Справа №127/5839/23
Провадження №1-кп/127/188/23
11 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду, в м. Вінниці, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про які внесені 27 січня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020010000369,-
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання в якому просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою мотивуючи зазначене тим, що останній вчинив в тому числі умисне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. На даний час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли та продовжують існувати, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, переховуватись від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а тому, з метою попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та недопущення переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на потерпілих та свідків буде доцільним продовжити останньому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо розгляду клопотання прокурора поклавсь на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
При вирішенні питання про доцільність продовження терміну дії обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.
Обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, судовий розгляд кримінального провадження не завершено, у справі не допитано обвинуваченого, потерпілого та свідків, а тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд не вбачає з огляду на наступне.
Так, вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд звертає увагу, що останній обвинувачується у вчиненні в тому числі тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Термін утримання ОСОБА_4 під вартою спливає, розгляд справи на даний час не завершено, у справі не допитано обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, що не виключає можливості тиску обвинуваченого на свідків та потерпілого, іншим чином перешкоджати встановленню об'єктивної істини. А тому, імовірна можливість продовження останнім протиправної поведінки в подальшому. Обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, а тому підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на даний час суд не вбачає. Оскільки, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватися від суду. Продовжити вчиняти інші злочини, незаконно впливати на потерпілих, свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Враховуючи вищенаведені обставини, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 , опинившись на волі, зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, обставини, за яких обвинувачений вчинив дії, що ставиться йому в провину, відтак наявний ризик його можливого впливу на інших учасників кримінального провадження. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). З вищенаведеного слідує, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
Судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Все зазначене свідчить, що ризики встановлені судом існують, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченим під час розгляду справи, не упередять можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, у зв'язку з чим, дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Згідно положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що застава може бути застосована до особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі суду. Слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Суду необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абз.2-4 п.16 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене та майновий стан обвинувачених, суд вважає, що з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно визначити заставу в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 331, 334, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 діб, починаючи з 11.11.2025 року до 09.01.2026 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 211960,00 грн.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов'язки, передбаченні п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Якщо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити термін їх дії відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України.
Строк дії ухвали суду, 60 діб, тобто до 09.01.2026 року включно.
Копію ухвали направити для виконання до ДУ «Вінницької установи виконання покарань (№1)».
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: