Справа № 148/2874/25
Провадження № 2-н/148/143/25
про відмову у видачі судового наказу
12 листопада 2025 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
До Тульчинського районного суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей 2015 та 2018 року народження, в розмірі: на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів, вбачаю підстави для відмови у видачі судового наказу з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані норми закону вбачається, що законодавець розмежовує розмір стягнення аліментів за відповідною кількістю дітей, яких належить утримувати боржнику, однак заявницею не конкретизовано у якому розмірі вона просить стягувати аліменти на дітей, а лише переписано зміст п. 4 ч.1 ст. 161 ЦПК України. Отже заявницею повинно бути обрано, у якому розмірі мають стягуватися аліменти на її користь на утримання спільних з боржником дітей.
Окрім того заявницею в порушення п.2 ч.2 ст. 163 ЦПК України не зазначено місце проживання чи перебування боржника, не зазначено про наявність або відсутність електронних кабінетів у неї та боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 цього Кодексу.
Зважаючи, що заявницею у заяві про видачу судового наказу не конкретизовано розмір аліментів, які вона просить стягнути з боржника, враховуючи, що вказана обставина не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, у видачі судового наказу необхідно відмовити, роз'яснивши ОСОБА_1 наслідки такої відмови.
Керуючись ст. 161, 165-166 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дітей.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя О.О. Дамчук