Справа № 308/16596/25
13 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду в електронній формі через систему «Електронний суд» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
Судом у порядку ч. 5, 7 ст. 165 ЦПК України було направлено запит до органу реєстрації місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
З відповіді № 1991474 від 10.11.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру слідує, що за вказаними параметрами особу не знайдено.
Частиною 9 статті 165 ЦПК України визначено, що у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Окрім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Частиною 4 статті 163 ЦПК України передбачено, що якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.
З аналізу вказаних норм вбачається, що заява про видачу судового наказу в електронній формі може бути подана лише до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, а в іншому випадку, заява подається до суду виключно у письмовій формі.
Крім того, статтею 169 ЦПК України визначено порядок надсилання боржникові копії судового наказу, зокрема ч.2 ст.169 ЦПК України передбачено, що одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Відомостями про те, що боржник ОСОБА_1 має зареєстровану офіційну електронну адресу, на яку можна було б надіслати процесуальні документи, та інші документи, пов'язані з розглядом заяви, суд не володіє.
Згідно з ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи, що встановити місце проживання (перебування) ОСОБА_1 не надається можливим, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.165, 167, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул