Справа № 947/40477/25
Провадження № 2-н/947/11627/25
про відмову у видачі судового наказу
13.11.2025 м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О. розглянувши заяву КП «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 у розмірі 732,62 гривень,
Заявник звернувся до Київського районного суду м.Одеси з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 732,62 гривень.
Вивчивши заяву, суддя приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За приписами п.4,5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно п.4 ч. 3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Між тим, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 , заявником до заяви додано лише листок розрахунків, з якого вбачається, що загальний борг на 30.09.2025 становить 732,62 гривень, при цьому, щомісячний розрахунок нарахування заборгованості за весь спірний період суду не надано, а також до заяви не надані документи щодо застосування тарифів на відповідні послуги. Тобто, правильність і безспірність розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги не підтверджена належними та допустимими письмовими доказами.
Крім того, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що заявником не підтверджено належність на праві власності нерухомого майна, за яким нараховується заборгованість за житлово-комунальні послуги, та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт.
Відповідно до ч. 2 ст.43ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про відсутність підстав для видачі судового наказу за заявою КП ЖКС «Вузівський», оскільки заборгованості не має, та більш того немає між ними договірних відносин, та надано відповідну квитанцію щодо сплати суми заявлених коштів.
Беручи до уваги вищевикладене, наявність правовідносин про надання послуг між юридичними особами, суд не вбачає з наданих суду стягувачем матеріалів виникнення або порушення права грошової вимоги саме до ОСОБА_1 , як до споживача послуг, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, що свідчить про наявність спору про право.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 3 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в п.9, п.11 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику застосування судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 163-165, 353-354 ЦПК України, суд,-
Відмовити КП «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися до суду з аналогічними вимогами у спрощеному позовному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.
Суддя В. О. Луняченко