Дата документу 13.11.2025
Справа № 501/4704/25
6/501/103/25
13 листопада 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому в залі суду в місті Чорноморську Одеської області
заяву представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ»
заінтересовані особи:
1 стягувач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС»,
2 боржник ОСОБА_1 ,
3 приватний виконавець Парфьонов Георгій Володимирович
предмет та підстави заяви: про заміну сторони у виконавчому провадженні,
До Чорноморського міського суду Одеської області надійшла заява представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну сторони виконавчого провадження.
Дана заява мотивована тим, що у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. перебуває виконавче провадження №677769329 щодо примусового виконання виконавчого документу, вчиненного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. за №38959 від 05.11.2021 про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС».
Заявник стверджує, що між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» 03.04.2025 укладено договір факторингу №573/ФК-25 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ІНСТАФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ»набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №ID74998380.
На підставі викладеного, заявник звернувся до суду з відповідною заявою.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, в заяві (а.с.3) просив суд про розгляд справи без його участі.
Інші учасники судового розгляду до суду не з'явились, про слухання справи повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що що у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. перебуває виконавче провадження №677769329 щодо примусового виконання виконавчого документу, вчиненного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. за №38959 від 05.11.2021 про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС».
Заявник стверджує, що між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» 03.04.2025 укладено договір факторингу №573/ФК-25 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ІНСТАФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ»набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №ID74998380.
Відповідно до ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду аналізувала питання заміни сторони у виконавчому провадженні при застосуванні процесуального законодавства, чинного до 15 грудня 2017 року.
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №826/7941/17 (провадження №11-1172апп18) зроблено висновок, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону № 1404-VIIІ та чинні до 15 грудня 2017 року статті 264 КАС України та 368 ЦПК України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Від цього висновку Велика Палата Верховного Суду підстав для відступу не вбачає, оскільки він відповідає чинному на час розгляду спірного питання процесуальному законодавству.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким ЦПК України викладено в новій редакції.
З метою більш якісного урегулювання спірного питання 15 грудня 2017 року у ЦПК України було внесено зміни.
Згідно із частиною другою статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Як встановлено в частині першій статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При цьому, ураховуючи вимоги, закріплені в частині другій статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, з позицій цивільно-процесуального регулювання відносин щодо підсудності справ, які виникають з виконавчого провадження принципово значення набуває факт встановлення: рішення суду чи іншого органу перебуває на виконанні, суду першої інстанції, який розглянув цивільну справу та місця виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За вимогами статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді питання про розмежування юрисдикції чітко визначає, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі №635/551/17 (провадження № 14-79цс20).
Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення "несудового" органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати законними й обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі №280/456/20 (провадження №К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року у справі №822/1659/18 (провадження №К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIIІ.
Імперативними приписами частини п'ятої статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у разі виникнення потреби у заміні боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIIІ є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону № 1404-VIIІ, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення частини п'ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Відповідно до статті 88 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII "Про нотаріат" (далі - Закон № 3425-XII) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі зміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.
За вимогами статті 91 Закону № 3425-XII виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону № 1404-VIIІ.
Вчинення виконавчих написів нотаріусами врегульовано у главі 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
За таких обставин, Суд знаходить, що наявні всі підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні, при цьому, заміна сторони у виконавчому провадженні ніяким чином не порушує прав та обов'язків боржників.
З цих підстав, керуючись ст.ст.55, 260, 442 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд
Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» про заміну сторони у виконавчому провадженні - задовольнити.
Замінити у виконавчому провадженні №677769329 щодо примусового виконання виконавчого документу, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем за №38959 від 05.11.2021 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості на користь стягувача, яким є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС»,сторону виконавчого провадження - стягувача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС»(код ЄДРПОУ 43449827, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3) на його правонаступника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ»(код ЄДРПОУ 41153878, юридична адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 17-Б, офіс 503).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чорноморського міського
суду Одеської області М.І.Петрюченко