12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 136/970/14-ц
провадження № 61-3326св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Брицька сільська рада Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області,
особа, яка подала апеляційну скаргу- ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Дмитра Дмитровича, Гулейкова Ігоря Юрійовича, Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, Лідовця Руслана Анатолійовича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року,
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 19 травня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення № 7 (телятник) (літ. «А», загальною площею 1 578,9 кв. м, що складається з приміщення телятника «1-1», площею 1 564 кв. м, комори «1-2», площею 6,0 кв. м, комори «1-3», площею 8,8 кв. м), 1976 року побудови, що розташований у АДРЕСА_1 , вартістю 106 962,34 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, у листопаді 2024 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 19 травня 2014 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 19 травня 2014 року.
Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 19 травня 2014 року у вказаній цивільній справі та роз'яснено учасникам справи подати відзив на апеляційну скаргу.
Ініційовано відновлення Липовецьким районним судом Вінницької області втраченого (знищеного) провадження у цивільній справі № 136/970/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року відкрито провадження у справі № 136/970/14-ц для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 03 січня 2025 року залучено як правонаступника відповідача Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області Турбівську селищну раду Вінницького району Вінницької області.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 13 січня 2025 року відмовлено у відновленні втраченого судового провадження у справі № 136/970/14-ц.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 19 травня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У березні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, витребувано матеріали цивільної справи № 136/970/14-ц із суду першої інстанції, роз'яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.
У квітні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
У травні 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2025 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 22 жовтня 2025 року визначено склад колегії суддів у складі п'яти суддів: Лідовець Р. А. (суддя-доповідач) та суддів, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Гулейков І. Ю., Гулько Б. І., Коломієць Г. В.)
27 жовтня 2025 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшла заява про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., ОСОБА_3, Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. від участі у розгляді цієї справи. Зазначена заява у зв'язку із перебуванням судді-доповідача Лідовця Р. А. у відпустці, була передана судді 03 листопада 2025 року.
Заява про відвід обґрунтована тим, що він неодноразово звертався до Верховного Суду з клопотаннями про закриття касаційного провадження у цій справі, проте замість того, щоб розглянути його клопотання, суддя призначив справу до судового розгляду на 12 листопада 2025 року. Крім того, суддя Лідовець Р. А. безпідставно залучив до участі у справі Бричанську сільську раду Липовецького району Вінницької області, оскільки у цій справі відповідачем є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, як правонаступник. На думку заявника, судді колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зловживають своїм службовим становищем, скоїли злочин, яким порушили його права як громадянина України.
Суд касаційної інстанції залишає без розгляду заяву ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду ОСОБА_3, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя від 06 листопада 2025 року суддю ОСОБА_3 звільнено у відставку з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням ним заяви про відставку.
Відповідно до розпорядження Заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2025 року № 780/0/226-25 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі службової записки судді Лідовця Р. А. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 136/970/14-ц за касаційним провадженням № 61-3326св25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2025 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року визначено склад колегії суддів у складі п'яти суддів (Лідовець Р. А. (суддя-доповідач) та суддів, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.).
Розглянувши вказану заяву ОСОБА_2 , колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 3-5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Доводи заяви ОСОБА_2 про те, що суддя Лідовець Р. А. не розглянув його клопотання про закриття касаційного провадження, а призначив справу до судового розгляду, є безпідставними, оскільки відповідну правову оцінку доводам заявника буде надано під час касаційного перегляду справи.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що колегія суддів Верховного Суду: Луспеник Д. Д., Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А. виявляють особисту упередженість або демонструють заінтересованість у результаті розгляду справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Безпідставні сумніви заявника у відсутності безсторонності колегії суддів не є вирішальним і не можуть бути підставою для відводу колегії суддів, фактично такі сумніви по своїй суті зводяться до незгоди заявника із прийнятими суддями процесуальними судовими рішеннями у справі, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
При цьому, доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід колегії суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Гулька Бориса Івановича залишити без розгляду.
Заяву ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Дмитра Дмитровича, Гулейкова Ігоря Юрійовича, Коломієць Ганни Василівни, Лідовця Руслана Анатолійовича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргоюОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_2 про відвід суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. передати для вирішення зазначеного питання іншому судді, який визначається у порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді:І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк