Справа № 136/2147/25
"13" листопада 2025 р. м.Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Іванець О.Д., отримавши та розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання незаконною приватизації захисної смуги річки Соб та зобов'язання усунути порушення,
Позивач звернулась із адміністративним позовом до Липовецького районного суду Вінницької області, як адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025 дана справа була передана на розгляд судді Шпортун С.В., утім 07.11.2025 суддею Шпортун С.В. було заявлено про самовідвід.
Ухвалою суду від 07.11.2025 задоволено заяву головуючого судді Шпортун С.В. про самовідвід від участі у розгляді справи, а справу передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу справи та визначення іншого судді цього суду, у порядку, встановленому КАС України, для його розгляду.
Надалі, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 дана справа була передана на розгляд судді Іванцю О.Д.
Суддя, отримавши та розглянувши позовну заяву дійшов до наступного висновку.
У даній позовній заяві позивач просить суд: визнати незаконною приватизацію та користування земельною ділянкою прибережної захисної смуги річки Соб громадянином ОСОБА_2 , зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати огорожу з колючого дроту; припинити розорювання та використання земель водного фонду для сільгоспкультур; відновити природний стан прибережної смуги річки Соб; зобов'язати Держгеокадастр провести перевірку законності користування ділянкою; повідомити Державну екологічну інспекцію для проведення перевірки та притягнення винних до відповідальності.
Позивачка вважає, що відповідач грубо порушує земельне та водне законодавство України.
Відповідно до інформації зазначеної в позові та доданих до матеріалів справи документів, вбачається, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 2 статті 171 КАС України, встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Як вбачається із частини 5 статті 171 КАС України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.
Відповідно до ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позовні вимоги не пов'язані з притягненням до адміністративної відповідальності, виборчим процесом чи процесом референдуму, перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, не стосуються рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби чи оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Позивач просить визнати незаконною приватизацію прибережної захисної смуги річки Соб та зобов'язати усунути порушення.
Таким чином, в розумінні ч. 2 ст. 20 КАС України предметна підсудність даного спору визначає віднесення його до компетенції та підсудності саме окружного адміністративного суду, що виключає можливість його вирішення місцевим загальним судом як адміністративним з визначенням загальної підсудності за місцем реєстрації позивача.
Правила предметної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення окремих категорій адміністративних справ.
Виходячи з визначеного ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якого в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Європейський суд з прав людини від 20.07.2006 р. по справі "Сокуренко і Стригун проти України", зазначив, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.78 р. у справі "Zand v. Austria" визначено, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів".
При цьому, розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року у справі N 855/364/19.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 5 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до підсудності іншого суду.
В той же час, Кодекс адміністративного судочинства України не визначає порядок дій суду першої інстанції у разі подання до суду позову, який предметно не підсудний цьому суду, не визначає можливості повернення такого позову заявнику, відмови у відкритті провадження чи направлення його до суду, до предметної підсудності якого віднесено розгляд справи.
Частиною шостої статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Оскільки належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил предметної, інстанційної та територіальної підсудності, суд першої інстанції, встановивши, що спір за правилами предметної підсудності встановленої законом належить до юрисдикції іншого суду, доходить висновку про необхідність направлення справи для розгляду до адміністративного суду до предметної юрисдикції якого належить її розгляд.
За даних обставин адміністративна справа підлягає передачі до Вінницького окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 29, 171 КАС України, суддя
Адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання незаконною приватизації захисної смуги річки Соб та зобов'язання усунути порушення, - передати з підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду (21001, м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14).
Копію ухвали направити позивачу за адресою, вказаною нею в позовній заяві, для відома.
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Д. Іванець