11 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/18602/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025
у справі № 910/18602/17
за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"
до Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Фаворит-Плюс"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/18602/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" про поворот виконання ухвали - задоволено; повернуто стягнуті з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/18602/17 грошові кошти у загальному розмірі 335 701,90 грн; стягнуто з арбітражної керуючої Шифердеккер Оксани Олександрівни, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №217 від 21.02.2013, зареєстроване місцезнаходження: 08138, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Миру, 27, а/с 49, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" грошові кошти в загальній сумі 304 939,00 грн; стягнуто з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ТОВ "Стар Інвестмент Ван" грошові кошти в загальному розмірі 30 762,90 грн.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, арбітражна керуюча Шифердеккер Оксана Олександрівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила апеляційну скаргу арбітражної керуючої Шифердеккер Оксани Олександрівни задовольнити; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/18602/17 в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" про поворот виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/18602/17; справу №910/18602/17 у скасованій частині направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
01.10.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду, зокрема, апеляційну скаргу арбітражної керуючої Шифердеккер Оксани Олександрівни задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/18602/17 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" про поворот виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/18602/17.
22.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" через систему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025.
11.11.2025 від арбітражної керуючої Шифердеккер Оксани Олександрівни надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі, в яких зазначає, що оскаржуване судове рішення не підлягає касаційному оскарженню в силу положень статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, просить відмовити у відкритті касаційного провадження.
Дослідивши матеріали матеріали касаційної скарги з доданими до неї документами та з урахуванням позицій викладених в запереченнях проти відкриття касаційного провадження, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Тобто норми процесуального закону можливість касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство ставлять у пряму залежність від особливостей (випадків), передбачених законодавством про банкрутство.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений в частині 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 та в ухвалі від 24.05.2023 у справі №910/18250/16).
Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025, якою переглянуто ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/18602/17 про поворот виконання ухвали, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 910/18602/17, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 910/18602/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді К.М. Огороднік
В.Я. Погребняк