Єдиний унікальний номер 317/4432/25
Провадження № 2/317/1782/2025
(заочне)
11 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Качана А.В.
за участі:
секретаря судового засідання Герман В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
04 вересня 2025 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.
26.09.2019 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «РВС Банк» було підписано Заяву-Договір № 0040742 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідач підписанням Заяви-Договору про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб акцептував укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на Сайті Банку і беззастережно приєдналася до умов Договору.
Зазначає, що за умовами Заяви відповідачеві було надано споживний кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 30769,23 гривень, строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка, % річних - 18, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 2,5 % від суми наданого Кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту: 3 % від суми наданого Кредиту.
26.11.2021 між Акціонерним товариством «РВС Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС»було укладено Договір про відступлення права вимоги № 26/11/2021-1.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги АТ «РВС Банк» відступило ТОВ «ФК «ПАРІС» право вимоги до відповідача за Заявою-Договором № 0040742 від 26.09.2019 на загальну суму 46022,54 гривень (позиція № 283), з яких: 25277,57 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3673,24 грн. - заборгованість за процентами; 17061,73 грн. - заборгованість за комісією; 10,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня).
Зазначає, що на дату звернення до суду відповідач грошові кошти отримані в кредит не повернула та інші платежі передбачені умовами Договору не сплатила. Станом на 26.08.2025 заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ПАРІС» становить 46022,54 гривень, з яких: 25277,57 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3673,24 грн. - заборгованість за процентами; 17061,73 грн. - заборгованість за комісією; 10,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня).
Також у позові позивач зазначає, що у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання в сумі 46022,54 гривень, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано: 340,44 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 та 1628,43 грн. інфляційних втрат за період з 26.11.2021 по 23.02.2022.
Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 47991,41 грн., що складається з: 25277,57 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3673,24 грн. - заборгованість за процентами; 17061,73 грн. - заборгованість за комісією; 10,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня); 340,44 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами за період з 26.11.2021 по 23.02.2022; 1628,43 грн.- інфляційних втрат за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.
12.09.2025 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.10.2025 о 09 год. 00 хв.
10.10.2025 у зв'язку з неявкою відповідача судове засідання відкладено на 11.11.2025 о 15 год. 00 хв.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові просив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подала, своїми процесуальними правами скористалась на власний розсуд.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
26.09.2019 між Акціонерним товариством «РВС Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано Заяву-Договір № 0040742 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичної осіб (далі - кредитний договір № 0040742 від 26.09.2019) (а.с. 6).
Відповідно до умов договору, сума кредиту становить 30769,23 грн., строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка, % річних - 18, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 2,5 % від суми наданого Кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту: 3 % від суми наданого Кредиту.
Додатком № 1, який є невід'ємною частиною Заяви-Договору № 0040742 від 26.09.2019 визначено: складові загальної вартості кредиту, вартість платежів з повернення кредиту та сплати відсотків(процентів) за його користування, суми комісійної винагороди та інші платежі за договором (а.с. 6 зворотня сторона).
У Заяві-Договору № 0040742 від 26.09.2019 та додатку № 1 до нього міститься підпис ОСОБА_1 .
Згідно меморіального ордеру № 3536 від 26.09.2019, АТ «РВС Банк» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30000,00 грн., призначення платежу - видача кредиту згідно кредитного договору № 0040742 від 26.09.2019 та згідно меморіального ордеру № 3537 від 26.09.2019, АТ «РВС Банк» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 769,23 грн., призначення платежу - дисконт при видачі кредиту згідно кредитного договору № 0040742 від 26.09.2019 (а.с. 20).
Отже, з наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що АТ «РВС Банк» виконало умови кредитного договору та надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 30769,23 грн.
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що кредитний договір № 0040742 від 26.09.2019 укладений між Акціонерним товариством «РВС Банк» та відповідачем ОСОБА_1 у спосіб визначений чинним законодавством України, він не визнавався судом недійсним.
26.11.2021 між Акціонерним товариством «РВС Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС»укладено Договір про відступлення права вимоги № 26/11/2021-1 (а.с. 10-11а).
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору відступлення права вимоги первісний Кредитор у порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а Новий Кредитор приймає (набуває) права вимоги Первісного Кредитора за Кредитними Договорами зазначеними у Додатку № 1 до цього Договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є невід'ємною частиною, які укладені між Акціонерним товариством «РВС Банк» та боржниками.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, Акціонерне товариство «РВС Банк» відступило позивачу ТОВ «ФК «ПАРІС» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Заявою-Договором № 0040742 від 26.09.2019 (№ 283) на загальну суму 46022,54 гривень, з яких: 25277,57 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3673,24 грн. - заборгованість за процентами; 17061,73 грн. - заборгованість за комісією; 10,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня) (а.с. 14 зворотня сторона).
Досліджені докази підтверджують, що позивач ТОВ «ФК «ПАРІС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 0040742 від 26.09.2019.
ТОВ «ФК «ПАРІС» на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитного зобов'язання від 26.11.2021 № 283/26/11/2021-2, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та описом вкладення цінним листом (а.с. 30-32).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
З виписок по особовому рахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами (а.с. 20 зворотня сторона - 23).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №0040742 від 26.09.2019 вбачається, що за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість на загальну суму 46022,54 грн., з яких: 25277,57 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3673,24 грн. - заборгованість за процентами; 17061,73 грн. - заборгованість за комісією; 10,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня) (а.с. 24-28).
Заборгованість за тілом кредиту, відсотками та штрафними санкціями відповідачу нарахована обґрунтовано, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що заборгованість по тілу кредиту у розмірі 25277,57 грн., заборгованість за процентами у розмірі 3673,24 грн. та заборгованість за штрафними санкціями (пеня) у розмірі 10,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо частини позовних вимог про стягнення комісії, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції на час укладання кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит (у редакції на час укладання кредитного договору), банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Відповідно до редакції п. 5 Правил про споживчий кредит, яка діє наразі, банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Згідно додатку 1 до Правил про споживчий кредит (у редакції на час укладання кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
За змістом редакції додатку 1 до Правил про споживчий кредит, яка діє наразі, загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець зацікавлений у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за обслуговування банком кредитної заборгованості передбачено в кредитному договорі. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговування банком кредитної заборгованості та за які банком встановлена комісія (у тому числі щомісячна) за обслуговування кредиту, у договорі не зазначено.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (касаційне провадження № 61-4202сво22) дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків Верховний Суд доходив і раніше, наприклад в постановах № 363/1834/17 від 13.07.2022, № 496/3134/19 від 13.07.2022 тощо.
Судом встановлено, що умовами кредитного договору № 0040742 від 26.09.2019 передбачена разова комісія при видачі кредиту: 2,5 % від суми наданого Кредиту та щомісячна комісія за супроводження кредиту: 3 % від суми наданого Кредиту.
При цьому ні в кредитному договорі, ні в інших документах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, вимога про стягнення заборгованості за комісією у сумі 17061,73 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 0040742 від 26.09.2019, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 28960 грн. 81 коп. з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 25277,57 грн., заборгованість за процентами у розмірі 3673,24 грн. та заборгованість за штрафними санкціями (пеня) у розмірі 10,00 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних та 3% річних, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 29), позивач пред'являє до стягнення з відповідача інфляційні та 3% річних, які нараховує за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 на загальну суму заборгованості за кредитним договором - 46022,54 грн. Тобто на суму в які входить заборгованість за тілом кредиту, процентами, пенею та комісією.
Враховуючи висновок суду про неправомірність стягнення заборгованості за комісією у розмірі 17061,73 грн. такий розрахунок позивача є невірним.
Суд констатує, що за вказаних обставин нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат має здійснюватися на суму заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню, а саме 28960 грн. 81 коп.
Таким чином, 3 % річних нарахованих на суму 28960 грн. 81 коп. за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 (кількість днів - 90) становить 214 грн. 23 коп. (28960 грн. 81 коп. х 3 % / 365 днів х 90 днів = 214 грн. 23 коп.).
Інфляційні втрати нараховані на суму 28960 грн. 81 коп. за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 суд розраховує наступним чином.
Сукупний індекс інфляції за вказаний період обраховується множенням щомісячних індексів інфляції за заявлений до стягнення період і становить 103,538%
Таким чином, сума боргу з урахуванням інфляції в даній справі становить 29985 грн. 44 коп. (28960 грн. 81 коп. х 103,538% = 29985 грн. 44 коп.)
Отже, сума інфляційних втрат становить 1024 грн. 63 коп. (29985,44 грн. - 28960,81 грн.).
За вказаних обставин, враховуючи, що нарахування інфляційних та 3 % річних здійснюється за період до введення в Україні воєнного стану, суд приходить до висновку, що інфляційні та 3 % річних (в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України) відповідно до наведеного судом розрахунку підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.
З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ПАРІС» підлягає стягненню заборгованість у сумі 30199 грн. 67? коп., яка складається з заборгованості за кредитним договором № 0040742 від 26.09.2019 у розмірі 28960 грн. 81 коп. з яких: 25277,57 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3673,24 грн. - заборгованість за процентами у розмірі та 10,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня), інфляційних втрат у розмірі 1024 грн. 63 коп. та 3% річних у розмірі 214 грн. 23 коп.
В іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 6949 від 23.07.2025 (а.с. 33). Таким чином з відповідача на користь позивача, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1524 грн. 35 коп. (2422,40 грн. х 30199,67 грн. / 47991,41 грн. = 1524,35 грн.)
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 526, 526, 626, 628, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» (код у ЄДРПОУ 38962392, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А) заборгованість у сумі 30199 грн. 67? коп. (тридцять тисяч сто дев'яностодев'ять гривень 67 копійок), яка складається з заборгованості за кредитним договором № 0040742 від 26.09.2019 у розмірі 28960 грн. 81 коп. з яких: 25277,57 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3673,24 грн. - заборгованість за процентами у розмірі та 10,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня), інфляційних втрат у розмірі 1024 грн. 63 коп. та 3% річних у розмірі 214 грн. 23 коп.
В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС»(код у ЄДРПОУ 38962392, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1524 грн. 35 коп. (одна тисяча п'ятсот двадцять чотири гривні 35 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС», код у ЄДРПОУ 38962392, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А.В. Качан