Справа №930/2748/25
Провадження № 1-кс/930/540/25
13.11.2025 року
Слідчий суддя Немирівського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
ст.слідчого СВ Відділу поліції №5: ОСОБА_4
підозрюваного: ОСОБА_5
захисника підозрюваного - адвоката: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025020070000324 від 12.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , -
До Немирівського районного суду звернувся старший слідчий СВ ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , із клопотанням, яке погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025020070000324 від 12.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , мотивуючи його тим, що ОСОБА_5 , будучи неодноразово судимим, востаннє засуджений 01.06.2016 Вінницьким міським судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК України до 12 років позбавлення волі, 13.03.2025 був звільнений з ДУ «Стрижавська ВК (№81)», за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин.
Так, 12.11.2025 близько 07 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , рухаючись автодорогою М-30 неподалік с. Дубовець Немирівської ТГ Вінницького району Вінницької області на автомобілі марки «ВАЗ», моделі «21063», із д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться в його користуванні, помітив невідому йому жінку, якою виявилась ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка прямувала ґрунтовою дорогою у напрямку зупинки громадського транспорту, що розташована на автодорозі, після чого у нього виник намір здійснити відкрите викрадення жіночої сумки, яка знаходилась у ОСОБА_7 , з метою заволодіння її грошовими коштами.
При цьому, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента № 793/2025 від 05.11.2025 до 03.02.2026, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, зупинив автомобіль на узбіччі дороги М-30 та попрямував ґрунтовою дорогою навпроти ОСОБА_7 . Наблизившись до останньої, ОСОБА_5 діючи повторно, відкрито, із корисливих спонукань ривком руки вирвав із плеча ОСОБА_7 належну їй жіночу сумку чорного кольору, в якій знаходились грошові кошти в сумі 100 гривень та особисті речі, після чого побіг через поле у лісосмугу, отримавши таким чином можливість розпорядитись викраденим майном.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 повідомлено 13.11.2025.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не одружений, неповнолітніх чи малолітніх дітей на утриманні немає, що свідчить про відсутність у нього істотних соціальних факторів стримуючого характеру та у свою чергу дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може безперешкодно залишити своє місце проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.
Окрім цього установлено те, що ОСОБА_5 , будучи неодноразово судимим, востаннє засуджений 01.06.2016 Вінницьким міським судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК України до 12 років позбавлення волі, 13.03.2025 був звільнений з ДУ «Стрижавська ВК (№81)», за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин.
Беручи до уваги вищевикладене, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що ОСОБА_5 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та передбачену за його вчинення кримінальну відповідальність, перебуваючи на волі буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, щодо дачі ними неправдивих показів;
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом неявок для проведення слідчих (розшукових) дій;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як останні раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, що у свою чергу свідчить про те, ОСОБА_5 маючи можливість вільно пересуватись може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити нові умисні корисливі злочини.
Враховуючи особу ОСОБА_5 , слід прийти висновку, що інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку підозрюваного ОСОБА_5 , а тому відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, щодо нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Жоден із більш, м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не забезпечить запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні старший слідчий СВ Відділу поліції №5 ОСОБА_4 клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, наполягав на застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів та визначити підозрюваному максимальний розмір застави.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але у випадку обрання даного запобіжного заходу, визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав свого захисника.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов наступного висновку.
Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, щодо ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою як до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 186 КК України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину, що може спонукати ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.
Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання можливості визначення підозрюваному застави та її розмір слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених зазначеним Кодексом.
Конституційний суд України у рішенні від 19.06.2024 по справі № 3-111/2023(207/23, 315/23) зазначив, що виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
Таким чином, вирішення питання про визначення підозрюваному застави або ж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відноситься до повноважень слідчого судді, який приймає відповідне рішення за наслідками розгляду клопотання та встановлення наявності чи відсутності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.
Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_5 застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 182, п. 4 ч.1 183- 184, 194, 199, 202 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Студена Піщанського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 20 год. 28 хв. 11.01.2026 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ,, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками, у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1