13 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 495/1051/24
провадження № 61-13758ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області про скасування наказу начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області № 249 від 25 вересня 2023 року в частині її звільнення з посади фахівця групи організації реагування надзвичайних ситуацій та аварійно-рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області; поновлення її на посаді фахівця групи організації реагування надзвичайних ситуацій та аварійно-рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 25 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі. Скасовано наказ начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області № 249 від 25 вересня 2023 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади фахівця групи організації реагування надзвичайних ситуацій та аварійно-рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді фахівця групи організації реагування надзвичайних ситуацій та аварійно-рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області з моменту звільнення, тобто з 25 вересня 2023 року.
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області залишено без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 червня 2024 року залишено без змін.
04 листопада 2025 року Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській областіпорушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що постанову Одеського апеляційного суду
від 18 вересня 2025 року (повний текст складено 30 вересня 2025 року) було отримано в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд»лише 10 жовтня 2025 року, на підтвердження зазначеного надано картку руху документу.
Врахувавши наведені Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області обставини, взявши до уваги, що постанова Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року у підсистемі «Електронний суд» доставлена заявнику 10 жовтня 2025 року, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними. Клопотання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження - поновленню на підставі частини другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції, підкресливши, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення ЄСПЛ у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»).
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, де державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду зокрема малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Предметом позову в цій справі є скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі, до предмету доказування входить питання щодо ознайомлення працівника, який вивільняється у зв'язку із скороченням штату, з всіма існуючими вакантними посадами.
Зазначена справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, судові рішення у цій справі незначної складності не підлягають касаційному провадженню.
Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Колегія суддів враховує мотиви оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги та вважає, що з огляду на встановлення судами усіх обставин справи та надання обґрунтованої правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, незгода відповідача з ухваленим у цій справі судовим рішенням не свідчить про те, що така справа має виняткове значення для учасника справи, становить суспільний інтерес або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, не встановлено Верховним Судом.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, не обґрунтував наявності виключних обставин, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною другою статті 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області строк на касаційне оскарження рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 червня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович