року судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача та відповідача у справі, а також відомості про перебування позивача та відповідача на обліку як ВПО.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши належність справи до юрисдикції та підсудності суду, суддя встановив наступне.
За загальним правилом, встановленим вимогами ч.1 ст. 27ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.
Частина 1 статті 28 ЦПК України вказує на те, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Разом з тим, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відомостей, які містяться у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, ОСОБА_1 перебувала на обліку як внутрішньо-переміщена особа та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 , дата зняття з обліку - 22.11.2023 року. На теперішній час на обліку як ВПО не перебуває.
Жодної з підстав для пред'явлення позову за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача саме в Дніпровському районі міста Запоріжжя суддею не встановлено.
В даному випадку для визначення підсудності має бути застосована стаття 27 ЦПК України.
Як встановлено з відомостей, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі щодо реєстрації місця проживання фізичної особи - відповідача у справі, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з 27.02.2019 року по теперішній час.
В той же час, з 24.01.2023 року по теперішній час відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується відповіддю з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №2001084 від 12.11.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗаконуУкраїни «Про забезпечення праві свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Разом із цим, згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Зазначені норми вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період.
Положеннями ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують місце проживання особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Таким чином, переселенці, які покинули домівки внаслідок бойових дій та окупації місць їх постійного проживання, можуть звертатися з позовами до судів в районах тимчасового перебування. Якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як внутрішньо переміщена особа, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ за ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Отже, наразі встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_4 , що відноситься до територіальної юрисдикції Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя.
Частиною 9 ст.187 ЦПК України передбачено, що в разі, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1ст.378 ЦПК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Дніпровському районному суду м. Запоріжжя, у зв'язку з чим її необхідно передати за підсудністю до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя.
Керуючись ст. 27, 31, 32, 187, 260 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Передати цивільну справу № 334/9509/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, на розгляд за підсудністю до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Коломаренко К. А.