13 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/17133/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 (у складі колегії суддів: Коротун О.М. (головуючий), Майданевич А.Г., Сулім В.В.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2025 (суддя Літвінова М.Є.)
про залишення без розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019
у справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації,
про стягнення заборгованості, розірвання договору та виселення,
25.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс» (далі - ТОВ «Сакцент Плюс») через систему «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2025 у справі №910/17133/18.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).
За змістом частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений в частині другій статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ «Сакцент Плюс», Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за цією скаргою, зважаючи на таке.
У провадженні господарських судів знаходилася справа №910/17133/18 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» до ТОВ «Сакцент Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, про стягнення заборгованості, розірвання договору та виселення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 позов у справі №910/17133/18 задоволено частково, закрито провадження у справі в частині стягнення 9 052,11 грн основного боргу; присуджено до стягнення з ТОВ «Сакцент плюс» на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» основний борг у розмірі 171 001, 92 грн, пеню у розмірі 5 880, 36 грн, 3 % річних у розмірі 4 639,64 грн, втрат від інфляції у розмірі 9 757,57 грн шляхом перерахування суми заборгованості на р/р 26006301006993 в ТВБВ № 10026/0104 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанку», МФО 322669; розірвано Договір оренди від 10.08.2012 №03111 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду; вирішено виселити ТОВ «Сакцент плюс» з нежитлового приміщення площею 130, 10 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 34. У решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/17133/18 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Сакцент Плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №910/17133/18.
16.07.2025 ТОВ «Сакцент Плюс» подало до суду заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/17133/18 за нововиявленими обставинами.
Заявник зазначає, що після ухвалення вказаного рішення суду від 24.07.2019 ТОВ «Сакцент Плюс» отримало інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №188376220, відповідно до якої встановлено, що КП «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» не є власником та не має зареєстрованого речового права на зазначене приміщення. Крім цього, ТОВ «Сакцент Плюс» отримало листа від Департаменту комунальної власності м. Києва КМДА, в якому повідомлено, що «...державну реєстрацію нерухомого майна КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» не проведено». Отже, договір оренди було укладено з юридичною особою, яка не мала на це жодних правових підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025, заяву ТОВ «Сакцент Плюс» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 за нововиявленими обставинами у справі № 910/17133/18 залишено без розгляду та повернуто заявникові (пункт 1 частини другої статті 321 ГПК України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
За змістом пункту 1 частини другої статті 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами просило ТОВ «Сакцент Плюс», ухвалено Господарським судом міста Києва від 24.07.2019.
Заяву про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами ТОВ «Сакцент Плюс» подало 16.07.2025, тобто з пропуском трирічного строку з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Суди попередніх інстанцій, постановляючи оскаржені ТОВ «Сакцент Плюс» судові рішення у справі № 910/17133/18, зазначили, що строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Таким чином, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається.
Наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням.
У зв'язку зі спливом трирічного строку з дня набрання законної сили вказаною постановою та виходячи з того, що визначені частиною другою статті 321 ГПК України строки не можуть бути поновлені, суди дійшли обґрунтованого висновку про залишення без розгляду заяви ТОВ «Сакцент Плюс» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 за нововиявленими обставинами у справі № 910/17133/18 та повернення цієї заяви (частина друга статті 118 ГПК України).
Правильне застосування судами попередніх інстанцій процесуальної норми частини другої статті 321 ГПК України при постановленні оскаржених судових рішень про повернення заяви ТОВ «Сакцент Плюс» є очевидним і не викликає розумних сумнівів у суду касаційної інстанції.
Зважаючи на це, Суд визнає касаційну скаргу ТОВ «Сакцент Плюс» необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за цією скаргою.
Керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293 ГПК України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/17133/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко