Справа № 496/7525/25
Провадження № 2/496/4035/25
12 листопада 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши заяву керівника Біляївської окружної прокуратури Майї Томак про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,
Керівник Біляївської окружної прокуратури М. Томак в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області земельну ділянку з кадастровим номером 5121080300:05:001:1630, площею 0,2000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з позовною заявою була подана заява про забезпечення позову, в якій керівник Біляївської окружної прокуратури М. Томак просить суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5121080300:05:001:1630, площею 0,2000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
В обґрунтування заяви зазначено, що підставою для пред'явлення позову стало те, що спірна земельна ділянка повністю знаходиться в межах прибережної захисної смуги шириною 100 м (ПЗС), яка розташована у безпосередній близькості від урізу Хаджибейського лиману, і відповідно до вимог Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду. Тому, набуття фізичною особою права приватної власності на неї відбулось в порушення вимог ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України. У випадку звернення особи до суду з позовними вимогами обов'язковому дослідженню підлягає питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (у даному випадку держави) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. В свою чергу, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, спрямовані на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обгрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів. Накладення арешту на спірну земельну ділянку не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог, і не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
При цьому, обраний вид забезпечення позову (арешт майна відповідача - спірної земельної ділянки) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про витребування земельної ділянки позивач матиме об'єктивну можливість виконати рішення суду, повернувши земельну ділянку у власність територіальної громади. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що спірна земельна ділянка, яке перебуває у власності відповідача на момент пред'явлення позову, може вибути з власності відповідача на користь третіх осіб на момент виконання рішення. Співмірним та адекватним заходом забезпечення позову у даному випадку буде накладення арешту на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5121080300:05:001:1630, площею 0,2000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 . У випадку подання позову про витребування земельної ділянки, можливість Відповідача в будь-який момент розпорядитися такою ділянкою, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , є адекватним способом захисту можливих порушень охоронюваних законом інтересів Усатівської територіальної громади в особі позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог. Обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно залишається у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним. Застосування у даному випадку названого заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушеного права у разі прийняття судового рішення на користь позивача.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з приписами ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями ч.1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, перелік яких не є вичерпним.
Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний суд у постанові від 06.03.2023 року по справі № 916/2239/22 роз'яснив, що забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.
Судом встановлено, що керівник Біляївської окружної прокуратури М. Томак в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області звернулася до суду з позовом, в якому просить суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5121080300:05:001:1630, площею 0,2000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є власником вказаної земельної ділянки, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Як на ризики, що вказують на можливість утрудненого виконання рішення суду або ефективного захисту порушених прав позивача, керівник Біляївської окружної прокуратури М. Томак у заяві про забезпечення позову посилається те, що відповідач має можливість відчужити спірну земельну ділянку третім особам, що утруднить або унеможливить виконання рішення суду про витребування земельної ділянки.
Суд вважає доведеним, що за час розгляду справи в проваджені судді існує ймовірність того, що до розгляду справи по суті, відповідач, як власник (розпорядник) майна, може виконати дії щодо відчуження спірного нерухомого майна третім особам.
Дослідивши матеріали справи та зазначені обставини, суд вважає, що на теперішній час невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реального ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, а отже необхідним є вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладання арешту на спірну земельну ділянку.
Таке забезпечення позову, враховуючи його предмет, можна вважати співмірним із заявленими вимогами.
Суд також встановлює, що наразі відсутні підстави вважати застосування забезпечення позову таким, що спричинить відповідачу збитки, оскільки права власності, до вирішення справи по суті, відповідач не позбавляється, не забороняється існуюче право користування, якісні та кількісні показники майна не втрачаються. Забезпечення позову полягає у забороні здійснювати юридично значимих дії щодо відчуження нерухомості у будь-який спосіб.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що потреба у зустрічному забезпеченні в даному випадку відсутня, з урахуванням мотивів викладених судом в обґрунтування задоволення заяви.
При цьому, відповідно до ч.6 ст. 154 ЦПК України, учасники справи мають право подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову, яке вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Згідно ч.6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 81, 149, 150, 151, 153, 154, 353 ЦПК України, суд -
Заяву керівника Біляївської окружної прокуратури Майї Томак про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння - задовольнити.
З метою забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5121080300:05:001:1630, площею 0,2000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Копію ухвали надіслати сторонам у справі для відома.
Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя М.Л. Пасечник