cправа №947/38221/25
провадження №3/947/5074/25
13 листопада 2025 року м.Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., у присутності секретаря судового засідання Гнатів К.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю захисника Рашкевич С.О.,
На адресу суду з ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №756325 від 02 жовтня 2025 року вбачається, що 02.10.2025 року близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері, ОСОБА_2 , 10.04.2025 року, а саме: кричала, виражалася на її адресу грубою нецензурною лайкою та пошкодила двері, чим могла завдати шкоди психологічному здоров'ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В матеріалах справи також містяться: 1) рапорт на лінію 102 від 02.10.2025 року, заявниця ОСОБА_3 повідомила, що у сусідів донька б'є матір, вибила двері, заявниця забрала жінку до себе додому; 2) заява начальнику ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Ізотової В.І. від 02.10.2025 року, у якій вона просила вжити заходів до доньки, ОСОБА_1 , яка вживає спритні напої та вчиняє до неї насильство, при цьому пошкодила майно у квартирі; 3) пояснення ОСОБА_2 від 02.10.2025 року, з яких вбачається, що 02.10.2025 року біля 20 години 00 хвилин, донька вживала спиртні напої та вчинила насильство не реагуючи на її зауваження, тому вона подзвонила сусідці, яка викликала поліцію; 4) пояснення ОСОБА_3 від 02.10.2025 року, з яких вбачається, що 02.10.2025 року до неї прибігла її сусідка - ОСОБА_2 , та повідомила, що її рідна донька, яка мешкає разом із нею, вживала спиртні напої та почала вчиняти насильство відносно неї, тому попросила викликати поліцію для допомоги; 5) рапорт від 02.10.2025 року співробітника поліції, з якого вбачається, що прибувши на виклик за адресою: АДРЕСА_1 , їх зустріла ОСОБА_2 , яка повідомила, що з неї постійно знущається рідна донька, ОСОБА_1 , при розмові з поліцейськими остання перебувала у стані алкогольного сп'яніння, поводила себе агресивно та на зауваження не реагувала; 6) пояснення ОСОБА_1 від 02.10.2025 року, з яких вбачається, що 02.10.2025 року близько 17 години 00 хвилин вживала спиртні напої разом із подругою, коли повернулася додому, то мати почала робити їй зауваження через її стан та зовнішній вигляд, що її обурило та вони почали сваритися, виражаючись на адресу одна одної нецензурною лайкою; 7) форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; 8) копії паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; 9) фото пошкодженої двері.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання була повідомлений належним чином та своєчасно.
Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11.04.2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 була належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, а відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останньої.
Потерпіла ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою, у судове засідання не з'явилася.
Захисник ОСОБА_1 - адвокатка Рашкевич С.О. у судовому засіданні заявила клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, надавши його також і у письмовому вигляді. До клопотання долучила медичну довідку №146 про проходження психіатричного огляду ОСОБА_1 10.11.2025 року, в якому за результатами огляду зазначено «без проявів психічн.розладів»; характеристику ОСОБА_1 з місця роботи - ТОВ «Сільпо-Фуд», відповідно до якої остання зарекомендувала себе як відповідальний та дисциплінований співробітник. Окрім цього зауважила, що працівниками поліції не було зазначено, що дії ОСОБА_1 завдали шкоду здоров'ю ОСОБА_2 , а протоколом зафіксовано лише факт сварки між ними. У справах про психологічне домашнє насильство обов'язково необхідно встановлювати, які саме негативні наслідки для психологічного стану постраждалої особи настали внаслідок дій кривдника. Також звертала увагу, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б вказували на наявність свідомих, умисних дій ОСОБА_1 , вчинених перевагою сили, які б свідчили про її намір заподіяти насильство щодо ОСОБА_2 , обмежити чи порушити її особисті права та свободи. Також у даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення фактично не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, зокрема, у ньому не конкретизовано, в чому саме полягало припущене працівниками поліції психологічне насильство, нібито вчинене ОСОБА_1 стосовно її матері ОСОБА_2 , так як така шкода психічному здоров'ю потерпілої не була завдана взагалі, хоча це прямо випливає з диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон про домашнє насильство), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Пункт 14 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п.7 ч.2 ст.3 Закону про домашнє насильство, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які є батьками та дітьми.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддя критично ставиться до пояснень захисника Рашкевич С.О. щодо не зазначення працівниками поліції у протоколі наявності шкоди психічному здоров'ю потерпілої, оскільки з матеріалів справи вбачається, що потерпіла звернулася за допомогою до своєї сусідки, просила викликати поліцію для допомоги, оскільки донька не реагувала на її зауваження, пошкодила майно потерпілої, а це на думку судді, вказує на емоційну невпевненість потерпілої та нездатність себе захистити, що є наслідком вчинення психологічного насильства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Таким чином, дослідивши докази по справі, заслухавши захисника, оцінюючи кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суддя робить висновок, що 02.10.2025 року близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: кричала, виражалася на її адресу грубою нецензурною лайкою та пошкодила двері, чим завдала шкоди психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП суддею не встановлено.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддею не встановлено.
Таким чином, з метою виховання та запобігання вчинення ним нових правопорушень, суддя вважає, що обґрунтованим та достатнім буде застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 40-1, 173-2, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять (15) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять (15) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
4. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
5. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Щербіна