(заочне)
10 листопада 2025 рокуСправа № 495/454/25
Номер провадження 2/495/653/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Волкової Ю.Ф.,
із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
ТОВ «ФК «Процент» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7393 від 17.02.2024 року у сумі 40 000 грн.
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.1. 17.02.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та відповідачем був укладений Кредитний договір №7393, останній отримав кредит у розмірі 5000 грн строком на 365 днів до 16.02.2025 шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УКРСИББАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Відповідач зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 05.01.2025 становить 36855 грн за нарахованими процентами за період з 16.02.2024 по 05.01.2025, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, за 324 дні, за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів. А тому представник позивача просить стягнути з відповідача, зазначену заборгованість.
1.2. Відзиву на позов відповідач суду не подав.
2. Рух справи у суді
Позовну заяву подано до суду 24.01.2025.
Із 18.08.2025 вказана справа перебуває у провадженні судді Волкової Ю.Ф.
Ухвалою від 20.08.2025 справу прийнято до провадження; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; справу призначено до судового розгляду.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у клопотанні від 31.10.2025 просив розглядати справу за відсутності представника; проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи суду не заявив.
Керуючись статтею 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
4. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 17.02.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та відповідачем був укладений кредитний договір №7393, останній отримав кредит у розмірі 5000 грн строком на 365 днів до 16.02.2025 шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УКРСИББАНК».
Кредитний договір був укладений за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 190294 направлявся Відповідачу 17.02.2024 року о 20:56:16 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений кредитному договорі та ІТС.
Кредитний договір підписаний 17.02.2024 року о 20:56:33 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 190294 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти в розмірі 5000 грн. були відправлені відповідачу 17.02.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УКРСИББАНК», що підтверджується чеком.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. кредитного договору становить 365 днів. Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 20 днів, що відображено в додатку №1 до кредитного договору.
Відповідно до п.п. 2.4.1. кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок
Товариства, зазначений у пункті 8 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 20 днів.
Починаючи з 08.03.2024 року, відповідач має обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов'язань не сплачує її.
Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 17.02.2024 року, що має відображення у розрахунку заборгованості, порушує умови кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов'язань.
Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 17.02.2024 року по 02.01.2025 року, тобто за користування кредитом в межах 321 дня.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість відповідача за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 02.01.2025 року становить 40000 гривень за період з 17.02.2024 по 02.01.2025 року.
5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина перша статті 638 ЦК України визначає, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).
У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 Верховний суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Укладений 17.02.2024 року ОСОБА_1 договір кредитної лінії №7393 із ТОВ «ФК «Процент»» за формою відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію», договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за договором позики.
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Коли позикодавцем є юридична особа договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми позики (стаття 1047 ЦК України).
В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Станом на день звернення до суду із цим позовом заборгованість по кредитному зобов'язанню відповідач не погасив.
Розмір заборгованості за не сплаченими процентами відповідає умовам договору кредитної лінії, відповідачем не повернутий, тому підлягає стягненню у відповідності до статті 1054 ЦК України в повному обсязі.
У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За змістом позовної заяви та розрахунку боргу позивач не ставить вимогу про стягнення процентів на підставі статті 625 ЦК України.
Суд відповідно до вимог статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог, тобто за період від 17.02.2024 по 02.01.2025 ((2,5% *5000/100)*324)).
Ураховуючи правові висновки Верховного Суду, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь заборгованість по несплаченим процентам.
Отже враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
6. Розподіл судових витрат.
6.1 Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги, було задоволено повністю, витрати по сплаті судового збору необхідно покласти на відповідача.
6.2. Щодо витрат на правничу допомогу
Представник позивача заявив до стягнення із відповідача 10 000 грн правничої допомоги.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію: договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024, укладеного з адвокатом Руденко К.В.; актами прийому-передачі наданих послуг № 7 від 27.11.2024; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, платіжну інструкцію № 1351 від 29.11.2024 про перерахування ТОВ «ФК «Процент» адвокату Руденко К.В. коштів на загальну суму 90 000 грн.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Як встановлено заявлена сума витрат на правничу допомогу становить 10 000 грн, що складає 25% від заявленої суми позовних вимог. На переконання суду така сума є непропорційною та несправедливою.
Керуючись положеннями частини третьої статті 141 ЦПК України; керуючись принципом дійсності, необхідності, розумності понесених позивачем витрат на правничу допомогу, їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи, суд знаходить необхідним зменшити суму правничої допомоги до 2 000 грн.
Керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 7393 від 17.02.2024 за несплаченими відсотками за користування кредитом за період із 17.02.2024 по 02.01.2025 у сумі 40 000 грн (сорок тисяч грн).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» витрати на правничу допомогу у сумі 2 000 грн (дві тисячі грн).
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Повне судове рішення складене 10.11.2025.
Повне найменування сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.Ф. Волкова