Справа № 133/2494/25
Провадження №2/930/1038/25
(заочне)
22.10.2025 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.
при секретарі: Загребельному О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В серпні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у розмірі 11892 грн. 00 коп., та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між ТОВ «Споживчий центр та ОСОБА_1 , 23.06.2024 року укладено Кредитний договір (оферти) № 23.06.2024-100001725.
Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі - 4 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 23.06.2024, строком на 98 днів.
Відповідно заявка є невідємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.
Відповідно до умов кредитного договору № 23.06.2024-100001725 від 23.06.2024 р. позичальнику надається кредит на наступних умовах:
1. дата надання/видачі кредиту - 23/06/2024;
2. сума кредиту: 4 000 грн. 00 коп.;
3. строк, на який надається кредит - 98 днів з дати його надання;
4.дата повернення (виплати) кредиту -28.09.2024.
5. процентна ставка -фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35 % за 1 (один) день користування кредитом. Яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідно до Договору від 23.06.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 4000 грн. на строк зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав кредитні кошти у розмірі 4000 грн.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 11892 грн., що складається: з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 000 грн., по процентам в розмірі 5292 грн., по комісії 600,00 грн., та неустойка 2 000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
ОСОБА_1 , 23.06.2024 електронним цифровим підписом (електронний підпис одноразовим ідентифікатором) підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 4000 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №23.06.2024-100001725 пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи ВankID Національного банку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу без участі представника ТОВ «Споживчий цент». Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач двічі в судове засідання не з'явився. На адресу суду від відповідача повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім цього, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному вебсайті судової влади України про виклик відповідача ОСОБА_1 , до суду в судове засідання, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату також не з'явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідача вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
У зв'язку з неявкою відповідача в судові засідання та не повідомленням про поважні причини такої неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано, відповідно до ст. 280 ЦПК України, заочний розгляд справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , 23.06.2024 року укладено Кредитний договір (оферти) № 23.06.2024-100001725.
Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі - 4 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 23.06.2024, строком на 98 дні.
ОСОБА_1 , 23.06.2024 електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 4 000 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 11892 грн., що складається: з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 000 грн., по процентам в розмірі 5292 грн., по комісії 600,00 грн., та неустойка 2 000,00 грн.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати процентів (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першої статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої, самої якості, що були переданні йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно укладеного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 1.1 договору).
Згідно п. 2.4 Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 4.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни: а) повернення кредиту - до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитором вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 , свої зобов'язання за договором належним чином не виконує.
Розглядаючи спір, суд бере до уваги вищезазначені норми права та встановлені судом фактичні обставини справи в сукупності з наданими доказами і вважає, що позовні вимоги доведені та підлягають до задоволення, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання в строки, передбачені умовами договору, відтак з ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 23.06.2024-100001725 від 23.06.2024 року у розмірі 11892 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача понесений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. згідно платіжної інструкції № СЦ00023086 від 25 червня 2025 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за кредитним договором № 23.06.2024-100001725 від 23.06.2024 року у розмірі 11892 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В.М. Алєксєєнко