Справа № 946/9176/25
Провадження № 2-а/946/180/25
Ухвала
12 листопада 2025 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамов А.С., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.11.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, якою просить: визнати постанову від 23.10.2025 року про відновлення виконавчого провадження №78068741 протиправною; зобов'язати державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменко Аліну Олегівну ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження № 78068741 (справа №946/9071/25).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025 року вищезазначена скарга розподілена та передана судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусусу О.О.
10.11.2025 року ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області справа за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов'язання вчинити певні дії - повернута до канцелярії Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для здійснення автоматичного розподілу та визначення вірної категорії справи.
12.11.2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 946/9176/25 та розподілено судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамову А.С.
Дослідивши матеріали скарги, проаналізувавши положення чинного законодавства, суддя дійшов наступного.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Натомість, ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, а не із позовною заявою, як того вимагає ч. 1 ст. 287 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд звертає увагу ОСОБА_1 на вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, які мають бути враховані нею під час виконання ухвали суду.
Крім того, ОСОБА_1 висуває вимоги до державного виконавця, не зазначаючи його в учасниках справи, при цьому додає докази направлення копії скарги на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Однак з поданої скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається, а у скарзі ОСОБА_1 не обґрунтовано, чому ОСОБА_1 звернулася саме до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, а не до відповідного окружного адміністративного суду.
У зв'язку із викладеним пропонується надати ОСОБА_1 відповідне обґрунтування визначення підсудності вказаної справи.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа «Ілхан проти Туреччини» (№22277/93 від 27.06.2000 року § 59).
Разом із тим суд враховує суттєве порушення позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, що суперечить принципу стабільності існуючих правових відносин, необхідністю додержання якого й зумовлено існування строків звернення до адміністративного суду в адміністративному судочинстві.
Так, з матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить суд: визнати постанову від 23.10.2025 року про відновлення виконавчого провадження №78068741 протиправною; зобов'язати державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменко Аліну Олегівну ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження № 78068741
Як встановлено судом, постанову про відновлення виконавчого провадження №78068741 прийнято 23.10.2025 року.
До суду скарга надійшла 07.11.2025 року.
Натомість, ОСОБА_1 у скарзі не вказує дату, коли вона дізналася про наявність постанови про відновлення виконавчого провадження №78068741, яка оскаржується нею.
Більш того, ОСОБА_1 у скарзі не порушує питання про поновлення процесуального строку для звернення до суду. Будь-яких обґрунтувань поважності причин пропуску процесуального строку для звернення до суду, суду не надано.
Разом з тим, відповідно до ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року №543/775/17, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказана позиціє релевантна у разі оскарження постанов про адміністративне правопорушення. У разі ж оскарження дій чи бездіяльності органу виконавчої служби, то сплаті підлягає судовий збір у розмірі, встановленому для сплати за вимоги майнового чи немайнового характеру, в залежності від конкретної вимоги.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", яким регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.
Тому, ОСОБА_1 мають бути враховані також вищевказані положення законодавства.
Окрім вказаного, суд звертає увагу на таке.
Суть скарги зводиться до того, що ОСОБА_1 14.04.2025 року сплатила штраф за постановою серії АВ № 00005472 від 21.03.2025 року, про що 02.04.2025 року квитанція була надана виконавцю, однак в обґрунтування заявленого ОСОБА_1 не надає суду відповідних доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишити без руху позову для усунення недоліків та надання позивачу строку - 10 днів з дня отримання ухвали для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у зазначений строк наведених в ухвалі вимог, скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.С. Адамов