Справа № 148/1747/25
Провадження №2/148/886/25
Іменем України
( Заочне )
12 листопада 2025 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (надалі ТОВ "Споживчий центр") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 27.08.2024між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем було укладено кредитний договір №27.08.2024-100001981, за умовами якого:позичальнику було надано кредит у розмірі 3000 грн строком на 124 дні; дата повернення кредиту - 28.12.2024; процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмрі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмрі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт"; комісія, пов'язана з наданням кредиту- 9 % від суми кредиту та дорівнює 270 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 270 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом; неустойка - 30 грн, що нараховуються за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання.
ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.
Відповідач же свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 8100 грн, з яких: 3000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2790 грн - заборгованість по процентах; 270 грн - комісія; 540 грн - додаткова комісія; 1500 грн - неустойка.
Через дані обставини позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №27.08.2024-100001981 від 27.08.2024 в розмірі 8100 грн, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, згідно позовних вимог просив розгляд справи провести у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України та оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала.
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.08.2024між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем був укладений кредитний договір №27.08.2024-100001981 шляхом підписання заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 27.08.2024, про що свідчить копія даної заявки (а.с.19-20), копія відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №27.08.2024-100001981 (кредитної лінії) (а.с.20-21), копія Додатку до кредитного договору№27.08.2024-1000019812 (кредитної лінії) від 27.08.2024 (а.с.21-22).
За умовами договору сторони погодили наступні умови:
- реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4441-11XX-XXXX-1802;
- сума кредиту - 3000 грн;
- строк, на який надається кредит - 124 днів з дати його надання;
- дата повернення (виплати) кредиту - 28.12.2024;
- процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмрі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів;
- процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмрі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт";
- комісія, пов'язана з наданням кредиту - 9 % від суми кредиту та дорівнює 270 грн;
- комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 270 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за перших черговим періодом;
- неустойка - 30 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Даний договір було підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором Е373.
ТОВ "Споживчий центр" виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору, про що свідчить копія підтвердження про переказ коштів в сумі 3000 грн, виданого ТОВ "УПР" 08.07.2025 Вих.№86-0807 (а.с.19).
Відповідач же свої зобов'язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала.
Відповідно до копії довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №27.08.2024-100001981 від 27.08.2024 (а.с.14) вбачається, що позичальник ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 8100 грн, з яких: 3000 грн - основний борг; 2790 грн - проценти за період з 27.08.2024 по 28.12.2024; 270 грн - комісія; 540 грн - дод. комісія; 1500 грн - неустойка.
У зв'язку з невиконанням відповідачем його зобов'язань за кредитним договором№27.08.2024-100001981 від 27.08.2024представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ч.1-3 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до п.4. ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» ( в редакції на момент укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» ( в редакції на момент укладення кредитного договору) передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту та комісію за обслуговування кредиту.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, оскільки не надавала своєчасно ТОВ "Споживчий центр" грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договору.
Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за вищевказаним кредитним договором.
Щодо стягнення з відповідача неустойки суд зазначає наступне.
Як вбачається із позовної заяви представник позивача просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 1500 грн.
За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В той же час, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, законодавець визначив, що на період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь позикодавця неустойки (штрафу, пені).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
З огляду на вищевказані норми законодавства, відповідач, як позичальник є звільненим від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки. Тому її нарахування є незаконним.
Відтак, правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення неустойки в розмірі 1500 грн немає, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
В свою чергу, відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача до суду не надала, як і не спростувала.
Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатила, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №27.08.2024-100001981 від 27.08.2024 лише в розмірі 6600 грн, з яких: 3000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2790 грн - заборгованість по процентах за період з 27.08.2024 по 28.12.2024; 270 грн - комісія за надання кредиту; 540 грн - комісія за обслуговування кредиту.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач не надала суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 1973,81 грн (2422,40 х 6600 / 8100 = 1973,81 грн) (а.с.1).
На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги",ст.1, 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.207, 526, 549, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055,ст.1056-1, п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження якого: вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ, 01032, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором №27.08.2024-100001981 від 27.08.2024 в розмірі 6600 грн ( шість тисяч шістсот гривень), з яких: 3000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2790 грн - заборгованість по процентах; 270 грн - комісія за надання кредиту; 540 грн - комісія за обслуговування кредиту.
В задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження якого: вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ, 01032, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , судові витрати з оплати судового збору в сумі 1973,81 грн (одна тисяча дев'ятсот сімдесят три гривні вісімдесят одну копійку).
Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: