Березівський районний суд Одеської області
11.11.2025
Справа № 494/2097/25
Провадження № 2-а/494/28/25
11.11.2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря - Антонишиної І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Березівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №05656276 від 06.09.2025 року,-
15.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Березівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №05656276 від 06.09.2025 року.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.
Враховуючи, що у зв'язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Ширяївського, Іванівського, Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів, постійним відключенням електроенергії та повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справ в розумні строки визначені КАС України.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 06.09.2025 року співробітниками Березівського РВП ГУНП в Одеській області винесено постанову серії ЕНА №5656276 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190.00 грн. ОСОБА_1 вважає вищевказану постанову незаконною, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення проводилось за умов упередженої, наперед сформованої думки про винуватість, що призвело до недотримання принципів законності. Під час розгляду справи позивач повідомив, що не перебував за кермом, однак його пояснення не врахували, не роз'яснили права та не надали примірник складеної постанови, розглядаючи справу, поліцейський не з'ясував всі обставини, не пред'явлено жодного доказу скоєння правопорушення. У зв'язку з вищевказаним позивач просить визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження та призначено до судового розгляду.
Відповідач 30.09.2025 року на адресу суду надіслав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Вказав, що 06.09.2025 року в ході виконання службових обов'язків поліцейські патрульної поліції здійснювали патрулювання в м. Березівка Одеської області по вул. Молодіжна та виявили транспортний засіб DACIA LOGAN н/з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який керував автомобілем, на якому в темну пору доби не підсвічувався державний номерний знак, чим порушив п.п.2.9.в ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121-3 КУпАП. В подальшому при перевірці документів ОСОБА_1 не пред'явив для перевірки на вимогу поліцейського посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1г та п.п.2.1.а ПДР України, таким чином скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП. Вищевказані правопорушення об'єднано відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП. Поліцейські відреагували на правопорушення, пояснили позивачу його суть та роз'яснили права, повідомили про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем зафіксовано на портативний відеореєстратор. Представник відповідача вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, постанова по справі обґрунтована, винесена згідно законодавства, доводи позивача безпідставні, необґрунтовані, просив залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, та адміністративний позов залишити без задоволення (а.с.26-30).
21.10.2025 року на адресу суду представник позивача надав відповідь на відзив, зазначив, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є протиправною та необґрунтованою, з діями працівників поліції позивач не погоджувався, тому не підписував жодного процесуального документу. Зазначив, що з відеозапису вбачається, що зупинка та складення поліцейськими оскаржуваної постанови проводилося під час оголошення повітряної тривоги, у зв'язку з чим поліцейські повинні були зупини проведення будь-яких дій та продовжити лише після закінчення повітряної тривоги, тому постанова винесена з порушення прав ОСОБА_1 . Несправність лампи під номерним знаком виникла в дорозі, а позивачу про це не було відомо, тобто умислу на вчинення правопорушення не було, таким чином відсутній склад адміністративного правопорушення. Наданий відповідачем відеозапис не містить чіткого відображення неосвітлення номерного знаку у темну пору доби, та не містить доказів, що дії позивача спрямовані на умисне приховування номерного знаку. Представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі (а.с.40-42).
В судове засідання 11.11.2025 року позивач або його представник не з'явився, однак 11.11.2025 року від його представника на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.48).
Представник відповідача в судове засідання 11.11.2025 року не з'явився, 11.11.2025 року надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вказав, що з позовними вимога не погоджується, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с.49).
Вивчивши матеріали справи, врахувавши заяву представник позивача та заяву представника відповідача про розгляд справи без їхньої участі, відзив на позов представника відповідача та відповідь на відзив представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до приписів ч.1 ст.5 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5656276 від 06.09.2025 року, винесеної поліцейським Березівського РВП ГУНП в Одеській області, встановлено, що 06.09.2025 року о 00:00 год. в м. Березівка по вул. Молодіжній, 50 Березівського району Одеської області ОСОБА_1 керував ТЗ DACIA LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не підсвічувався державний номерний знак. При цьому не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, та чинний страховий поліс ОСЦПВВНТЗ, чим порушив п.п.2.1а; п.п.2.1.б; п.п.2.1.г ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Порушення об'єднано згідно ч.2 ст.36 КУпАП з порушенням п.2.9.в ПДР України - керування водієм ТЗ з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1190.00 грн. (а.с.32).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з п.8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. (зі змінами та доповненнями) (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ст. 126 та ч.1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015р. №1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.
Згідно зі ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про залишення постанови без зміни, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулична-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктом 2.1«а» ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з пунктом 2.1«б» ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон);
Пунктом 2.1«ґ» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Пунктом 2.9.в ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Положенням ч. 1 ст.126 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно ч.1 ст.121-3 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, -.
Як встановлено судом, позивач дійсно керував автомобілем на якому в темну пору доби не підсвічувався номерний знак, а також не пред'явив для перевірки на вимогу поліцейських посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, та чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що має ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 та ч.1 ст. 121-3 КУпАП.
Вказане відображено з наданого відео, яке зазначено у додатках до оскаржуваної постанови (пункт 7) та є належним та допустимим доказом.
Щодо посилання представника відповідача на те , що постанова винесена під час дії повітряної тривоги, то суд хоча і звертає увагу на недопустимість проведення будь-яких процесуальних дій з боку поліцейського під час оголошення повітряної тривоги, оскільки такі дії можуть наражати особу на потенційну загрозу життю та здоров'ю, та суперечать вимогам Кодексу цивільного захисту України, однак звертає увагу, що постанова винесена та складена 06.09.2025 року о 00:49:05 год, а повітряна тривога за різними джерелами оповіщення - оголошена о 00:48- 00:49 06.09.2025 року, тобто фактично поліцейським закінчено розгляд даної справи саме на початку її оголошення.
Враховуючи наведене, суд доходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч.1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч.4 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 126 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Процедура розгляду справи була дотримана: роз'яснено права, повідомлено зміст правопорушення, оголошено рішення.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 та ч.1 ст. 121-3 КУпАП, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190.00 грн., відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а постанова про накладення стягнення серія ЕНА № 5656276 від 06.09.2025 року, винесена інспектором поліції у відповідності до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, аналізуючи зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем надано достатньо доказів, які вказують на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 та ч. 1 ст.121-3 КУпАП, а відтак у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки постанова в справі про адміністративні правопорушення винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.
Згідно зіст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позові, судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст.9,72-77,132,242,244-246,257,271,286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Березівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №05656276 від 06.09.2025 року - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Березівський районний відділ поліції Головного управління національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411477, Одеська область, м. Березівка, вул. Яблунева, 3).
У зв'язку з надмірним навантаженням, постійним відключенням електроенергії та повітряними тривогами на території Одеської області, повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.11.2025 року.
Суддя І.А. Римар