про залишення позовної заяви без руху
Справа № 495/8551/25
Номер провадження 2/495/4364/2025
10 листопада 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі майна, яке знаходиться в спільній частковій власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про виділ в натурі майна, яке знаходиться в спільній частковій власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою, в якій просять суд:
- виділити позивачам в натурі наступні приміщення та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 :
з будинку під літерою А: - Коридор, загальною площею 7,0 кв.м.; - Житлова, загальною площею 10,1 кв.м.; - Житлова, загальною площею 18,0 кв.м.; - Кухня, загальною площею 9,5 кв.м.;
наступні приміщення та споруди: - Літня кухня, літ. Б, прибудова, літ. Б, підвал, літ. б1, навіс, літ. б2, гараж, літ. Д, оглядова яма, літ. д, навіс літ. д1, сарай, літ. Є, навіс, літ. Ж, навіс, літ. З. літня кухня, літ. К, навіс, літ. Л, № 5-11, споруди, І,11, споруди. - Ганок, літ. а, вбиральню, літ. г залишити у спільному користуванні.
Відповідачці ОСОБА_3 з будинку під літерою А виділити в натурі наступні приміщення: - Житлова, загальною площею 10,1 кв.м.
наступні приміщення та споруди: - Сарай, літ. І.
- виділити в особисте користування позивачам та відповідачу земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 згідно висновку судової будівельно-технічної земельно-технічної експертизи.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху враховуючи наступне.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Предметом заявленого спору є виділ частки житлового будинку та земельної ділянки позивачів в натурі.
Відповідно до частини третьої статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Таким чином, позовна вимога про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є вимогою майнового характеру.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 591/3750/20.
Отже, суд вважає, що поданий позов містить вимоги майнового характеру, а тому в позові має бути вказана його ціна з урахуванням вимог ст. 176 ЦПК України та сплачено судовий збір відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» для фізичних осіб: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
До позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору ОСОБА_2 у розмірі 1211,20 грн. та вказано, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (згідно з довідкою № 099519 є особою з інвалідністю І групи безстроково).
Як вже зазначалося, оскільки позивачі заявляють позовні вимоги про виділ частики із спільного майна в окремий об'єкт права власності, вимоги про виділення належних їм часток є вимогами майнового характеру. Тому позивачі мали зазначити ціну позову, яка визначається за вартістю майна, яке вони просять виділити їм в окремий об'єкт. Визначення ціни позову необхідне для визначення суми судового збору, що має бути сплачена за позовом.
Незважаючи на вищевказане, позивачами не надано доказів, які б підтверджували ціну позову та вартість частки нерухомого майна.
Таким чином, у позовних матеріалах відсутні дані щодо дійсної вартості спірного нерухомого майна (житлового будинку), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на момент звернення до суду, з метою визначення реальної ціни позову для сплати судового збору за розгляд такої позовної заяви.
Тому позивачам необхідно визначити ціну позову та одному з позивачів, а саме ОСОБА_2 (оскільки інший позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору) у разі необхідності доплатити судовий збір за вказаними вище ставками (з урахуванням ціни позову) за вимогу майнового характеру пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Оригінал платіжного документу направити до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з посиланням на номер судової справи.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачам строк для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі майна, яке знаходиться в спільній частковій власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою - залишити без руху.
Надати позивачам строк 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачам, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачам.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Юлія ШЕВЧУК