13 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 914/3611/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Латтеро»
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 (у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Галушко Н.А., Орищин Г.В.)
та ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.06.2025 (суддя Бортник О.Ю.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Латтеро»
про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2022 за нововиявленими обставинами
та заявами Товариства з обмеженою відповідальністю «Латтеро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Любе Авто Маркет» про затвердження мирової угоди
у справі № 914/3611/21
за позовом Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (залучено до участі у справі правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Любе Авто Маркет»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латтеро»
про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) огорожі території,
У листопаді 2021 року Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області (далі - Зимноводівська сільська рада) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латтеро» (далі - ТОВ «Латтеро») про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою комунальної власності площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, шляхом знесення (демонтажу) огорожі території.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у комунальній власності Зимноводівської територіальної громади перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 4623683700:02:001:0979.
Відповідач, немаючі жодних речових прав на цю земельну ділянку, які б дозволяли йому користуватися нею у встановленому порядку, самовільно використовує цю земельну ділянку для здійснення своєї діяльності, встановивши на ній огорожу. Правові підстави для існування такої огорожі на земельній ділянці позивача теж відсутні.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.05.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022, позов задоволено. Зобов'язано ТОВ «Латтеро» усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою комунальної власності площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, шляхом знесення (демонтажу) огорожі території.
27.11.2024 ТОВ «Латтеро» звернулося до суду з заявою про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2022 за нововиявленими обставинами. Як на нововиявлену обставину, заявник посилається на те, що на момент ухвалення рішення він не знав та не міг знати про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4623683700:02:001:0979 свого часу надавалася у користування під будівництво нерухомого майна; спірну огорожу збудовано на цій земельній ділянці на підставі дозвільних проектів та інших документів на будівництво відповідно до діючого на той час законодавства; об'єкти, які збудовані на цій земельній ділянці неодноразово перепродувались іншим суб'єктам господарювання на підставі чинних господарсько-правових угод.
Заявник вважає спірну огорожу частиною цілісного майнового комплексу, збудованого до набуття ним права власності за договором купівлі-продажу від 24.01.2018, та погоджується, що ця огорожа знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4623683700:02:001:0979, однак вважає, що ця земельна ділянка використовується для обслуговування об'єктів нерухомого майна будівель і споруд, що належать йому на праві власності, а відповідна частина цієї земельної ділянки входить до її складу і знаходиться у користуванні на законних підставах.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2024 залучено до участі у справі № 914/3611/21 правонаступника позивача (Зимноводівської сільської ради) Товариство з обмеженою відповідальністю «Любе Авто Маркет» (далі - ТОВ «Любе Авто Маркет»). Замінено стягувача у виконавчому документі (наказ у справі № 914/3611/21 виданий 04.10.2022 Господарським судом Львівської області) на ТОВ «Любе Авто Маркет».
Ухвалу мотивовано тим, що за результатами проведення земельних торгів ТОВ «Любе Авто Маркет» як переможець уклало угоду та придбало земельну ділянку площею 0,5815 га, кадастровий номер: 4623683700:02:001:0979, що розташована за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Холодновідка, відповідно правонаступником Зимноводівської сільської ради та носієм прав, які були захищені рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/3611/21, є ТОВ «Любе Авто Маркет».
У березні 2025 року сторони подали суду на затвердження мирову угоду без дати, зміст якої викладено в ухвалі суду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.06.2025, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025, відмовлено в задоволенні заяви від 27.11.2024 про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2022 у справі № 914/3611/21 за нововиявленими обставинами та залишено відповідне судове рішення в силі. Відмовлено у затвердженні мирової угоди, підписаний текст якої додано до заяви ТОВ «Любе Авто маркет» від 25.03.2025.
Суд встановив відсутність в сукупності всіх ознак, що надають зазначеним заявником обставинам статусу нововиявлених, що стало підставою для відмови в задоволенні заяви. Також суд установив, що зміст поданої сторонами мирової угоди суперечить статті 192 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), тому відмовив у її затвердженні.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у вересні 2025 року ТОВ «Латтеро» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого абз. 2 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.06.2025, а справу передати на новий розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.10.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 914/3611/21 за касаційною скаргою ТОВ «Латтеро» на зазначені судові рішення; постановлено здійснити перегляд цих судових рішень без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом позову у цій справі є вимога Зимноводівської сільської ради про зобов'язання ТОВ «Латтеро» усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою комунальної власності площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, шляхом знесення (демонтажу) огорожі території, яка зайнята відповідачем з порушенням законодавства.
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, позов задовольнив з мотивів доведеності позовних вимог.
При цьому суди виходили із таких встановлених фактичних обставин справи:
- згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.02.2020 № НВ-4612546972020 спірна земельна ділянка загальною площею 0,5815 га з кадастровим номером 4623683700:02:001:0979, яка розташована за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Холодновідка, вул. Кільцева, зареєстрована 24.04.2014; форма власності комунальна;
- на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.01.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 124, ТОВ «Ландіо» (продавець) продало, а ТОВ «Латтеро» (покупець) придбало нерухоме майно (нежитлові приміщення, нежитлову будівлю) та приналежності (в тому числі інженерні мережі і комунікації), за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 367, яке розташоване на земельних ділянках: площею 0,0137 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:05:012:0006; площею 1,0739 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:05:012:0005; площею 4,7132 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:05:012:0007; площею 0,5242 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:05:012:0009; площею 2,2931 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:05:012:0008;
- відповідно до актів комісії Зимноводівської сільської ради від 24.05.2021, від 17.11.2021 підтверджено факт розташування огорожі, яка використовується відповідачем, на земельній ділянці площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, яка розташована за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Холодновідка;
- рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2022, у справі № 380/9896/21 відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Латтеро» про визнання незаконним і скасування рішення Зимноводівської сільської ради від 12.01.2021 № 173 про відмову ТОВ «Латтеро» у наданні дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в с. Холодновідка, зобов'язання Зимноводівську сільську раду надати ТОВ «Латтеро» дозвіл на розробку технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по вул. Кільцева у с. Холодновідка Пустомитівського району Львівської області для обслуговування нежитлових будівель та споруд (у межах населеного пункту): - площею 0,432 га (кадастровий номер 4623683700:02:001:0978 (код КВАП 12.01 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту)); - площею 0,5815 га (кадастровий номер 4623683700:02:001:0979 (код КВЦП 03.15. - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови);
- в адміністративній справі № 380/9896/21 встановлено обставини, за якими згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 24.01.2018 ТОВ «Латтеро» на праві власності належать нежитлові приміщення, нежитлова будівля та приналежності, зокрема, залізничні шляхи, мостіння, тощо за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 367, що також підтверджується витягами з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме: №167262474, №167265624 від 20.05.2019, №173276787 від 10.07.2019; про наявність у ТОВ «Латтеро» будь-якого нерухомого майна (будівель, споруд) на території Зимноводівської сільської ради у цих документах відомості відсутні; матеріали справи не містять доказів існування нерухомого майна ТОВ «Латтеро» на земельних ділянках з кадастровими номерами 4623683700:02:001:0978 та 4623683700:02:001:0979;
- матеріали справи № 914/3611/21 не містять доказів того, що особа, яка уповноважена розпоряджатися землями відповідної територіальної громади, приймала рішення про виділення земельної ділянки, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, (у власність чи у користування) будь-якому господарюючому суб'єкту для будівництва на ній спірної огорожі;
- у договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 24.01.2018У № 124 немає такої істотної умови як кадастровий номер 4623683700:02:001:0979 земельної ділянки, а також відсутня інформація про перехід прав на цю земельну ділянку до відповідача у зв'язку з набуттям ним права власності на об'єкти, зазначені у договорі;
- майнові права на земельну ділянку комунальної власності (кадастровий номер 4623683700:02:001:0979), на якій розміщено огорожу відповідача, на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2018 № 124 до останнього не перейшли;
- ТОВ «Латтеро», уклавши 24.01.2018 договір купівлі-продажу нерухомого майна, не могло не знати, що цей договір не містить положень про перехід до нього права власності чи права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4623683700:02:001:0979, а відтак не міг не знати, що до нього переходить право користування лише тими земельними ділянками, які зазначені у пункті 1.4 зазначеного договору;
- ТОВ «Латтеро» порушує належне позивачу, як власнику земельної ділянки площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, право на користування цією земельною ділянкою, а встановлені судом обставини самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки стали підставою для задоволення позову.
ТОВ «Латтеро» заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтувало, зокрема тим, що на момент ухвалення рішення відповідач не знав та не міг знати про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4623683700:02:001:0979 свого часу надавалася у користування під будівництво нерухомого майна; спірна огорожа не є самочинним будівництвом, а збудована на земельній ділянці, яка була відведена у встановленому законодавством порядку для цієї мети на підставі проектних, будівельних та дозвільних документів, прийнята у встановленому порядку в експлуатацію.
Відповідачем долучено до зазначеної заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами копії з матеріалів інвентаризаційних та реєстраційних справ щодо нерухомого майна, розташованого у м. Львові по вул. Городоцька, 367, копії матеріалів, які стосуються створення Львівського обласного державного підприємства «Агрореммашпостач», що розташовувалось у м. Львові по вул. Городоцькій, та його подальшої приватизації, копії матеріалів пов'язаних з будівництвом «бази МТС «Сільгосптехніка» на землях колгоспу ім. Ілліча у м. Скнилів Пустомитівської районної міської ради депутатів трудящих.
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, у задоволенні заяви ТОВ «Латтеро» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовив і мотивував таке рішення тим, що обставини, на які посилається заявник, не можуть бути визначені нововиявленими фактами, а переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Місцевий господарський суд також відмовив у затвердженні мирової угоди, поданої сторонами, оскільки умови мирової угоди виходять за межі спору, стосуються прав та обов'язків третіх осіб та частково є невиконуваними, що відповідно до норм процесуального права унеможливлює затвердження судом такої мирової угоди. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові також зазначив, що скаржник в апеляційній скарзі доводів щодо незаконності оскаржуваної ухвали в частині відмови у затвердженні мирової угоди не навів.
У поданій касаційній скарзі ТОВ «Латтеро» зазначає, зокрема, що судом при вирішенні заяви порушено норми процесуального права та не враховано, що всі зазначені відповідачем факти та обставини мають істотне значення для розгляду справи (підтверджують, що відповідач не здійснював самочинного будівництва на земельній ділянці, що земельна ділянка надана у користування та на ній дозволено будівництво, яке відбулося на підставі дозвільних проектів та інших документів, майно збудоване і прийняте в експлуатацію, про що видані правовстановлюючі документи), ці факти існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі заявнику під час розгляду справи.
За твердженням скаржника, під час винесення рішення суд як першої так і апеляційної інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.10.2020 у справі №726/938/18; від 20.09.2022 у справі №904/4262/17; від 30.08.2022 у справі №904/5417/18; від 08.08.2022 у справі №925/2073/13; від 03.08.2018 у справі №19/5009/1481/11; від 27.07.2023 у справі №914/935/20, а також правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18; від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13; від 22.1.2019 у справі №127/10129/17; від 03.11.2022 у справі №910/8113/16 та від 14.04.2021 у справі №9901/819/18, щодо процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, враховуючи встановлені ГПК межі розгляду справи судом касаційної інстанції, виходить із такого.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами визначено положеннями статті 320 ГПК, відповідно до яких рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (частина 1). Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина 2).
У частинах 4 і 5 статті 320 ГПК передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Отже, нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, істотність цих обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).
Таким чином, обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами. Водночас дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі «Попов проти Молдови» № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі «Брумареску проти Румунії»). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.06.2011 у справі «Желтяков проти України»).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії»).
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що обставини, на які посилається заявник не можуть бути визнані нововиявленими фактами. При цьому судом взято до уваги, що відповідач обґрунтовує вимоги заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами доказами, які були отримані адвокатом заявника внаслідок ознайомлення з матеріалами інвентаризаційних та реєстраційних справ щодо нерухомого майна, розташованого у м. Львові по вул. Городоцька, 367, і посилається на такі докази як на додаткове обґрунтування обставин, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення у заявах по суті спору під час вирішення позову у справі № 914/3611/21.
Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зауважили, що доводам ТОВ «Латтеро» про те, що відповідач на законних підставах користується спірною огорожею, яку придбав на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.01.2018, а також те, що її збудовано до 24.01.2018 та вона не є самочинним будівництвом, відповідно до вимог статті 86 ГПК була надана оцінка у сукупності з іншими доказами під час вирішення спору по суті, а висновки суду з цього питання викладено, зокрема у рішеннях Господарського суду Львівської області у справі № 914/3611/21 та Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/9896/21.
При цьому судами правомірно наголошено, що докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом у процесі розгляду справи по суті, відповідно до частини 4 статті 320 ГПК не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Крім того, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги подані відповідачем копії матеріалів стосовно, зокрема, забудови земель колгоспу ім. Ілліча, будівництва бази «Сільгосптехніка», створення Львівського обласного державного підприємства «Агрореммашпостач», його приватизації, подальшого відчуження нерухомого майна цього підприємства та іншого майна, оскільки такі обставини не були предметом розгляду при ухваленні судового рішення у справі № 914/3611/21, як і не були предметом спору обставини правомірності договору купівлі-продажу нерухомого майна, на підставі якого відповідач придбав нерухоме майно у м. Львові по вул. Городоцькій, 367, правомірності побудови цього майна, а відповідно до частини 5 статті 320 ГПК при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Разом із тим суди попередніх інстанцій правомірно відхилили посилання відповідача як на нововиявлені обставини (поділ земельної ділянки кадастровий номер 4623683700:02:001:0979 та інш.) обставини, які не існували на день ухвалення судового рішення у справі № 914/3611/21 і виникли після 25.05.2022, оскільки такі обставини не є нововиявленими та існування яких не є підставою для перегляду судового рішення в порядку статті 320 ГПК.
Суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши обставини, на які послався відповідач як на нововиявлені, дійшли обґрунтованого висновку, що ці обставини за своїми ознаками не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення, оскільки не мають істотного значення для розгляду цієї справи, вони не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2022 у цій справі.
Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що як обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, так і обґрунтування касаційної скарги відповідача фактично стосуються повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судом під час розгляду справи, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом в процесі розгляду цієї справи, що відповідно до вимог процесуального закону не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
ТОВ «Латтеро», посилаючись у касаційній скарзі на неналежну оцінку судами доказів на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, просить скасувати постановлені у справі судові рішення лише з формальних міркувань, фактично безпідставно вимагаючи перегляду судового рішення по суті, що суперечить вимогам частини 4 статті 320 ГПК.
Крім того, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що ТОВ «Латтеро» у касаційній скарзі порушуючи питання про скасування ухвали суду першої інстанції, якою у тому числі відмовлено у затвердженні мирової угоди, взагалі не наводить жодного аргументу відповідно до підстав касаційного оскарження судового рішення.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на загальні висновки Верховного Суду у наведених ним постановах щодо процедури перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами не дає підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається, норм права у контексті підстави касаційного оскарження судових рішень, оскільки у кожній з наведених справ, які переглядались Верховним Судом, зазначені норми права застосовані з урахуванням конкретних обставин справи та поданих сторонами доказів в межах конкретного предмета доказування, тому відповідні посилання скаржника не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, а зміст зазначених скаржником постанов не свідчить про застосування судами першої і апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, норм права без урахування висновків, викладених у цих постановах.
Загалом доводи, наведені в касаційній скарзі, стосуються процесу доказування, оцінки доказів судом та фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, проте відповідно до норм статті 300 ГПК зазначене виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Верховний Суд, ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, вважає, що доводи, викладені ТОВ «Латтеро» у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність нововиявлених обставин для перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2022 у цій справі, у зв'язку із чим підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Латтеро» залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.06.2025 у справі № 914/3611/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: В.А. Зуєв
І.С. Міщенко