Справа № 304/1356/25 Провадження № 3/304/763/2025
12 листопада 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Порошково Перечинського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , різноробочого ПП «Грант», громадянина України,
за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 146567 від 28 травня 2025 року видно, що того ж дня близько 11.05 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на околиці населеного пункту Дубриничі Ужгородського району Закарпатської області прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані близько 8 500 м до державного кордону у напрямку 189 прикордонного знаку за вчинення спроби незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у пішому порядку у складі групи осіб спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Зазначені дії ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП як ті самі дії (перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади), вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що в день події їхав до села Мирча Ужгородського району на роботу. У селі Дубриничі Ужгородського району на прикордонному пості його зупинили та вирішили, що він хоче перетнути державний кордон. При цьому на пред'явлені ним документи багатодітного батька, прикордонник не реагував, а просив показати довідку ВЛК. Вважає себе невинуватим, оскільки щодня їздить на роботу, в тому числі через цей блокпост, жодних питань до нього не виникало і будь яких дій, спрямованих на перетин кордону він не вчиняв.
Заслухавши його пояснення та вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 146567 від 28 травня 2025 року, громадянин України ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме близько 11.05 год 28 травня 2025 року був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» на околиці населеного пункту Дубриничі Ужгородського району на відстані 8 500 м до державного кордону у напрямку 189 прикордонного знаку під час спроби незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб.
Так, згідно з протоколом ОСОБА_1 ставиться у провину порушення ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», однак не вказано, які саме положення порядку перетинання державного кордону порушено та які конкретні дії ним вчинено в порушення цих статей.
Крім цього до протоколу не додано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому правопорушення у складі групи осіб; запис у протоколі про це таким доказом у розумінні ст. 251 КУпАП не є.
На думку суду наведені вище обставини разом з долученими до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів протоколом про адміністративне затримання (за яким місцем складання протоколу є смт В.Березний) від 28 травня 2025 року та протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 28 квітня 2025 року, тобто складений за місяць до події (за яким вилучено паспорт громадянина України та посвідчення багатодітного батька), а також довідка про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів та письмові пояснення ОСОБА_1 від 28 травня 2025 року, в яких він свою вину не визнає, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовними та беззаперечними доказами на доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інших беззаперечних доказів, в тому числі відео чи фото доказів, письмових пояснень осіб, яким ставить у провину вчинення даного правопорушення спільно у групі та, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до вчинення правопорушення судді не надано.
З огляду на викладене суддя вважає, що доказів того, що дії ОСОБА_1 яким-небудь чином були спрямовані на спробу незаконного перетину Державного кордону України у матеріалах справи немає.
Навпаки з наданих ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснень встановлено, що він постійно їздить з місця свого проживання у селі Порошково Ужгородського району до села Мирча Ужгородського району на роботу, в тому числі через прикордонні пости, будь яких дій, спрямованих на перетин кордону поза пунктами пропуску він не вчиняв, при цьому у разі необхідності має законні підстави для перетину кордону, оскільки є багатодітним батьком та має на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей.
Суддя також приймає до уваги, що тільки перебування особи на певній відстані біля державного кордону саме по собі, без інших доказів, не може свідчити про намір особи незаконно перетнути Державний кордон. У даному випадку ОСОБА_1 був затриманий у селі Дубриничі Ужгородського району Закарпатської області по дорозі до міста Перечин, де наразі працевлаштований, на відстані 8 500 м від лінії державного кордону, що у зв'язку з відсутністю інших доказів, викликає обґрунтовані сумніви у його намірі незаконно перетнути Державний кордон України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.
З врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Ганько І. І.