Справа № 331/5919/25
Провадження № 3/331/2096/2025
11 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №466771, складеного 27.09.2025, 27.09.2025 о 15:34, м. Запоріжжя, вулиця Фортечна, 44, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ Peugeot 309, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №7147 від 27.09.2025. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України. Про повторність попереджений, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку повідомлень у додаток «Viber» на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. Причини неявки він суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.
З огляду на викладене, а також на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене у ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов'язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .
У судовому засіданні захисником особи, яка притягається до відповідальності - адвокатом Романок А.Ф. заявлене клопотання про закриття провадження у справі через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. На обґрунтування цього клопотання вона зазначила, що 27.09.2025 ОСОБА_1 керував транспортним засобом в тверезому стані, жодних алкогольних, наркотичних або інших лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не вживав, що підтверджується наданою на її адвокатський запит інформацією КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціального значущих хвороб» Запорізької обласної ради та актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №7147 від 27.09.2025, декларацією про відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки газоаналізатора Drager Alkotest 6820» № «ARSK-0199» від 15.12.2023 №СДІ-1829-ЗВТ, сертифікатом перевірки газоаналізатору типу Alkotest UA.TR.001 101-17 від 05.10.2017, свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатору «Alkotest 6820» № «ARSK-0199» №П11/1094/25 від 17.03.2025.
Крім того, захисник акцентувала увагу на тому, що відповідно до п. 18 Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №7147 від 27.09.2025, зазначено (дослівно): у рядку «Час обстеження, назва спеціального технічного засобу, за наявності - його номер, дата останньої повірки, результат обстеження» зазначено - АТ-6820 - 0,23‰, ARSK-0199 від 17.03.2025. Проте, у рядку «Обстеження через 20 хвилин. Час обстеження, назва спеціального технічного засобу, за наявності - його номер, дата останньої повірки, результат обстеження» записи відсутні. Наведена обставина, тобто відсутність записів про повторне обстеження особи через 20 хв., свідчить про порушення процедури проведення обстеження на стан алкогольного сп'яніння, що, у свою чергу, тягне за собою визнання акту та висновку недійсними.
Також захисник зазначила, що у свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П11/1094/25 від 17.03.2025, наданого КНП «ОКЗПД та СЗХ» ЗОР, зазначено границі допустимої похибки «Drager Alkotest 6820», зав. № ARSK-0199 в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі.
Відповідно до даних, зазначених у акті №7147 від 27.09.2025, вміст алкоголю у видихаємому повітрі ОСОБА_1 становить 0,23‰, що не може свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий результат є в межах допустимої похибки, визначеної під час повірки відповідного алкотестера.
Наведене, за твердженням захисника, свідчить про недоведеність перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Тому відсутність належних та допустимих доказів вчиненого правопорушення, за твердженням захисника, свідчить про недоведеність вини ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з цим захисник просила закрити провадження у даній справі.
Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.2.9.а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зазначено:
- п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці;
- п. 4 розділу І: ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість;
- п.6 розділу І: огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку);
- п. 7 розділу ІІ: установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові;
- п. 9 розділу ІІ: з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення;
- п. 12 розд. ІІ - у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я;
- п. 14 розд. ІІІ - за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду;
- п. 15 розд. ІІІ - висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду;
- п. 16 розд. ІІІ - зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку;
- п. 18 розд. ІІІ - акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я;
- п. 19 розд. ІІІ - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я;
- п. 21 розд. ІІІ - висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 з наступними змінами:
- п. 2 - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС;
- п.3 - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку);
- п. 7 - поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав;
- п. 13 - лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Як встановлено у ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №466771 від 27.09.2025 відносно ОСОБА_1 ;
- рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП Єрмошкіна О. від 27.09.2025, у якому відображені обставини зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння, згода водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, складення висновку медичного закладу №7147 від 27.09.2025 про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 27.09.2025, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 7147 від 27.09.2025, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- довідку старшого інспектора з од відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП щодо відсутності у діях ОСОБА_1 повторності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП та про отримання ним посвідчення водія;
- витяг з підсистеми «Адмінпрактика» щодо зафіксованих фактів порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху;
- відеозапис події 27.09.2025, на якому зафіксовані рух та зупинка транспортного засобу Peugeot 309, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Працівниками патрульної поліції під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря нарколога, на що водій погодився. Під час проведення огляду за допомогою алкотестера було встановлено, що у ОСОБА_1 рівень алкоголю у видихуваному повітрі становить 0,23 ‰ (16:02:54 год.). На запитання поліцейського ОСОБА_1 відповів, що вживав алкоголь вчора (16:03:01 год.). Тест на наркотики був негативним. У зв'язку з цим у Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 7147 від 27.09.2025 було відображено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, у результаті чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У той же час, на підтвердження своєї позиції захисником було надано до суду і судом було досліджено копію Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №7147 від 27.09.2025, у п. 18 якого зазначено, що обстеження ОСОБА_1 для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі проводилось за допомогою спеціального технічного засобу АТ-6820 ARSK-0199, результат обстеження - 0,23 ‰, дата останньої повірки приладу 17.03.2025, але час такого обстеження не зазначено.
Суддею було досліджено також надані захисником копії Декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки №СДІ-1829-ЗВТ та Сертифікату перевірки типу від 05.10.2017, щодо вказаного газоаналізатора, які підтверджують правомірність застосування вказаного засобу вимірювальної техніки на території України.
При цьому, у наданій захисником копії Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П11/1094/25, яке чинне до 17.03.2026, зазначено, що Газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alkotest 6820», заводський № ARSK-0199, має похибку +/- 0,04 ‰ - у діапазоні від 0 до 0,4 ‰ та похибку: +/- 10% - у діапазоні від 0,4 до 5 ‰.
У той же час, проаналізувавши всі зазначені докази, суддя приходить до висновку про те, що підтверджений Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №7147 від 27.09.2025 та відеозаписом вміст алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 , який становить 0,23 ‰, не може беззаперечно свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий результат перебуває в межах допустимої похибки даного конкретного газоаналізатора, вказаної у Свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П11/1094/25.
Суддя враховує, що відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними у ст. 129 Конституції України, до яких відносяться, зокрема, забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, на підставі досліджених доказів суддею не було беззаперечно встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме у стані алкогольного сп'яніння.
Тому, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №466771 від 27.09.2025 не може бути визнаний належним доказом у даній справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали б у судді жодних сумнівів щодо їх належності та допустимості.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Крім того, у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19, акцентовано увагу на тому, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому, суддя зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, за викладених вище обставин суддя приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності беззаперечно підтверджувати факт порушення ним вимог п. 2.9.а ПДР, до суду надано не було.
При цьому, суддя також враховує, що у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суддя приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, у зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 130, ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Юлія КАРЕТНИК