Справа № 947/39042/24
Провадження № 2/947/6212/25
05.11.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Торгонської В.М.,
представника відповідача - адвоката Яценко І.А.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №947/39042/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2025 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 175889,01 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
15.04.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Яценко Ігор Анатолійович звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2025 року по цивільній справі №947/39042/24, мотивуючи заяву тим, що позивачем не було доведено факту отримання пошкоджень транспортним засобом з вини відповідача, рахунок фактури №СФ-0000115 від 09.08.2022 року та звіт №9241 від 22.02.2022 року вважає не належними та недопустимими доказами, а рішення суду передчасним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, просив відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, оскільки такі витрати не доведені належними та достатніми доказами.
В заяві про перегляд заочного рішення, представником відповідача заявлено клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, мотивуючи тим, що відповідачем не був додержаний встановлений законом порядок перегляду заочного рішення, оскільки ним 21.03.2025 року до Одеського апеляційного суду було подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.04.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яценко Ігор Анатолійович на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2025 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди було повернуто відповідачу.
Ухвалою Київського районного суду від 25.04.2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яценко Ігоря Анатолійовича про поновлення процесуального строку, було задоволено. Поновлено відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2025 року у цивільній справі №947/39042/24. Призначено заяву до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Київського районного суду від 22.09.2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яценко Ігоря Анатолійовича про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2025 року по цивільній справі №947/39042/24 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди було задоволено. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2025 року по цивільній справі №947/39042/24 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди скасовано і призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
28.11.2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 175889,01 грн., судовий збір в розмірі 3028,00 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що 08.08.2022 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Land Rover номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 .
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.09.2022 року винним у зазначеній ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 . На момент скоєння ДТП транспортний засіб Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 , був застрахований у ПрАТ СК «Граве Україна» відповідно до Договору добровільного страхування «Граве Каско» №101076148_майнових інтересів власника автомобіля Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 . Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 175889,01 грн.
Таким чином позивач просить стягнути з ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 175889,01 грн. та судові витрати.
У судове засідання 05.11.2025 року представник позивача не з'явився, про дату судового засідання був повідомлений належним чином, проте надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
В судовому засіданні 05.11.2025 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив залишити їх без задоволення.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 02.02.2022 року між ПрАТ СК «Граве Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування «Граве Каско» №101076148_майнових інтересів власника автомобіля Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 .
08.08.2022 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Land Rover номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 .
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.09.2022 року винним у зазначеній ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 .
В результаті вказаного ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 .
Враховуючи наявність договору страхування, власник пошкодженого застрахованого транспортного засобу звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 , було проведено його огляд, про що складено Акт огляду №9241 від 22.08.2022 року, а також отримано рахунок фактуру №СФ-0000115 від 09.08.2022 року, згідно якого вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 становить 179639,01 грн.
На виконання умов договору страхування та на підставі зібраних документів позивачем було складено страховий акт №11.98013520.2/КОS на суму 175889,01 гривень та здійснено виплату на рахунок ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням №0829114820 від 29.08.2022 року.
З матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння ДТП, діяв договір добровільного страхування «Граве Каско» №101076148_майнових інтересів власника автомобіля Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 , який був укладений ПрАТ СК «Граве Україна», щодо автомобіля марки Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 , згідно з яким, позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику вищенаведеному транспортному засобу.
Страхувальник за договором добровільного страхування « ОСОБА_4 » №101076148_майнових інтересів власника автомобіля Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до позивача з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Заява була розглянута, та позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 175889,01 грн.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, якій виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальній за завдані збитки.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодування шкоди, заподіяної третій особі при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
При таких обставинах суд вважає, позовні вимоги ПрАТ СК «Граве Україна» доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, вимоги про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 3028,00 грн. також підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги .
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Ч.8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 зазначила наступне.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
КС зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу
При цьому, Велика палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16, роз'яснила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат з надання правової допомоги представником позивача не надано жодного доказу, окрім договору про надання правової (правничої) допомоги №27 від 22.07.2024 року, представником позивача такі докази не надано та не зроблено відповідну заяву про подання доказів на підтвердження понесених судових витрат з надання правової допомоги після ухвалення рішення.
З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (код ЄДРПОУ 19243047) витрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 175889,01 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (код ЄДРПОУ 19243047) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 10.11.2025 року.
Суддя В. С. Петренко