Справа № 147/1622/25
Провадження № 2/147/627/25
12 листопада 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем Задверняк Т. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в залі суду в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
11 вересня 2025 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотиваний тим, що 01 червня 2019 року сторони зареєстрували шлюб у Виконкомі Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, за актовим записом №03. За час перебування у шлюбі у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зі слів позивачки, спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розбіжності у поглядах на сімейне життя та несумісність характерів. Подружжя понад два роки спільно не проживає, сімейного побуту не веде, кожен має власне життя та інтереси. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, негативно впливає на дитину, підстав для примирення вона не вбачає.
Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач у судове засідання повторно не з'явився, однак її пердставник подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, в судове засідання не з'явився, проте від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Висловився, що позов визнає, не заперечує проти розірвання шлюбу.
З урахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.
Судом встановлено, що 01 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб у Виконкомі Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис №03; прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Вінниця народився ОСОБА_3 , батьками якого є сторони у справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із положеннями ст. 24, 56 Сімейного кодексу України (далі СК України) кожен з подружжя вправі припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбу не допускається.
Такі положення національного законодавства України відповідають статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно із ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частина 1 статті 105 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.
Відповідно до ст.110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Суд не може примусити позивача зберегти сім'ю, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідач позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.
З огляду на позицію позивача щодо неможливості зберегти сім'ю, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що шлюб необхідно розірвати не вживаючи заходів для примирення.
Суд переконаний, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, за таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду на висловлене бажання позивача не змінювати прізвище на дошлюбне, суд вважає за можливе залишити їй прізвище набуте у шлюбі.
Згідно із ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові втрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.
Позивач у заяві просив судові витрати залишити за ним, з урахуванням цього суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 104-115 СК України, статтями 13, 81, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , який зареєстрований 01.06.2019 Виконкомом Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, за актовим записом №03.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О. Г. Борейко