29 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/15232/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024
(суддя Мандичев Д.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025
(Колегія суддів: Доманська М.Л. - головуюча, Сотніков С.В., Остапенко О.М.)
у справі № 910/15232/20
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича
до 1) ОСОБА_1 ;
2) ОСОБА_2 ;
3) ОСОБА_3 ;
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба";
5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів";
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк",
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на колишніх керівників, засновників та третіх осіб
у справі №910/15232/20
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс"
про банкрутство
1. На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/15232/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс".
2. До Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на колишніх керівників, засновників та третіх осіб, які мали вплив на прийняття рішень товариством, у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
3. Зокрема, заявник просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника в сумі 684 676 888,18 грн. на 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Феба"; 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів".
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 задоволено частково заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Феба"; 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів"; покладено на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Феба" субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс"; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" грошові кошти у розмірі 684 721 796,18 грн. В решті вимог відмовлено.
5. Також оскаржується постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025, якою:
Прийнято відмову ліквідатора ТОВ «Укртеральянс» арбітражного керуючого Демчана О.І. від заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Укртеральянс» в частині вимог до ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошових коштів у розмірі 684 721 796,18 грн.
Визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №910/15232/20 в частині покладення на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Укртеральянс" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, ідентифікаційний номер 38671697) та стягнення солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Укртеральянс" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, ідентифікаційний номер 38671697) грошових коштів у розмірі 684 721 796 (шістсот вісімдесят чотири мільйони сімсот двадцять одну тисячу сімсот дев'яносто шість) грн. 18 коп.
Закрито провадження у справі №910/15232/20 в частині вимог заяви ліквідатора ТОВ «Укртеральянс» арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника до ОСОБА_1 , покладення на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Укртеральянс" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, ідентифікаційний номер 38671697) та стягнення солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ "Укртеральянс" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, ідентифікаційний номер 38671697) грошових коштів у розмірі 684 721 796 (шістсот вісімдесят чотири мільйони сімсот двадцять одну тисячу сімсот дев'яносто шість) грн. 18 коп.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №910/15232/20 скасовано в частині покладення на ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Феба" (49040, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Джинчарадзе, 4, секція 1, ідентифікаційний номер 33669751) субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, ідентифікаційний номер 38671697) та стягнення солідарно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба" (49040, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Джинчарадзе, 4, секція 1, ідентифікаційний номер 33669751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, ідентифікаційний номер 38671697) грошових коштів у розмірі 684 721 796 (шістсот вісімдесят чотири мільйони сімсот двадцять одну тисячу сімсот дев'яносто шість) грн. 18 коп.
В цій частині прийняти нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Укртеральянс» арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Укртеральянс» на ОСОБА_2 ТОВ "Феба".
В решті рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №910/15232/20 залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
6. До Верховного Суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Укртеральянс» арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Укртеральянс» на ОСОБА_2 та ТОВ «Феба», у відповідній частині залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №910/15232/20; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №910/15232/20 в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Укртеральянс» арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_3 та ТОВ «Комунальне обслуговування домів» та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 у справі №910/15232/20 в частині залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у зазначеній частині, та у відповідній частині прийняти нове рішення, яким заяву ліквідатора ТОВ «Укртеральянс» арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ТОВ «Феба»; 5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунальне обслуговування домів» в частині ОСОБА_3 та ТОВ «Комунальне обслуговування домів» задовольнити; покласти на ОСОБА_3 та ТОВ «Комунальне обслуговування домів» субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ «Укртеральянс»; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Комунальне обслуговування домів» на користь ТОВ «Укртеральянс» у розмірі 684 721 796,18 грн. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 у справі №910/15232/20 залишити без змін.
7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
7.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, не врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2023 у справі №910/7448/17 щодо того, що ефективним способом захисту порушених прав кредиторів у справі про банкрутство, який дозволяє з максимальною ефективністю відновити порушені права кредиторів, є саме по собі подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності невчинення ліквідатором дій зі спростування (оскарження) майнових дій банкрута;
7.2. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми, ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, не врахувавши висновків Верховного Суду щодо того, що завдана неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю шкода відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі, в тому числі шляхом застосування інституту субсидіарної відповідальності, викладених в постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21), щодо того, що будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи, викладених у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі №904/8850/14, та щодо того, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно, недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб'єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов'язаної особи, яка, виходячи з конкретних обставин, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди, викладених у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №903/624/13;
7.3. Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо того, що метою покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями банкрута є встановлення та притягнення до відповідальності осіб, які фактично використовували боржника з метою досягнення власних інтересів. Для цього необхідно застосувати принцип «зняття корпоративної вуалі» з метою виявлення осіб, які будь-яким чином мали можливість визначати дії банкрута (постанова від 17.08.2023 у справі №910/21049/17), щодо того, що «цепочка» відповідальності за доведення до банкрутства підприємства може бути продовжена на осіб, наділених повноваженнями управління (надання обов'язкових вказівок) щодо боржника, в тому числі кінцевих бенефіціарних власників (постанова від 06.12.2022 у справі №908/802/20), а також щодо того, що невчинення уповноваженими особами дій щодо припинення протиправної діяльності посадових осіб товариства шляхом реалізації корпоративних прав управління товариством є підставою для покладення субсидіарної відповідальності на таких осіб, бездіяльність щодо реалізації наявних у особи корпоративних прав є підставою для притягнення таких осіб до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями банкрута (постанови від 17.11.2021 у справі №911/1810/18(911/3398/20) та від 05.02.2019 у справі №923/1432/15).
Відзиви
8. Від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли відзиви на касаційну скаргу у яких наводяться аргументи щодо того, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Інші заяви та клопотання
9. Відсутні.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
10. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
11. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
12. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/15232/20 за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 04.08.2021 у даній справі.
До Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Феба"; 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів", у зв'язку з доведенням до банкрутства.
Ліквідатор боржника у поданій заяві зазначав, що у період з початку 2015 по кінець 2017, тобто за перебування на посаді директора ТОВ "Укртеральянс" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , боржник перебував у стані надкритичної неплатоспроможності, вказані обставини, були достеменно відмомі керівникам, як виконавчому органу товариства. Проте, не зважаючи на це, посадові особи ТОВ "Укртеральянс" за час свого перебування на посаді директорів не вчиняли дій щодо відновлення платоспроможності боржника та не зверталися до суду із заявою про ініціювання процедури банкрутства товариства, а навпаки, продовжували вчиняти сумнівні дії щодо його управління. Так, у вказаний період банкрут, зокрема, взяв на себе і прострочив зобов'язання перед кредитором на суму, що станом на відкриття ліквідаційної процедури враховуючи штрафні санкції складає 684 718 391,18 грн. Ліквідатор стверджував, що у 2015 - 2017 роках банкрутом не вчинялися дії, щодо ведення господарської діяльності відповідно до обраних КВЕД-ів, укладалися договори, що суперечили фінансовим інтересам і меті товариства та погіршували стан надкритичної неплатоспроможності, та , як наслідок, на думку ліквідатора, призвели до банкрутства ТОВ "Укртеральянс". Як вказує лквідатор, з листа Головного управління статистики у м. Києві (ГУС у м. Києві) від 05.10.2023 № 04.5-03/2228-23 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" востаннє подавало фінансову звітність до Головного управління статистики у м. Києві за перший квартал 2018. Згідно з повідомленням ГУ ДПС у м. Києві від 11.10.2023 № 94821/6/261512107 на запит ліквідатора податковим органом зазначено, що відповідно до інформаційного ресурсу ДПС України станом на 06.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" за останні п'ять років до контролюючого органу фінансову звітність не подавало, тому надати ліквідатору копії запитуваної фінансової звітності ГУ ДПС у м. Києві не має можливості. Згідно з інформацією з ЄРПН, податкові накладні про придбання (отримання) товарів з метою подальшого продажу відсутні. Ліквідатор зазначає, що з показників в отриманих ліквідатором документах фінансової звітності ТОВ "Укртеральянс" вбачається, що підприємство фактичну господарську діяльність у 2015 - 2017 роках не проводило, на що вказує відсутність зареєстрованих податкових накладних з продажу товарів, робіт, послуг та відповідних банківських операцій, характерних, для господарської діяльності з купівлі/продажу згідно з зареєстрованими КВЕД-ми. З аналізу зареєстрованих податкових накладних вбачається, що підприємство у 2015-2017 здійснювало лише купівлю товарів, робіт, послуг. Інформації щодо інших видів діяльності не виявлено. Чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг та інші операційні доходи ТОВ "Укртеральянс" не отримувало, показники мали нульові значення. Згідно з Формою № 1-м "Баланс" середня кількість працівників на кінець 2015 становила 3 особи, на кінець 2016 - 2 осіб, на кінець 2017- 1 особу. Величина власного капіталу, за увесь період, мала постійне від'ємне значення та постійно зменшувалась, відповідно, такі показники свідчать про збиткову діяльність підприємства у 2015 - 2017. Розмір оборотних активів у досліджуваному періоді становив, на початок 2015 - (-205,10) тис. грн., на кінець року - (-302,90) тис. грн. На кінець 2016, показник значно зменшився на (-21 290,10) тис. грн. і склав - (-21 593,00) тис. грн. На кінець 2017, показник зменшився на (-4 333,90) тис. грн. і становив - (-25 926,90) тис. грн. Власні оборотні засоби та коефіцієнт їх маневреності ТОВ "Укртеральянс" мали негативне значення, що вказує на відсутність у підприємства власних платіжних засобів та виробничих запасів, які фінансуються за рахунок власних коштів, а також неможливості самостійно формувати оборотний капітал і фінансувати свої оборотні активи тільки за рахунок власного капіталу. Коефіцієнт покриття запасів у досліджуваному періоді 2015 - 2017 мав нульове значення. Даний показник слід розглядати в динаміці. Нормативне значення >1. Враховуючи відсутність динаміки, та з огляду на нульові значення показників, можна припустити, що створення запасів, взагалі не відбувалось. Отже, тенденція вказує на негативний власний капітал, що свідчить про швидке настання неплатоспроможності та банкрутства підприємства. Значення поточної платоспроможності ТОВ "Укртеральянс" у період 2015-2017 мали від'ємну динаміку і становили (-205,10) тис. грн. - на початок 2015 та (-303,30) тис. грн. - на кінець року, (-237 145,80) тис. грн. - на кінець 2016 року, (-241 615,70) тис. грн. - на кінець 2017. Слід зазначити, що від'ємне значення показника свідчить про суттєве перевищення зобов'язань над грошовими коштами та їх еквівалентами. Відповідно до орієнтовної структури грошових потоків станом на початок досліджуваного періоду підприємство знаходилось в кризовому стані і протягом аналітичного періоду такий стан тільки посилювався. Ліквідатором зазначено, що фінансовий стан ТОВ "Укртеральянс" з 2015 перебував у стані надкритичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану банкрутства. Ліквідатором зазначено, що у період 2015-2017 посадовими особами та засновниками банкрута не вчинялися дії щодо відновлення платоспроможності товариства, здійснення погашення заборгованості перед кредиторами, а також, щодо ініціювання процедури банкрутства товариства у зв'язку із неможливістю здійснення розрахунків за зобов'язаннями. На переконання ліквідатора, засновниками ТОВ "Укртеральянс" у період 2015-2017 не забезпечено своєчасний контроль за такою бездіяльністю посадових осіб, у межах наданих Законом України "Про господарські товариства" та статутом товариства повноважень. Також, ліквідатором ТОВ "Укртеральянс" арбітражним керуючим Демчаном О.І. було встановлено, що 12.03.2016 та 23.03.2017 ТОВ "Укртеральянс" в особі керівників ОСОБА_1 (12.03.2016) та ОСОБА_2 (23.03.2017) були укладені правочини, які в подальшому вплинули на заборгованість банкрута та призвели до відчуження його активів, що в свою чергу сприяло банкрутству ТОВ "Укртеральянс".
Відповідачем-2 подано відзив та додаткові пояснення на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на колишніх керівників, засновників та третіх осіб, у яких ОСОБА_2 зазначено наступне.
По-перше, відповідач-2 вказує, що ліквідатором не надано доказів бездіяльності колишніх керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" в частині ненадання арбітражному керуючому Демчану О.І. документів фінансово-господарської діяльності банкрута на запити ліквідатора, оскільки арбітражним керуючим не зазначено до кого саме з відповідальних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" звертався ліквідатор та які саме документи фінансово-господарської діяльності банкрута ліквідатору надані не були.
По-друге, ОСОБА_2 зазначено, що звіт ліквідатора, складений за наслідками проведення аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Укртеральянс", не відповідає вимогам п. 3.2 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки від 19.01.2006 № 14, оскільки він складений за період з 2015 по 2017 роки, а не за три роки до дати порушення справи про банкрутство (23.11.2020). Також, на переконання відповідача-2, ліквідатор не додав до вказаного звіту належну перевірку (аналіз) фінансово-господарських договорів підприємства, а таблиця 26 Звіту не містить посилання на аналітичну інформацію.
По-третє, відповідач-2 зазначає, що розмір основної заборгованості банкрута перед АТ КБ "Приватбанк" за Кредитним договором № 2У041Г від 25.04.2013 складав 215 000 000,00 грн., у той час як розмір всіх активів ТОВ "Укртеральянс" складав 240 122 590,72 грн., у тому числі дебіторська заборгованість SHELENA ENTERPRISES LIMITED у розмірі 215 000 000,00 грн. та дебіторська заборгованість POINTEX SALE LLP у розмірі 25 122 590,72 грн. Таким чином, на переконання ОСОБА_2 , розмір активів ТОВ "Укртеральянс" перевищував розмір зобов'язань товариства, що свідчить про відсутність у ТОВ "Укртеральянс" ознак загрози неплатоспроможності в тому числі на дату відкриття провадження у справі про банкрутство № 910/15232/20 (23.11.2020).
По-четверте, на переконання відповідача-2, ліквідатор залишив поза увагою, що під час здійснення повноважень розпорядника майна арбітражним керуючим Чичвою О.С. також було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Укртеральянс" за період з 2016 по 2017 роки щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, за результатами чого складено висновок, зі змісту якого вбачається, що на підприємстві відсутні ознаки фіктивного банкрутства; в діях керівництва ТОВ "Укртеральянс" відсутні ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану боржника, доведення до банкрутства та приховування банкрутства. Також, під час здійснення ліквідаційної процедури у даній справі арбітражним керуючим Шевченком В.Є. двічі проведено аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Укртеральянс" за період з 2019 по 2021 роки від 01.05.2022 та від 12.10.2022, обґрунтованість яких було підтверджено висновком експерта № 14/10/2022 від 30.03.2023. ОСОБА_2. зазначено, що оскільки доданий ліквідатором до поданої заяви звіт за наслідками проведення аналізу фінансового стану ТОВ "Укртеральянс" протирічить раніше складеним звітам, у тому числі висновку експерта, такий звіт не може становити безумовний доказ доведення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" до банкрутства.
По-п'яте, на думку відповідача-2, відсутність належної перевірки (аналізу) фінансово-господарських договорів ТОВ "Укртеральянс", який зобов'язаний здійснити ліквідатор арбітражний керуючий Демчан О.І., призвело до помилкового висновку, що укладення Договору про відступлення права вимоги № 27/03/2017-UKR від 27.03.2017 мало вирішальний вплив на діяльність банкрута. ОСОБА_2 вказує, що право вимоги ТОВ "Укртеральянс" до ТОВ "Центральна процесингова компанія" у розмірі 25 122 590,72 грн., яке було відступлене банкрутом за вказаним договором на користь POINTEX SALE LLP, було набуте Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" на підставі Договору про відступлення права вимоги № 13-03/2017-ІН від 13.03.2017, укладеного між ТОВ "Укртеральянс" та ПрАТ "СК "Інгосстрах". Відповідно до п. 2.1 останнього Договору ТОВ "Укртеральянс" зобов'язалося після повного виконання зобов'язань боржником або іншою особою за боржника сплатити ПрАТ "СК "Інгосстрах" 1 000,00 грн. Таким чином, на переконання відповідача-2, невиконання POINTEX SALE LLP умов Договору про відступлення права вимоги № 27/03/2017-UKR від 27.03.2017 завдало ТОВ "Укртеральянс" збиток лише у розмірі 1 000,00 грн., що виключає збитковість указаного правочину як такого, що має вирішальний вплив на діяльність ТОВ "Укртеральянс", оскільки така вартість (1 000,00 грн.) права вимоги до ТОВ "Центральна процесингова компанія" за Угодою про добровільне погашення заборгованості від 05.08.2013 у розмірі 25 122 590,72 грн. була визначена сторонами у Договорі про відступлення права вимоги № 13-03/2017-ІН від 13.03.2017.
По-шосте, відповідач-2 зазначає, що враховуючи ліквідацію POINTEX SALE LLP у 2019 році, проведення претензійної роботи зі стягнення дебіторської заборгованості за Договором про відступлення права вимоги № 27/03/2017-UKR від 27.03.2017 із зазначеної особи, на переконання ОСОБА_2 , завдало би ТОВ "Укртеральянс" більших збитків, аніж вартість такої дебіторської заборгованості, розмір якої не перевищував 1 000,00 грн. Також, відповідачем-2 вказано, що номінальний розмір дебіторської заборгованості за Договором № UKR12-03/16 від 12.03.2016 складає 215 000 000,00 грн. (дебітор - SHELENA ENTERPRISES LIMITED), а тому судові витрати зі стягнення такої дебіторської заборгованості у національних судах складають понад 300 000,00 грн. (1,5 % ціни позову), а у разі звернення до міжнародних судових інстанцій судові витрати могли суттєво збільшитися. ОСОБА_2 зазначено, що судові витрати у вказаному розмірі були значними для Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс", а кошти у відповідних сумах на рахунках банкрута були відсутні. Враховуючи у тому числі відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" відомостей щодо наявних у SHELENA ENTERPRISES LIMITED активів, за рахунок яких можливо би було задовольнити вимоги ТОВ "Укртеральянс", на переконання ОСОБА_2 , вчинення дій щодо стягнення такої дебіторської заборгованості могло лише збільшити її розмір та завдати ще більшої шкоди інтересам банкрута та кредиторів.
У свою чергу, відповідачем-3 у поданому відзиві зазначено наступне.
Так, ОСОБА_4 є посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба", який діє на підставі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба" та підзвітний загальним зборам учасників.
На думку відповідача-3, ліквідатором до поданої заяви не долучено доказів того, що ОСОБА_4 , як директор (посадова особа) Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба", як засновника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс", своїми діями (бездіяльністю) завдав збитків останньому.
ОСОБА_4 вказує, що збільшення ліміту за Кредитним договором № 2У041Г від 25.04.2013 до 215 000 000,00 грн., заборгованість за яким була підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс", відбулося на підставі Додаткової угоди від 09.03.2016. При цьому, ТОВ "Феба" є засновником ТОВ "Укртеральянс" з 28.04.2016, відповідно угода, яка могла призвести до критичної зміни фінансового становища ТОВ "Укртеральянс", укладена не лише до призначення ОСОБА_4 директором ТОВ "Феба" (17.12.2016), а й за два місці до того, як Товариство з обмеженою відповідальністю "Феба" стало засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс".
Також, відповідач-3 зазначає, що розмір основної заборгованості банкрута перед АТ КБ "Приватбанк" за Кредитним договором № 2У041Г від 25.04.2013 складав 215 000 000,00 грн., у той час як розмір всіх активів ТОВ "Укртеральянс" складав 240 122 590,72 грн., у тому числі дебіторська заборгованість SHELENA ENTERPRISES LIMITED у розмірі 215 000 000,00 грн. та дебіторська заборгованість POINTEX SALE LLP у розмірі 25 122 590,72 грн. Таким чином, на переконання ОСОБА_3 , розмір активів ТОВ "Укртеральянс" перевищував розмір зобов'язань товариства, що свідчить про відсутність у ТОВ "Укртеральянс" ознак загрози неплатоспроможності в тому числі на дату відкриття провадження у справі про банкрутство № 910/15232/20 (23.11.2020). Відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" ознак загрози неплатоспроможності, на переконання відповідача-3, свідчило про відсутність підстав для проведення позачергових загальних зборів Товариства. Як зазначає ОСОБА_3 , вказані обставини свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Феба" не мало іншої можливості здійснювати контроль за виконавчим органом банкрута.
Ініціюючий кредитор також надав пояснення щодо поданої ліквідатором заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, в яких окрім того, що підтримав позицію ліквідатора, також зазначив наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" було укладено ряд договорів поруки із Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (№ 20/02-2017-2 від 13.03.2017, № 20/02-2017-3 від 13.03.2017 та № 20/02-2017-4 від 13.03.2017), невиконанням умов яких обґрунтовувалися заявлені Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" грошові вимоги до боржника у даній справі на загальну суму 752 388 505,36 грн. У подальшому, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зверталося до суду із позовами до боржника та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання недійсними вищезазначених правочинів.
За результатами розгляду цих справ: рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 року у справі № 910/15232/20 (910/18130/21), залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 та Верховного Суду від 02.03.2023, визнано недійсним з моменту укладання договір поруки від 13.03.2017 № 20/02-2017-2, укладений між ТОВ "УКРТЕРАЛЬЯНС" та ПрАТ СК "ІНГОССТРАХ"; рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 у справі № 910/15232/20 (910/18169/21), залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 та Верховного Суду від 23.03.2023, визнано недійсним з моменту укладання договір поруки від 13.03.2017 № 20/02-2017-3, укладений між ТОВ "УКРТЕРАЛЬЯНС" та ПрАТ СК "ІНГОССТРАХ"; рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 року у справі № 910/15232/20 (910/18162/21), залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 та Верховного Суду від 04.10.2023, було визнано недійсним з моменту укладання договір поруки від 13.03.2017 № 20/02-2017-4, укладений між ТОВ "УКРТЕРАЛЬЯНС" та ПрАТ СК "ІНГОССТРАХ".
13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у даній справі задоволено частково заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Феба"; 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів"; покладено на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Феба" субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс"; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" грошові кошти у розмірі 684 721 796 грн 18 коп. В решті вимог відмовлено.
14. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано наявністю причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю керівників боржника ОСОБА_1 (керівник боржника у період з 01.04.2013 по 03.02.2017), ОСОБА_2 (керівник боржника у період з 03.02.2017 по 04.08.2021) і учасника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба" (учасник боржника, починаючи з 28.04.2016) та доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" до банкрутства, а саме: 1. ОСОБА_1
- Уклав із ПАТ КБ "Приватбанк" Договір застави прав на розпорядження депозитним вкладом № UKR 12-03/16 від 12.03.2016, згідно з яким Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" перераховано в рахунок забезпечення виконання SHELENA ENTERPRISES LIMITED простроченого зобов'язання за кредитним договором (строк повернення коштів 20.01.2015) грошові кошти у розмірі 215 000 000,00 грн. При цьому, вказаний Договір не містить пунктів щодо його оплатності, штрафних санкцій та відповідальності за його невиконання, а також строків повернення грошових коштів Заставодавцю позичальником SHELENA ENTERPRISES LIMITED. У матеріалах справи відсутнє обґрунтування економічної мети та доцільності укладення вказаного Договору.
- З моменту укладення 12.03.2016 зазначеного правочину та до припинення 03.02.2017 своїх повноважень керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" ОСОБА_1 не вчинив будь-яких дій для використання права вимоги (права регресу) до SHELENA ENTERPRISES LIMITED (пункт 10 Договору застави прав на розпорядження депозитним вкладом № UKR 12-03/16 від 12.03.2016).
- Усвідомлюючи, що 01.03.2017 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" виникає зобов'язання перед АТ КБ "Приватбанк" зі сплати процентів за Договором № 2У041Г від 25.04.2013, не вжив будь-яких заходів для покрашення фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" шляхом укладення економічно-вигідних правочинів, отримання прибутків від ведення господарської діяльності, тощо, задля виконання зобов'язань товариства перед кредитором АТ КБ "Приватбанк".
2. ОСОБА_2
- Уклав із POINTEX SALE LLP Договір про відступлення права вимоги № 27-03/2017-UKR від 27.03.2017, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" відступило POINTEX SALE LLP право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна процесингова компанія" у розмірі 25 122 590,72 грн. Договором визначено моментом переходу права вимоги дату його підписання (п. 4 Договору), у той час як сплата ціни Договору на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" мала настати до 21.12.2018 (п. 7 Договору), тобто у термін більше ніж 1,5 роки після підписання Договору.
- З моменту настання строку сплати POINTEX SALE LLP компенсації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртераяльнс" за Договором про відступлення права вимоги № 27-03/2017-UKR від 27.03.2017 у розмірі 25 122 590,72 грн. ОСОБА_2 не вчинив жодних дій щодо стягнення вказаної дебіторської заборгованості шляхом направлення претензій POINTEX SALE LLP або в судовому порядку.
- Не вчинив будь-яких дій для використання права вимоги (права регресу) до SHELENA ENTERPRISES LIMITED (пункт 10 Договору застави прав на розпорядження депозитним вкладом № UKR 12-03/16 від 12.03.2016).
- Будучи обізнаним про існування станом на 13.03.2017 у ТОВ "Укртеральянс" непогашених грошових зобов'язань перед АТ КБ "ПриватБанк" за кредитними договорами від 25.04.2013 № 2У040Г у розмірі 372 944,00 грн. та від 25.04.2013 № 2У041Г у розмірі 215 076 112,00 грн., уклав 13.03.2017 ряд договорів поруки із Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (№ 20/02-2017-2, № 20/02-2017-3 та № 20/02-2017-4), наслідком чого стало додаткове прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" на себе обов'язків в якості солідарного боржника ТОВ "Долма" та ТОВ "Канделла" на загальну суму 85 997 625,04 грн., чим фактично ТОВ "Укртеральянс" збільшило свої боргові зобов'язання за відсутності фінансової спроможності їх погашення.
Той факт, що Договори поруки № 20/02-2017-2, № 20/02-2017-3 та № 20/02-2017-4 від 13.03.2017 були укладені ОСОБА_2 із ПрАТ "СК "Інгосстрах" у противагу меті здійснення підприємницької діяльності, не відповідали критеріям розумності та не були спрямовані на добросовісне виконання зобов'язань, встановлений рішеннями Господарського суду міста Києва № 910/15232/20 (910/18130/21), № 910/15232/20 (910/18169/21) та № 910/15232/20 (910/18162/21), якими було визнано недійсними з моменту укладення зазначені правочини.
- Усвідомлюючи, що 01.03.2017 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" виникає зобов'язання перед АТ КБ "Приватбанк" зі сплати процентів за Договором № 2У041Г від 25.04.2013, не вжив будь-яких заходів для покрашення фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" шляхом укладення економічно-вигідних правочинів, отримання прибутків від ведення господарської діяльності, тощо, задля виконання зобов'язань товариства перед кредитором АТ КБ "Приватбанк", невиконання яких стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс".
- Не подавав бухгалтерську, фінансову та іншу звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" до органів статистики та податкових органів, починаючи з другого кварталу 2018 року (лист Головного управління статистики у м. Києві № 04.5-03/2228-23 від 05.10.2023 та повідомленням ГУ ДПС у м. Києві № 94821/6/261512107 від 11.10.2023).
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Феба"
Обов'язки та правомочності учасника товариства з обмеженою відповідальністю, що покладені на нього та випливають з цієї участі в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України (стаття 211 тощо), Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (стаття 5 тощо), статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (до втрати ним чинності стосовно товариства з обмеженою відповідальністю на підставі Закону України № 2275-VIII від 06.02.2018) узагальнено передбачають лише контролюючу функцію учасника стосовно товариства з обмеженою відповідальністю, яка реалізується, зокрема через право брати участь в управлінні товариством боржника відповідно до статуту та закону, вчиняти дії, направлені на отримання інформації стосовно товариства боржника, його діяльності, витребувати річні баланси звіти товариства про його діяльність, протоколів зборів, вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству тощо, що, в свою чергу, обумовлює, що учасник товариства має бути обізнаним стосовно господарської діяльності та фінансового стану товариства.
Отже, перелічена сукупність правомочностей вказує на обов'язок учасника товариства здійснювати контроль за його діяльністю. Наведене також узгоджується зі змістом Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" у редакції, чинній на момент входження Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба" до складу учасників банкрута. У період з 28.04.2016, коли єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" було Товариство з обмеженою відповідальністю "Феба": - 01.03.2017 наступив строк виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", невиконання яких стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс"; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" не вчинило будь-яких дій для використання права вимоги (права регресу) у розмірі 215 000 000,00 грн. до SHELENA ENTERPRISES LIMITED (пункт 10 Договору застави прав на розпорядження депозитним вкладом № UKR 12-03/16 від 12.03.2016) та щодо стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 25 122 590,72 грн. з POINTEX SALE LLP за Договором про відступлення права вимоги № 27-03/2017-UKR від 27.03.2017 шляхом проведення претензійної роботи або в судовому порядку; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" уклало 13.03.2017 ряд договорів поруки із Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (№ 20/02-2017-2, № 20/02-2017-3 та № 20/02-2017-4), наслідком чого стало додаткове прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" на себе обов'язків в якості солідарного боржника ТОВ "Долма" та ТОВ "Канделла" на загальну суму 85 997 625,04 грн., чим фактично ТОВ "Укртеральянс" збільшило свої боргові зобов'язання за відсутності фінансової спроможності їх погашення; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" не подавало бухгалтерську, фінансову та іншу звітність до органів статистики та податкових органів, починаючи з другого кварталу 2018; Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" не вживало будь-яких заходів для покрашення свого фінансового стану шляхом укладення економічно-вигідних правочинів, отримання прибутків від ведення господарської діяльності, тощо.
15. Суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Феба" як єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" допущено бездіяльність, яка полягає у відсутності контролю за діями/бездіяльністю товариства та його керівників, які призвели до неможливості виконання боржником своїх грошових зобов'язань перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс". Станом на 20.12.2024 матеріали справи доказів протилежного не містять. За висновком суду першої інстанції, вчинені дії та бездіяльність керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також учасника банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба" в сукупності формують склад господарського правопорушення
16. Щодо ОСОБА_3 (керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів" (засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Феба") суд першої інстанції зазначив, що ліквідатором не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю зазначених осіб та неплатоспроможністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс". Матеріали справи не містять доказів, на підставі яких суд міг би установити наявність повного складу господарського правопорушення, що має наслідком тягар субсидіарного обов'язку за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс".
17. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
18. Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
19. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21), відповідно до яких, серед іншого:
Однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, яка встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника. Саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.
Розмір вартості ліквідаційної маси має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації.
Якщо є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, однак за відсутності зазначеної різниці (недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів) немає підстав для стягнення відповідних сум з винних осіб у межах покладення субсидіарної відповідальності, то в ліквідатора немає підстав порушувати відповідний спір у справі про банкрутство.
Тож розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб'єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів і здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.
Сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами ст. 64 КУзПБ, однак залишилася непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.
Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, і розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.
Наведений підхід зумовлює висновок, згідно з яким передчасне звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство - до здійснення задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих за наслідками реалізації всіх виявлених у боржника активів, із встановленням факту недостатності майна, виключає розгляд, дослідження, оцінку та встановлення осіб, винних у правопорушенні з доведення боржника до банкрутства, тобто виключає визначення суб'єктів і суб'єктивної сторони відповідного правопорушення.
Отже, до завершення погашення визнаних у справі вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу включених до складу ліквідаційної маси активів боржника, із встановленням за результатами погашення недостатності майна боржника для задоволення таких вимог, заява ліквідатора / кредитора з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення з винних осіб суми субсидіарної відповідальності не може бути подана, а в разі її подання відповідні вимоги не підлягають задоволенню судом.
20. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до договору застави прав на розпорядження депозитним вкладом від 12.03.2016 № UKR 12-03/16 ТОВ "Укртеральянс" передало в рахунок забезпечення своєчасного повернення SHELENA ENTERPRISES LIMITED кредиту (строк повернення грошових коштів настав 20.01.2015, тобто, на момент укладення договору зобов'язання вже було прострочене) заставу у сумі 215 000 000,00 грн. Грошові кошти за вказаним договором на рахунки ТОВ "Укртеральянс" не поверталися.
21. Також в постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що ліквідатор банкрута не надав оцінки тому, що укладення договору від 12.03.2016 UKR 12-03/16, який в свою чергу забезпечувався кредитними коштами наданими за кредитним договором від 25.04.2013 № 2У041Г (кошти відповідно до умов договору надавалися для поповнення обігових засобів), призвело до значного збільшення суми заборгованості ТОВ "Укртеральянс" перед кредитором, що в свою чергу стало підставою звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс". Ліквідатором банкрута не надано оцінку доводам відповідачів у даній справі відносно того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" всупереч власним фінансовим інтересам, без будь-якої економічної мети, за рахунок кредитних коштів було уклало договір застави в забезпечення виконання фактично простроченого зобов'язання, що є противагою меті здійснення підприємницької діяльності і не відповідає критеріям розумності, що може бути підставою визнання цього правочину фраудаторним.
22. За результатами дослідження зібраних доказів у справі суд апеляційної інстанції виснував про те, що ліквідатор банкрута не надав оцінки тому, що укладення договору від 12.03.2016 UKR 12-03/16, який в свою чергу забезпечувався кредитними коштами наданими за кредитним договором від 25.04.2013 № 2У041Г (кошти відповідно до умов договору надавалися для поповнення обігових засобів), призвело до значного збільшення суми заборгованості ТОВ "Укртеральянс" перед кредитором, що в свою чергу стало підставою звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс". Ліквідатором банкрута не надано оцінку доводам відповідачів у даній справі відносно того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" всупереч власним фінансовим інтересам, без будь-якої економічної мети, за рахунок кредитних коштів було уклало договір застави в забезпечення виконання фактично простроченого зобов'язання, що є противагою меті здійснення підприємницької діяльності і не відповідає критеріям розумності, що може бути підставою визнання цього правочину фраудаторним.
23. Вищезазначені обставини та висновки стали підставою того, що суд апеляційної інстанції зазначив, що наведену заяву про покладення субсидіарної відповідальності до суду першої інстанції подано передчасно, станом на дату звернення із відповідною заявою ліквідатором банкрута не було вчинено всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна/грошових коштів у ліквідаційну масу банкрута.
24. Беручи до уваги висновок про те, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб'єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів і здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами, а також зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції за результатами дослідження зібраних доказів у справі дійшов обґрунтованого висновку, що станом на дату звернення із відповідною заявою ліквідатором банкрута не було вчинено всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна/грошових коштів у ліквідаційну масу банкрута, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 у справі № 910/15232/20 була ухвалена з правильним застосуванням положень абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
25. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
26. З урахуванням того, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 у справі № 910/15232/20 була ухвалена з правильним застосуванням положень абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі приписів ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртеральянс" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 у справі № 910/15232/20 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
В.Я. Погребняк