Справа № 143/317/25
Іменем України
11 листопада 2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника- адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Погребище клопотання захисника- адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого на посаді апаратника оброблення зерна ТОВ "Погребищенське ХПП" "ТАС Агро", по обвинуваченню за ст.336 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020060000052 від 03.03.2025, -
встановив:
Судом встановлено, щовійськовозобов'язаний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно абзацу п'ятого статті 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, востаннє Указом Президента України №4024-IX від 29.10.2024 продовжено з 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
У зв'язку із введенням воєнного стану на території України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Указом Президента України №741/2024 від 28.10.2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 08.05.2024 №3685-1X, продовжено з 10.11.2024 строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №118/963 від 17.07.2024 ОСОБА_4 визнано придатним до проходження військової служби.
У подальшому, 17.01.2025 приблизно о 15 год. 00 хв. військовозобов'язаний 2024 ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , будучи визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку визначених у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» після оголошення йому змісту повістки про необхідність прибути на 06 год. 00 хв. 20.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для комплектування команди і подальшого призову за мобілізацією в розпорядження командира військової частини в складі команди № НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , діючи з метою ухилення від призову, за відсутності обставин, які б унеможливлювали його своєчасне прибуття, у визначений у повістці час не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
В судовому засіданні захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України. В обґрунтування клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, захисник вказувала, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідності не притягувався, обвинувачується у вчинені нетяжкого злочину, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується по місцю роботи, працює на посаді апаратника оброблення зерна в ТОВ «Погребищенське ХПП «ТАС АГРО». Окрім того, 06.11.2025 отримав відстрочку до 16.01.2026 у зв'язку з бронюванням, що підтверджується витягом з "Резерв+", а тому внаслідок зміни обстановки, на даний час, вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність, а обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним.
Обвинувачений ОСОБА_4 , підтримав подане його захисником клопотання та просив його задовольнити. Пояснив, що його згода на закриття кримінального провадження є добровільною та свідомою, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України йому роз'яснені та зрозумілі.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження.
Вислухавши заявлене клопотання, думку учасників судового провадження стосовно нього, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що з моменту вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, внаслідок змін в його соціальному стані, його особа втратила на даний час суспільну небезпеку. Отримання відстрочки в зв'язку з бронюванням свідчить про визнання державою доцільності виконання ОСОБА_4 роботи не пов'язаної на даний час з проходженням військової служби по мобілізації, що само по собі свідчить про втрату ним суспільної безпеки.
Для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка перестала бути суспільно небезпечною, не має значення, що саме діяння на час розслідування або розгляду справи в суді зберігає характер суспільно небезпечного.
Згідно зі ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Дану позицію підкреслив і Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема, згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» зазначено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК України можливе лише за умови, якщо вона вперше вчинила злочин невеликої чи середньої тяжкості, і лише тоді, коли внаслідок зміни обстановки діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною. При цьому Пленум прямо наголосив, що у випадках, коли особа вчинила кілька кримінальних правопорушень, у тому числі за реальної сукупності, звільнення за ст. 48 КК України є неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувався.
Статтею 336 КК України передбачено, що особа притягується до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Санкція даної статті передбачає позбавлення волі строком від 3 до 5 років.
Відповідно до ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Отже, дане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжкого злочину.
Більше того, тлумачення положень ст. 48 КК України вимагає від суду встановлення не формальних, а реальних і об'єктивних змін у житті особи чи в суспільних умовах, які свідчать про те, що вона перестала бути небезпечною або саме діяння втратило суспільну небезпечність.
Як наголошується у правових позиціях Верховного Суду, «зміна обстановки» має охоплювати саме ті фактори, що радикально знижують або усувають ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень наприклад, стійке працевлаштування, тривале лікування від залежності, розрив зв'язків із кримінальним оточенням, докорінна зміна способу життя.
Так, зміна обстановки, внаслідок якої вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність, означає передусім істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок чого втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (до відповідних процесів у масштабах країни можна віднести, скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до принципово іншої).
Зазначені масштабні зміни, як правило, передують рішенню законодавця декриміналізувати ті чи інші діяння, оперативне кримінально-правове реагування на які до ухвалення такого рішення може набувати вигляду застосуванняст.48 КК України.
Зміна обстановки може стосуватись як всієї країни, так і окремих територій, населених пунктів, підприємств, установ, організацій.
Під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно небезпечною, слід розуміти об'єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому (принаймні подібних вже вчиненому).
Фактами об'єктивної зміни зовнішньої обстановки, яка оточує винного, можуть визнаватися зокрема: призов на строкову військову службу та отримання відстрочки; зміна постійного місця проживання і розірвання зав'язків з «кримінальним» оточенням; працевлаштування раніше не працюючого; тяжка хвороба або нещасний випадок, внаслідок чого особа стала інвалідом; залучення особи до конфіденційної співпраці з правоохоронними органами, тощо.
У новому оточенні морально-юридична оцінка конкретної особи істотно змінюється, а тому втрачається доцільність застосування щодо винного у злочині заходів кримінально-правової репресії.
Так, до матеріалів долучено копіювитягу з "Резерв+", з якої слудує, що 06.11.2025 ОСОБА_4 отримав відстрочку до 16.01.2026 у зв'язку з бронюванням.
У даному випадку обставина бронювання ОСОБА_4 є саме тією зміною обстановки, яка свідчить про втрату діянням обвинуваченого суспільної небезпеки.
Зазначений висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах неодноразово наголошував, що під зміною обстановки слід розуміти як зміну умов, у яких перебуває особа, так і зміну характеристик самої особи, що зумовлює відсутність потреби у її кримінальній відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Частиною 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відтак, з огляду на вищенаведене, з врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем роботи, має міцні соціальні зв'язки, суд приходить до висновку, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - ухилення від призову за мобілізацією на особливий період, та на момент розгляду кримінального провадження, змінилася обстановка, оскільки військовозобов'язаний ОСОБА_4 отримав відстрочку до 16.01.2026, а тому вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність та обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. 48, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285-288 , 370, 372, 376 КПК України, суд,-
постановив:
клопотання захисника- адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020060000052 від 03.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, - закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційної суду.
Ухвала суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали суду складено 13.11.2025.
Суддя