31.10.2025
Справа № 947/10229/25
Провадження № 2/497/920/25
31.10.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
без участі сторін,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Болграда, цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат, -
19 березня 2025 року представник позивача - адвокат Сечко С.В., який підтвердив свої повноваження довіреністю за вих.№6-01/366 від 11.12.2024 року (а.с.33) звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовними вимогами до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, у якій позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати в розмірі 94 497,90 грн. та здійснити розподіл судових витрат, мотивуючи тим, що 05.11.2022 року о 15 годині 45 хвилин в м.Одеса по вул.Інглезі, навпроти буд.13/1 з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль «Toyota», д/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , та завдано матеріальну шкоду. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2023 року у справі №521/19263/22 встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП. Провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, що не є реабілітуючою обставиною. Зазначену шкоду особисто винуватцем ДТП не було відшкодовано. Потерпіла особа з метою отримання відшкодування звернулася до позивача з відповідною заявою, у зв'язку з чим їй позивачем було здійснено виплату в розмірі 92 937,96 грн., яку відповідач повинен відшкодувати, але ухиляється від добровільного її відшкодування.
Справа надійшла до Болградського районного суду Одеської області за підсудністю 26 травня 2025 року.
Ухвалою судді від 03.06.2025 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.
Сторони в судове засідання не з'явились.
23.10.2025 року від представника позивача - Сечко С.В. шляхом формування документу в системі «Електронний суд», надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/ та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не подала, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що постановою судді Малиновського районного суду міста Одеси у справі №521/19263/22, провадження №3/521/1816/23, від 07.04.2023 провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Постановою встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.11.2022 серії ААД №360939, 05.11.2022 року о 15 годині 45 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з НОМЕР_2 , по вул.Інглезі, навпроти буд.13/1, перед зміною напрямку руху під час перестроювання з правого ряду в лівий, не впевнинвся в безпечності маневру, створив аварійну обстановку транспортному засобу «Yamaha Т-МАХ» д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку в лівій смузі для руху, в результаті аварійної ситуації водій транспортного засобу «Yamaha Т-МАХ» не впорався з керуванням та допустив падіння з подальшим зіткненням з автомобілем «Toyota Yaris», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби «Yamaha Т-МАХ» та «Toyota Yaris» отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, однак від госпіталізації відмовився (а.с.4).
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
На дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди 05 листопада 2022 року відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, доказів протилежного суду надано не було.
10 листопада 2025 року ОСОБА_2 повідомив позивача про страховий випадок та в той самий день звернувся до МТСБУ про виплату страхового відшкодування, відповідно до ст. 35 та п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.6,8), до якої додав копію поліса №207132758 про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності строком дії з 07 грудня 2021 року по 06 грудня 2022 року включно, забезпечений транспортний засіб у полісі «Toyota Yaris», номерний знак НОМЕР_1 (а.с.9).
Згідно звіту №24-11-22, складеного 25 травня 2023 року Товаристовм з обмеженою відповідальністю «Авто ОДЕКС» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Yaris», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 92 937,96 грн. (а.с.12-15).
Відповідно до пункту «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілому ОСОБА_2 на підставі наказу (а.с.26) в розмірі 92 937,96 грн., що підтверджено платіжною інструкцією №971687 від 02.06.2023 року (а.с.28), а також сплатило 1 559,94 грн. за виконання послуг аваркома (експерта) по справі №87858, т/з НОМЕР_1 , що підтверджено платіжною інструкцією №922626 від 26.05.2023 року (а.с.29).
Пунктом 4 постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1167, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до частини п'ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили, тому її називають підвищеною.
У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 465/674/19 зазначено, що тлумачення статті 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 07 лютого 2018 року в справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року в справі № 927/623/18, від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 335/8507/16-ц (провадження № 61-23811св18) зроблено правовий висновок про те, що така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП. Застосування пункту 7 статті 247 КУпАП можливе виключно у випадку наявності вини особи у скоєнні адміністративного правопорушення. Натомість у разі відсутності вини особи в скоєнні ДТП провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідачем не було надано будь-яких доказів на спростування обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Судом на підставі наданих належних та допустимих доказів встановлено, що 05.11.2022 мало місце ДТП за участю автомобіля відповідача.
Згідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Має місце дорожньо-транспортна пригода, щодо відповідача провадження за ст. 124 КУпАП закрито з не реабілітуючих підстав. Тому відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК, саме на ОСОБА_1 законом покладено доведення відсутності винуватості у завданні шкоди, або обов'язок відшкодування завданої шкоди, чого не було виконано.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 вчинив ДТП, що підтверджується постановою Малиновського районного суду міста Одеси у справі №521/19263/22 від 07.04.2023, та враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність, останнього не була застрахована, суд вважає за необхідне стягнути на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду у розмірі 92 937 грн., 96 коп. в порядку регресу, а також 1559,94 грн. витрат на проведення експертизи. Повернення сплачених позивачем коштів повинно відбуватися саме в порядку регресу.
Дані обставини справи підтверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.
У зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 3 028,00 грн. (а.с.1).
Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 979, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 13, 76, 81, ч. 4 ст. 82, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02653, м.Київ, Русанівський бульвар, буд.8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р IBAN: НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», м.Київ) суму понесених витрат страхового відшкодування в розмірі 94 497,90 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн., а всього 97 497 (дев'яносто сім тисяч чотириста дев'яносто сім) гривень 90 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца