Справа № 149/1713/25
Провадження №2/149/791/25
Номер рядка звіту 38
13.11.2025 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Павлюк О. О.,
за участю секретаря Паламарчук Л. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом овариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулось до Хмільницького міськрайонного суду з даною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 02.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір позики №11828833, згідно якого останній отримав у позику грошові кошти в сумі 4410 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування позикою 1,99% на день (базова процентна ставка). Товариство грошові кошти за умовами договору позичальнику надало, натомість він свої зобов'язання щодо повернення коштів та сплаті відсотків належним чином не виконав, має заборгованість, яка станом на час звернення до суду з позовною заявою становить 12330,34 грн. з яких: 4410,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 7920,34 грн. заборгованість за відсотками.
26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено Договір факторингу №2610, згідно якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» перейшло право грошової вимоги за Договором позики №11828833 від 02.05.2021.
03.04.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та позивачем ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу №030423-ФК, згідно якого до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право грошової вимоги за Договором позики №11828833 від 02.05.2021.
На підставі викладеного ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором позики №11828833 від 02.05.2021 в загальному розмірі 12330,34 грн., судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правнучи допомогу в сумі 3500 грн.
Ухвалою суду від 13.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, в позовній заяві просила розгляд справи здійснювати за її відсутності та надала згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву на позов не подано.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не надав, також не подав відзив на позовну заяву, тому у відповідності з вимогами ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, провести заочний розгляд та постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію (одноразовий ідентифікатор) час відправки 02.05.2021 о 08:50:31 на електронну пошту ( коп. а.с.16).
02.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір позики №11828833, згідно якого останній отримав у позику грошові кошти в сумі 4410 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування позикою 1,99% на день (базова процентна ставка) (а.с.13).
Згідно довідки від 29.04.2025, виданої ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес", 02.05.2021 на рахунок (банківську картку) ОСОБА_1 перераховано 4410,00 грн. у безготівковій формі за дорученням ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ( коп.а.с.16).
26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено Договір факторингу №2610, згідно якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» перейшло право грошової вимоги за Договором позики №11828833 від 02.05.2021, що підтверджується реєстром прав вимоги.
03.04.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та позивачем ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу №030423-ФК, згідно якого до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право грошової вимоги за Договором позики №11828833 від 02.05.2021.
Заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на час звернення до суду з позовною заявою становить 12330,34 грн. з яких: 4410,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 7920,34 грн. заборгованість за відсотками (а.с.9-11).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач просить стягнути суму основного боргу та відсотки за користування кредитними коштами.
В судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов"язань у нього утворилась заборгованість на загальну суму 12330,34 грн. з яких: 4410,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 7920,34 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Можливість заміни кредитора в зобов'язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.
Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №522/22802/17.
Оскільки доведено перехід до позивача прав вимоги за кредитним договором укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів'та відповідачем, останнім після заміни кредитора не вчинено дій щодо погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем було понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 3500 грн. витрат на професійну правничу допомогу (коп.а.с.22-23).
Таким чином, враховуючи положення ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача.
Керуючисьст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4, 280-283 ЦПК України, суд,
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) суму заборгованості за Договором позики №11828833, в розмірі 12330,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішеннясуду небуло врученоу деньйого проголошенняабо складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Павлюк О. О.