Справа №498/1578/25
Провадження по справі №1-кп/498/133/25
11 листопада 2025 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду сел. Велика Михайлівка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12025162390000236 від 12.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 155 КК України,
встановив:
15 жовтня 2025 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт з додатками, затверджений 19 вересня 2025 року керівником Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162390000236 від 12.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 155 КК України.
Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2025 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
Через канцелярію суду від прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області - ОСОБА_7 надійшло клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 зазначивши, що на даний час існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, що відноситься до категорії тяжких та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, крім того, обвинувачений ОСОБА_4 з моменту вчинення злочину добровільно до поліції не звернувся, з метою подальшого приховування вчиненого злочину та ухилення від кримінальної відповідальності змінив своє місце проживання виїхавши до іншої області, з урахуванням воєнного стану в Україні, враховуючи нестабільний рівень безпеки у області, підсумовуючи вище викладене, є достатні вважати, що особа може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, так як ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні статевого злочину щодо неповнолітньої особи, яка є членом його сім'ї, будучи співмешканцем матері потерпілої ОСОБА_9 , з якою проживав в одному будинку, а також свідки по вказаному кримінальному провадженню проживають у с. Стоянове Роздільнянського району Одеської області більшість з яких є неповнолітніми, тобто обвинуваченому відоме місце мешкання останніх, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_9 та свідків у даному кримінальному провадженні. Крім того, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України оскільки ОСОБА_10 відразу добровільно до поліції не звернувся, від проходження вчинення злочину не відмовився , а неодноразово пропонував потерпілй вступити з ним у статеві відносини, після яких попросив неповнолітню ОСОБА_9 нікому не розповідати про вказані події, що свідчить про його намір продовжити свої злочинні дії, та вказує на ризик того, що обвинувачений може продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється або вчинити нове в тому числі аналогічне кримінальне правопорушеня з метою задоволення статевої пристрасті та свого сексуального потягу, тобто вчинити дії сексуального характеру відносно інших неповнолітніх осіб жіночої статі із числа місцевих мешканців с. Стоянове Роздільнянського району Одеської області, а також враховуючи те, що останній раніше вже відбував покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст. 185 , ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 , ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 357 КК України, відповідно до вироку Краснолуцького міського суду Луганської області , яким був засуджений 22.11.2022 до 8 років позбавлення волі та після відбуття покарання на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин. Беручи до уваги те, що досудовим розслідуванням встановлено достатньо підстав вважати існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється або вчинити нове кримінальне правопорушення, а більш м'які запобіжні заходи , передбачені ст. 176 КПК України , не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належну поведінку, таким чином відносно обвинуваченого необхідно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив задовольнити раніше заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у клопотанні. Крім того, зазначив, що не заперечує проти призначення справи до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того, зазначила, що не заперечує проти призначення справи до судового розгляду.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_9 в підготовче судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду від неї надійшла заява в якій вона просить суд розглядати кримінальне провадження у її відсутність.
Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того, зазначила, що не заперечує проти призначення справи до судового розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження домашнього арешту обвинуваченому до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому строк домашнього арешту, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у злочині, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родин й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1, 2ст.181 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання визначеним законодавством ризикам.
Згідно ч. 1 ст. 492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт в судовому засіданні не встановлено.
Отже, суд погоджується з думкою прокурора, що на даний час існують ризики, передбачені п. п.1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність продовження обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - у вигляді домашнього арешту.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_4 - відповідно до ст. 177 КПК України, є запобігання спробам: зникнення та переховування від органів досудового розслідування та суду, також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків, продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється або вчинити нове кримінальне правопорушення.
Запобіжні заходи застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України. Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, в силу характеру інкримінованого кримінального правопорушення для забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, на теперішній час, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
Крім того, угоди про визнання винуватості у порядку ст.ст.468-469, 472 КПК України до суду не надійшло.
Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокуророві судом не встановлено.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності. Дане кримінальне провадження підсудне Великомихайлівському районному суду Одеської області.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Відповідно до ст.27 КПК України, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні з забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
Заслухавши думку учасників судового провадження, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні ні сторонами, ні іншими учасниками судового провадження жодних клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 181, 194, 196, 369, 372, 394 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162390000236 від 12.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 155 КК Україниу у закритому судовому засіданні на 16 грудня 2025 року на 14:30 в приміщенні Великомихайлівського районного суду Одеської області (смт Велика Михайлівка вул. Рената Проданова, буд.2б).
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 на 60 днів до 09 січня 2026 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не покидати місця проживання розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 22:00 до 05:00 год. (крім випадків оголошення про повітряну тривогу на території Дніпропетровської області, стихійного лиха, отримання невідкладної медичної допомоги);
- не відлучатися із населеного пункту с. Рахманівка Центрально-міської ОТГ м. Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області в якому він проживає без дохволу суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні (за виключенням під час судового засідання), прокурора або суду.
- здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт ( паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до відділення поліції № 6 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1