Справа № 306/1040/15-ц
Провадження № 2/306/616/25
12 листопада 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Жиганської Н.М.
за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.
представника позивача Гринихи Т.Ю. (в режимі відеоконференції)
представника відповідача Новікової І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до приватного підприємства «Лео» про стягнення заборгованості.
ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ПП "Лео" про стягнення заборгованості за кредитним договором №012Є/V-U від 17.03.2008 року у розмірі 11785,06 доларів США, що за курсом 21,61 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.03.2015 року складає 254675,17 грн.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.12.2019 року ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 25.10.2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 31.01.2017 року скасовано, справу №306/1404/15-ц передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 року така передана для розгляду судді Свалявського районного суду Закарпатської області Жиганській Н.М. в частині заявлених вимог до ПП "Лео".
Суд своєю ухвалою від 14.04.2025 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін та призначив судове засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв'язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.
Розгляд справи призначено на 14:30 годину 07.11.2025 року.
15.10.2025 року представник відповідача Новікова І.С., яка діє в інтересах ПП "Лео" подала до суду відзив (вх.№7854), у якому вважає, позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Зазначає, що рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованість у загальному розмірі 28 636,93 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05 вересня 2015 року становить 762 684,50 грн, з якої: 10 702,31 доларів США заборгованість по процентах, 17 934,62 доларів США - пеня. Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2017 року рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2017 року змінено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 012€/V-U від 17 березня 2008 року в сумі 10 702,31 доларів США (285 033,56 грн) - заборгованість за відсотками, та 285 033,56 грн - пеня. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2017 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2017 року скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 28 636,93 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 05 вересня 2015 року становить 762 684,50 грн, з якої: 10 702,31 доларів США заборгованість по процентах, 17 934,62 доларів США - пеня, відмовлено. Таким чином, після ухвалення рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 24.12.2013 року, АТ КБ "ПриватБанк" мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положенням ч.2 ст. 625 ЦК України, однак такі вимоги банком не заявлено. Просить у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" до приватного підприємства "Лео" про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.
20.10.2025 року представник позивача Гриниха Т.Ю., яка діє в інтересах АТ КБ "ПРИВАТБАНК" подала до суду відповідь на відзив (вх.№7956), вважає, що доводи ПП"Лео" викладені у відзиві на позовну заяву є безпідставними: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 17.03.2008 року уклали кредитний договір 012€/V-U, умовами якого визначено, що банк надає клієнту у сумі 50000,00 доларів США, на термін до 14.03.2013 р. (п. 1.3 Договору), в обмін на зобов?язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у договорі строки. З метою забезпечення виконання зобов?язання за Договором 012€/V-U між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено: договір поруки, укладений з поручителем ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов?язань за кредитними договором ОСОБА_2 ; договір поруки, укладений з поручителем ПП "Лео" в забезпечення виконання зобов?язань за кредитними договором ОСОБА_2 . Строк дії кредитного договору не пов"язаний з строком виконання зобов"язання в повному обсязі. Сторони погодили строк дії договору до повного його виконання (п.7.1), узгодили розмір процентної ставки за користування кредитом при порушенні будь-якого із обов"язків по погашенню кредиту (п. 4.3), а тому відсотки за користування кредитом мають бути нараховані відповідно до умов кредитного договору. Вказує, що оскільки зобов"язання за кредитним договором в повному обсязі не виконане станом на сьогоднішній день, то й договір продовжує діяти відповідно до п.7.1 Кредитного договору. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача Гриниха Т.Ю. заявлені вимоги підтримала, просить позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача адвокат Новікова І.С. просить у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві.
Заслухавши доводи та думку представників позивача і відповідача, дослідивши обставини справи та письмові докази, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:
Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; ч. 1 ст.634 ЦК України - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору; ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (договір - вид зобов'язання, спрямований на передачу майна, тобто взаємна угода сторін, у якому містяться окремі положення, умови, визначені права та обовязки сторін. Сукупність погоджених сторонами умов і становить зміст договору. За таких обставин, виконання сторонами своїх договірних обов'язків, як позикодавця, так і позичальника, є обов'язковим).
Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України а договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Судом встановлено, що 17 березня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №012 €/V-U, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 50 000,00 доларів США зі сплатою 16 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 14 березня 2013 року. З метою забезпечення виконання зобов"язань за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 012/1 від 17.03.2008 року та між ПАТ КБ"ПриватБанк" і ПП "Лео" укладено договір поруки №012/2 від 17.03.2008 року.
Позичальник свої зобов?язання належним чином не виконував, у зв?язку із чим рішенням Свалявського районного суду від 24 грудня 2013 року з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП «Лео» було достроково стягнуто солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 174 073,63 грн, що еквівалентно 21 798,98 доларів США. Вказаним рішенням заборгованість була визначена станом на 08 травня 2012 року, до складу цієї заборгованості було включено, в тому числі, заборгованість за кредитом в сумі 18 442,00 доларів США (вся сума, яка підлягала поверненню на час закінчення строку дії договору 14 березня 2013 року).
Відповідно до постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції від 19 лютого 2015 року, виконавче провадження закінчено у зв?язку з повною сплатою суми боргу і переведенням її стягувачу згідно з розпорядженнями.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов?язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження 14-154ц18) Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 23 вересня 2015 року у справ N? 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі N? 6-1252цс16.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі N? 310/11534/13-ц (провадження N? 14-154цс18) зроблено висновок, що «звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред?явлення до позичальника вимог згідно з
ч.2 ст. 1050 ЦКУкраїни. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов?язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України».
Відповідно ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Суд встановив, що після ухвалення рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 24.12.2013 року позивач мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положенням ч.2 ст. 625 ЦК України, тому у задоволенні позову необхідно відмовити. Доводи представника позивача про збільшення заявлених позовних вимог у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, про що подана заява 15.09.2016 року, суд вважає неспроможними з огляду на те, що попри зазначені у заяві посилання на ст. 625 ЦК України та викладення її змісту, заява не містить розрахунку інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми та прохальна частина заяви не містить вимог щодо їх стягнення.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України - у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат; п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У разі відмови у позові, судові витрати покладаються на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження;ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
З огляду на вищенаведене, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів наданих позивачем на обґрунтування позовних вимог, суд доходить висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.526, 530, 610, 612, 612, 625, 626, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до приватного підприємства «Лео» про стягнення заборгованості-відмовити.
Рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.
Найменування позивача: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", адреса м.Київ, Грушевського, 1-Д, адреса для листування: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, електронна пошта:sud@privatbank.ua
Представник-адвокат Гриниха Тетяна Юріївна, яка діє в інтересах позивача АТ КБ "ПриватБанк", довіреність №11828-К-Н-О від 05.07.2024 року, м.Мукачево, вул. Миру, 7, РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ім'я відповідача: Приватне підприємство "Лео", м.Свалява, вул. Визволення, буд. 99, Мукачівського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ 32417740.
Представник відповідача Новікова Інна Станіславівна, яка діє в інтересах відповідача ПП "Лео", ордер серія АО №1194109 від 15.09.2025 року, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА