Справа № 127/22069/25
Провадження 2/127/4631/25
05 листопада 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/22069/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позов зареєстрований судом 15.07.2025 року і мотивований тим, що 25.03.2021 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV68D9P, згідно вимог ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», при виконанні позичальником відповідного алгоритму дій, пройшовши процедуру ідентифікації/верифікації, вказавши свої персональні дані, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 626993593, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 10 500 грн. на картку № НОМЕР_1 ХХ ХХХХ 3698.
Кредит надавався на умовах строковості, повернення, сплати процентів за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором, що погоджено сторонами договору.
Відповідачеві кредитні кошти були перераховані в обсязі та у строк, визначені умовами договору.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач умов договору в повному обсязі не виконав, коштів не повернув.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року.
Договір факторингу № 28/1118-01 є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024 року, в п. 2.1 розд. 2 якого передбачено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме Реєстрах прав вимоги (п.1.2). Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку (п.4.1). Кожен наступний Реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не змінює попередній.
08.06.2021 року відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 137 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки. Згідно п.5.3.3, фактор має право розпоряджатись правом вимоги на свій власний розсуд, в т.ч. відступати право вимоги на користь третіх осіб.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.
Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, встановленому у відповідному додатку (п.4.1).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до договору факторингу від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
Договором факторингу зафіксовано право фактора розпоряджатись правом вимоги на свій власний розсуд, в т.ч. відступати право вимоги на користь третіх осіб (п.5.3.3).
04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно з яким позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги, розмір грошових вимог вказані в Реєстрі боржників.
Згідно п.1.2, перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором відносно боржників щодо заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Згідно реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 року за договором факторингу № 04/06/25-Ю, до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 37 403 грн., що підтверджено актом прийому-передачі Реєстру боржників.
ТОВ «Онлайн фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором.
На момент подання позовної заяви заборгованість за кредитним договором № 626993593 від 25.03.2021 року становить 37 403 грн. Дана сума складається з: 10 499, 90 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 26 903, 10 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
На підставі ст.ст. 512, 514, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 626993593 від 25.03.2021 рокув сумі 37 403 грн. та судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Представник позивача - Тараненко А.І. в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримав, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, завчасно, відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явились в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 25.03.2021 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV68D9P, згідно вимог ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», при виконанні позичальником відповідного алгоритму дій, пройшовши процедуру ідентифікації/верифікації, вказавши свої персональні дані, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 626993593, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 10 500 грн. на картку № НОМЕР_1 ХХ ХХХХ 3698.
Кредит - 10 500 грн. надавався на споживчі цілі, на умовах строковості, зворотності, платності, повернення та сплати процентів за користування кредитом, з умовою повернення, на 21 день з можливістю продовження строку.
Сторонами погоджено порядок укладення договору та створення електронного підпису сторонами, порядок надання кредиту, реквізити платіжної картки позичальника, порядок нарахування відсотків та порядок погашення кредиту, права та обов'язки сторін договору тощо.
Графіком розрахунків визначено повернення 11.04.2021 року кредиту - 10 500 грн. та відсотків - 3 660, 30 грн., загалом 14 160, 30 грн.
Згідно п.7 графіку, орієнтовна реальна річна процентна ставка за базовою процентною ставкою складає 620, 50 % річних.
Згідно п.8 графіку, в період продовження строку надання кредиту після закінчення дисконтного періоду проценти нараховуються за ставкою, зазначеною в п.1.7.2 договору.
Згідно довідки щодо дій позичальника в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за заявою ОСОБА_1 , поданою 21.03.2021 року о 19.02 год., на номер тел. 067 6453673 25.03.2021 року о 13.41 год. йому відправлено одноразовий ідентифікатор MNV68D9P, який позичальником введено і відправлено ТОВ 25.03.2021 року о 13.42.42 год.
Перерахування грошових коштів - 10 500 грн. позичальнику ОСОБА_1 на картку НОМЕР_2 згідно договору № 626993593 відбулось 25.03.2021 року о 13.42.48 год. що також підтверджено платіжним дорученням.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач умов договору в повному обсязі не виконав, коштів не повернув.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року.
Договір факторингу № 28/1118-01 є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024 року, в п. 2.1 розд. 2 якого передбачено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме Реєстрах прав вимоги (п.1.2). Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку (п.4.1). Кожен наступний Реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не змінює попередній.
08.06.2021 року відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 137 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки. Згідно п.5.3.3, фактор має право розпоряджатись правом вимоги на свій власний розсуд, в т.ч. відступати право вимоги на користь третіх осіб.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.
Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, встановленому у відповідному додатку (п.4.1).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до договору факторингу від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
Договором факторингу зафіксовано право фактора розпоряджатись правом вимоги на свій власний розсуд, в т.ч. відступати право вимоги на користь третіх осіб (п.5.3.3).
04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно з яким позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги, розмір грошових вимог вказані в Реєстрі боржників.
Згідно п.1.2, перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором відносно боржників щодо заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Згідно реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 року за договором факторингу № 04/06/25-Ю, до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 37 403 грн., що підтверджено актом прийому-передачі Реєстру боржників.
ТОВ «Онлайн фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором.
На момент подання позовної заяви заборгованість за кредитним договором № 626993593 від 25.03.2021 року становить 37 403 грн. Дана сума складається з: 10 499, 90 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 26 903,10 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1046 ЦК України визначено: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що за умовами кредитного договору від 25.03.2021 року кредит в сумі 10 500 грн. був наданий відповідачу ОСОБА_1 шляхом перерахування коштів на його банківський картковий рахунок, вказаний у договорі: 4149 62ХХ ХХХХ 3698.
Договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт пропозиції) та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайти товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір позики та кредитний договір з відповідачем не були б укладені.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Необхідно, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 25.03.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 626993593 та отримання позичальником кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача за вказаним кредитним договором.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачем, заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» за кредитним договором № 626993593 від 25.03.2021 року становить 37 403 грн.: 10 499,90 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 26 903,10 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Станом на день розгляду справи заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 626993593 від 25.03.2021 рокув загальному розмірі 37 403 грн.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив (із застосуванням коефіцієнта 0,8) судовий збір в сумі 2 422,40 грн., про що надав платіжну інструкцію № 17696 від 11.07.2025 року.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір сумі 2 422,40 грн.
Правнича допомога позивачеві у даній справі була надана АБ «Тараненко та партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, протоколу погодження вартості послуг, додаткової угоди до договору, акту прийому-передачі наданих послуг на суму 7 000 грн, зокрема, складання позовної заяви - 5 000 грн. тривало 2 год., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості - 1 000 грн. тривало 2 год., підготовка запиту вартістю 500 грн., тривала 1 год., підготовка та подача клопотання тривало 1 год., вартість - 500 грн.
Згідно п. п. 3.3, 3.4, 3.6 договору, гонорар складається з вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами. Після належного виконання доручення АБ надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. Сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта, сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.
Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатом Тараненком А.І. роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог, а також враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, ціною позову, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн
Керуючись ст.ст. 203, 204, 207, 526, 625, 629, 638, 1050, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 137, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, м. Київ, вул. Рогнідинська, б. 4 літ. А, оф. 10) заборгованість за кредитним договором № 626993593 від 25.03.2021 року в загальному розмірі 37 403 (тридцять сім тисяч чотириста три) грн. 00 коп., а також судові витрати: судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 05 листопада 2025 року.
Суддя: