Справа № 947/39714/23
Провадження № 2/947/185/25
13.11.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.
представника позивача адвоката Селезньової Т.В.
розглянувши за правилами загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі матері у вихованні дитини -
До Київського районного суду м. Одеси 22.12.2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод позивачці у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначення способів участі матері у вихованні дитини.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що після того як рішенням Малиновського районного суду м. Одеси 16.11.2018 року дитина було відібрано у позивачці, без позбавлення її материнських прав, та дитина передана батьку ( відповідачу) , останній перешкоджає у вільному спілкуванні матері із донькою.
Позивачка просить суд зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у її спілкуванні з донькою та визначити графік побачень матері з дитиною, шляхом:
систематичних побачень з донькою без присутності батька, у першу та третю неділю кожного місяця з 09 годин 00 хвилин до 20 годин 00 хвилин в літній період, та з 09 годин 00 хвилин до 18 годин 00 хвилин в зимовий період (з можливістю відвідувати своє місце проживання: АДРЕСА_1 );
побачень з донькою без присутності батька, у кожну другу та четверту суботу щомісячно з 09 годин 00 хвилин до 20 годин 00 хвилин в літній період, та з 09 годин 00 хвилин до 18 годин 00 хвилин в зимовий період (з можливістю відвідувати своє місце проживання: АДРЕСА_1 );
побачень з донькою ІНФОРМАЦІЯ_2 (в день народження доньки), та ІНФОРМАЦІЯ_3 (в день народження матері) щорічно, без присутності батька, з 10 годин 00 хвилин до 19 годин 00 хвилин (з можливістю відвідувати своє місце проживання: АДРЕСА_1 );
систематичні побачення з донькою у святкові дні, а саме: Різдво - 25 грудня; Новий рік - 31 грудня; Міжнародний жіночий день - 8 березня; без присутності батька, з 10 годин 00 хвилин до 19 годин 00 хвилин (з можливістю відвідувати своє місце проживання: АДРЕСА_1 );
проведення спільного відпочинку доньки з матір'ю без присутності батька протягом місяця літніх канікул в місці, погодженому сторонами, з урахуванням бажання дитини;
необмежене спілкування матері з донькою засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку.
Відповідач заперечує проти вказаних позовних вимог та згоден щоб побачення матері з дитиною відбувалось виключно у спосіб визначений органом піки та піклування.
Київська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування у висновку від 22.11.2024 року вважає доцільним визначити порядок та спосіб участі ОСОБА_1 із малолітньою ОСОБА_3 , шляхом встановлення її систематичних побачень з дитиною щомісячно, у першу суботу, з 10 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин, у присутності батька дитини, та виключно за бажанням дитини.
Спілкування має відбуватись за умови забезпечення матір'ю необхідного духовного, фізичного і морального розвитку дитини, з урахуванням режиму дня малолітньої та особливостей відповідного віку дитини.
Як встановлено судом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в зареєстрованому шлюбі не перебували. Мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження № 898 від 01 лютого 2017 року, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка, на цей час, проживає разом з батьком.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2018 року, справа № 521/16411/18, за позовом Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Територіальний відділ Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради, про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрана від ОСОБА_1 , без позбавлення батьківських прав.
За змістом рішення, при розгляді справи , судом було встановлено наступне: « мати дитини - ОСОБА_1 згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії КУ «Одеській обласний медичний центр психічного здоров'я» від 15.12.2016 року № 5 мала діагноз: параноїдна шизофренія та перебувала в умовах психіатричного стаціонару. Відповідно до повідомлення КУ «Міський психіатричний диспансер» від 28.12.2016 року № 01-01-10/1162 з 08.12.2016 року ОСОБА_1 також лікувалась у КУ «ООМЦПЗ».
На даний час стан здоров'я ОСОБА_1 погіршився, вона не доглядає за дитиною належним чином, мешкає в антисанітарних умовах, приводить у квартиру невідомих осіб чоловічої статі у стані алкогольного сп'яніння.
Лікарем-психіатром, ОСОБА_4 було надано направлення КУ «Міський психіатричний диспансер» від 12.09.2018 року № 003424 з шифром діагнозу - F 20.0, у примусовому порядку за рішенням лікаря-психіатра у зв'язку із нездатністю задовольнити власні життєви потреби, чим створює загрозу для власного життя та життя малолітньої доньки. ОСОБА_1 12.09.2018 року відмовилась від госпіталізації».
Згідно з актом про факт передачі дитини від 06 травня 2019 року, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передана на виховання батькові, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з медичною довідкою № 560 від 06 вересня 2024 року, наданою уповноваженими особами Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з даними архіву, реєстратури та картотеки на наркологічному обліку не значиться.
Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» № 3706 від 02 липня 2024 року, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , неодноразово перебувала на лікуванні в Центрі, останній раз з 01 березня 2023 року по 18 квітня 2023 року з приводу психічного захворювання.
Згідно з листом № 01-01-10/54 від 09 жовтня 2024 року, Комунального некомерційного підприємства “Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради, встановлено, що психічний стан гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не перешкоджає виконанню нею батьківських обов'язків.
Під час вирішення питання органом опіки та піклування щодо порядку та способу участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною Враховуючи вимоги законодавства України, малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дітей Київської районної адміністрації Одеської міської ради, яке відбулось 22 серпня 2024 року, на якому дівчинка повідомила наступне6 « з матір'ю не бажає спілкуватися, тому, що мати раніше її ображала і вона боїться».
При розгляді справи судом було запропоновано сторона пройти медіацію у незалежного медіатора, однак до медіації сторони не приступили.
Також за для поступового повернення довіри дитини судом було запропоновано позивачці спочатку самостійно а потім із дитиною пройти курси психологічної допомоги на що відповідача погодився , а позивачка декілька разів заявляла що не може знайти психолога.
Крім того під час наданого судом для поступового повернення довіри позивач подавала заяви про відкладення судових засідань з початку у звязку із , начебто , новою роботою ( документів не надано) а потім у звязку із проходженням лікування у різних психіатричних закладах (міста Києва та Одеси) але жодних документів з цього приводу ( діагноз або час лікування ) не надано.
Єдиним документом який надала адвокат позивачці є повідомлення що 11 червня 2025 року з Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» Виконавчого органу Київської міської ради була виписана хвора ОСОБА_1 з рекомендацією продовження лікування та відвідування психоневрологічного диспансеру.
Також адвокатом надана копія заяви ОСОБА_1 про надання соціальної послуги психологічне консультування.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Правовідносини пов'язані із визначенням способів участі батьків у вихованні дитини врегульовані сімейним Кодексом ( далі СК ) України.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї ( ч.1 ст. 152 СК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі "Мамчур проти України" (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року)).
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1, 3 статті 9 Конвенції).
Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
У даному випадку судом приймається до уваги що дитина була відібрана від матері за рішенням суду при встановленні обставин які свідчили про вкрай непридатне для дитини середовище яке утворила матір за місцем проживання та небезпеку для дитини пов'язане із психічним станом здоров'я матері; наявність настороженого ставлення дитини до матері; постійні перебування позивачці у закладах психіатричної допомоги, недбале ставлення позивачці до запропонованих судом поступових кроків щодо спілкування з дитиною, що дозволяє прийти до висновку що кращім , на цей час, способом участі матері у вихованні дитини є запропонований органом опіки і піклування , як такий що враховує як інтереси дитини та і можливість започаткувати матері поновлення стосунків із дитиною.
При цьому суд вважає що запропонований самою позивачкою спосіб спілкування не відображає наявних реалій взаємовідносин між матір'ю та дитиною та не можу бути визначений як сприятливий і небезпечний для дитини.
У випадку змін у психологічному стані здоров'я позивачці, які будуть підтверджені належною документацією, налагодження стосунків матері із дитиною , батьки самостійно можуть вирішувати зміни способу спілкування або позивач має право звернутись до суду для змін встановленого способу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -
Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 , місце зареєстрованого проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування ( місцезнаходження: м. Одеса, вул Ак. Корольова, буд. 9), про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі матері у вихованні дитини.
Встановити спосіб участі ОСОБА_1 , у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення її систематичних побачень з дитиною, наступним чином: щомісячно, у першу суботу, з 10 години 00 хвилин до 12 годин 00 хвилин, у присутності батька дитини та виключно за бажанням дитини.
Спілкування має відбуватись за умови забезпечення матір'ю необхідного духовного, фізичного і морального розвитку дитини з урахуванням режиму дня дитини та особливостей відповідного віку дитини.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у визначений судом спосіб.
Питання розподілу судових витрат вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 13.11.2025.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В. О. Луняченко