Справа № 496/3018/24
Провадження № 2/496/755/25
12 листопада 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Сурженко К.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.05.2020 року у розмірі 80856 грн 72 к. та судові витрати по справі у розмірі 3028 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27.05.2020 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та Правилами, які викладені на банківському сайті http://a-bank.com.ua./terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Всі основні умови кредитування доведені відповідачу, про що свідчить його підпис в паспорті кредиту за програмою «Кредитна картка». Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановивши кредитний ліміт) у розмірі відповідно до умов договору. Проте, відповідач не належним чином сплачував Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими платежами відповідно до умов договору, тобто належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором та станом на 26.03.2024 року у нього виникла заборгованість перед Банком у розмірі 80856 грн 72 к., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 68025 грн 20 к. та заборгованості по відсоткам у розмірі 12831 грн 52 к. Оскільки відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором, позивач просить стягнути її у судовому порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду пояснення, в яких зазначив, що після відкриття провадження по справі він звернувся до відділення банку позивача і надав підтверджуючі документи, що є діючим військовослужбовцем, а саме копію військового квитка, а також довідку «Форма 5», що свідчить про його перебування на військовій службі в військовій частині. Згідно частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивачем було зроблено перерахунок заборгованості. Сума заборгованості була зменшена на 12831 грн 52 к., що є відсотками за користування кредитними коштами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Приймаючи до уваги заяву представника позивача, письмові пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
В статтях 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття З Закону України «Про електронну комерцію»).
Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене вище, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі N 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ "Акцент-Банк").
В судовому засіданні встановлено, що 27.05.2020 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останнім Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. (а.с. 8)
Із змісту вказаної Анкети-Заяви вбачається, що відповідач висловив свою згоду з тим, що ця заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг та не потребують додаткового тлумачення, що підтверджується підписом у Анкеті-Заяві.
Крім того, відповідач своїм підписом у Анкеті-Заяві підтвердив, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг АТ «А-БАНК» до його укладення і згодний з його умовами.
27.05.2020 року відповідачем підписано за допомогою електронного підпису паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому зазначено: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання, строк кредитування - 240 місяців, мета кредиту - на споживчі цілі, кредитні кошти надаються клієнту у вигляді встановлення кредитного ліміту на кредитну картку, пільгова процентна ставка - 0,000001% місяць, процентна ставка - 3,7% в місяць (44,4% річних), реальна річна процентна ставка 56,44%, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 7,4% у місяць - збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості). (а.с. 9)
Відповідно до довідки за картами, відповідачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до лютого місяця 2027 року та № НОМЕР_3 . (а.с. 15)
Як вбачається з довідки за лімітами кредитної картки, оформленої на відповідача 27.05.2020 року за період з 27.05.2020 року по 21.05.2023 року йому встановлювався кредитний ліміт, який протягом певного періоду змінювався і його максимальний розмір склав 80000 грн. (а.с. 16)
Позивач виконав умови договору надавши відповідачу кредит, про те останній належним чином не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором № б/н від 27.05.2020 року, станом на 26.03.2024 року складає 80856 грн 72 к., в тому числі: заборгованість за кредитом - 68025 грн 20 к., заборгованість по відсоткам - 12831 грн 52 к. (а.с. 6-7)
Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано Виписку по картці, відкритій на ім'я відповідача, за період з 27.05.2020 року - 26.03.2024 рік. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості (а.с. 10-14).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зазначає, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідно до довідки від 02.02.2024 року № 833/340 ОСОБА_1 (відповідач) перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_4 .
З врахуванням ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за користування кредитом не нараховуються, відповідно заборгованість за відсотками у розмірі 12831 грн 52 к. підлягає списанню.
Звернувшись з позовною заявою до суду про стягнення заборгованості, позивач в односторонньому порядку автоматично змінив умови, порядок та строк дії кредитного договору. Відповідно настає строк виконання договору, а рішення суду згідно якого з позичальника стягується сума кредиту чи його частина або звертається стягнення на забезпечене майно по такому кредиту, є підтвердженням таких змін.
Враховуючи те, що відповідач не виконує умови кредитного договору, кредитні кошти не повертає, а тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 68025 грн 20 к., яка складає заборгованість за кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданої платіжного доручення № 6005315406115 від 26.03.2024 року (а.с. 35), позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 3028 грн, а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 2547 грн 47 к. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 68025 грн 20 к. х 3028 грн/80856 грн 72 к.). При цьому суд враховує роз'яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 536, 628, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про електронну комерцію», суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ:14360080, МФО № 307770, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.05.2020 року у розмірі 68025 грн 20 к., яка складається з: заборгованості за кредитом - 68025 грн 20 к.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ:14360080, МФО № 307770, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 11) судовий збір у розмірі 2547 грн 47 к.
В іншій частині позовних вимог Акціонерному товариству «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Повний текст складено 12 листопада 2025 року.
Суддя Л.О. Пендюра