Справа № 308/10424/25
13 листопада 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду у м. Ужгород Закарпатської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з яким просить стягнути за договором кредиту №8249293 в розмірі 30 738,50 грн., з яких: - 13 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 238,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 6 500,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу.
Так, 19.01.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8249293, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 13 000,00 грн. строком на 360 днів (з 19.01.2025 по 13.01.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2 242,50 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 650,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 051770. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №8249293 від 19.01.2025 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 13 000,00 грн.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 26/06/25 від 26.06.2025 р., за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №8249293 від 19.01.2025 р. Так, згідно п.2.1.3. перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимог №26/06/25-01 від 26.06.2025 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №26/06/25 від 26.06.2025 року в тому числі до відповідача в сумі 30 738,50 грн. з яких 13 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 238,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6 500,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.08.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Постановлено клопотання позивача «Фінпром Маркет» про витребування доказів - задовольнити. Витребувати від АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, 4 , м. Київ, Україна, 04070) наступні документи/інформацію: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 19.01.2025 року до 22.01.2025 року.
Розгляд справи відкладався з метою належного повідомлення про розгляд справи судом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому у позові та додатково поданій заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення, розглянути справу без участі позивача та задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, визнання позовних вимог, окрім штрафу, просила врахувати погашення заборгованості під час розгляду справи на суму 12000 грн., просила при відшкодуванні витрат на правову допомогу врахувати їх необгрунтованість, погашення боргу на суму 12000 грн., визнання позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2025 провадження у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в частині погашення заборгованості відповідачем у сумі 12000 грн. - закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
19 січня 2025р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8249293, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 13 000,00 грн. строком на 360 днів (з 19.01.2025 по 13.01.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2 242,50 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 650,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 051770, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від "pumbbank" за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні дані останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 051770 - 19.01.2025 14:14:08, що підтверджується довідкою про ідентифікацію. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №8249293 від 19.01.2025 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 13 000,00 за посередництвом АТ «ЮНЕКС БАНК» в рамках договору про організацію переказу коштів на картки отримувачів №03 від 21.03.2024 р., так як переказ коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок/електронний платіжний засіб фізичної особи технічно неможливий. Наведене підтверджується Довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» №21-8809 від 02.07.2025 р. підтверджено успішне проведення платіжної операції №029373137518 про переказ коштів в розмірі 13 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_2 .
На виконання ухвали суду АТ «ПУМБ» повідомило, що в банку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 у гривні. Надано виписку по рахунку № НОМЕР_4 у гривні/БПК НОМЕР_3 яка відкрита до вказаного рахунку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 19.01.2025р. по 22.01.2025р., що підтверджує перерахування коштів відповідачу.
Так, зокрема, Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Даний договір укладений зазначеними учасниками цивільних правовідносин, що підтверджується поданими документами.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 26/06/25 від 26.06.2025 р., за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №8249293 від 19.01.2025 р. Так, згідно п.2.1.3. перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимог №26/06/25-01 від 26.06.2025 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №26/06/25 від 26.06.2025 року, в тому числі до відповідача в сумі 30 738,50 грн. з яких 13 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 238,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6 500,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Додано також платіжну інструкцію кредитового переказу коштів 579937077.1 від 08.07.2025 на суму 582689,25 грн.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Поряд з цим, вимогами ч.1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Враховуючи укладення сторонами договору про надання коштів у кредит № 8249293 від 19 січня 2025 року, договір факторингу та подані докази, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги на заявлену до стягнення суму за вирахування проведених відповідачем проплат на суму 12000 грн., загалом на суму 12238,50 грн., з урахуванням нарахованих відсотків. Позовні вимоги в цій частині визнано відповідачем.
Стосовно заявлених позовних вимог у сумі 6500,00 грн. стягнення заборгованості за пенею/неустойкою, то суд відмічає наступне, що відповідно до Прикінцевих і Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, в цій частині вимог суд вважає, що в задоволенні таких слід відмовити.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, на підставі вищенаведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Питання про судові витрати у вигляді сплаченого судового збору суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України з урахуванням заяви про визнання позовних вимог.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судом встановлено, що 01.11.2024 року між позивачем та адвокат Ткаченко Ю.В. укладено договір про надання правничої допомоги №01-11/24, на виконання якого сторонами підписано витяг з а Акту №16-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від «01» листопада 2024 р. від 01.07.2025. Згідно з вказаним витягом за вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - передбачено вартість послуги 500 грн., за підготовку/складання позовної заяви до Боржника за договором позики у малозначній справі (Клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для Клієнта спосіб в електронній або письмовій формі) - 3000 грн., а також додано акт приймання- передачі справ на надання правничої допомоги, в тому числі відносно боржника.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача на правову допомогу у розмірі 3500 гривень є співмірними із складністю цієї справи, яка була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, ціною позову та наданими адвокатом обсягом послуг та затраченим часом під час підготовки позовної заяви, однак, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, їх часткове погашення на суму 12000 грн., враховуючи заперечення витрат відповідачем, вказані витрати слід покласти на відповідача у розмірі 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83,141, 223, 258, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором про надання коштів у кредит №8249293 від 19.01.2025 в розмірі 12238,50 грн., а також 955,08 грн. у відшкодування сплаченого судового збору, а також 1000 грн. за надання правничої допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору у розмірі 955,08 грн.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", ЄДРПОУ - 43311346, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 13.08.2002, РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 13.11.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда